04 грудня 2025 р. Справа № 597/915/25
Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Тренич А.Г.
за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Заліщики цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТзОВ «Фінфорс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 21.01.2024 між первісним кредитором ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 за допомогою веб - сайту (www.selfiecredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно - комунікаційних систем первісного кредитора, в рамках якого останній реалізує технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобі, і які у процесі обробки інформації діють, як єдине ціле, був укладений кредитний договір № 1250997.
Як вбачається із змісту кредитного договору № 1250997, разом із правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
21.01.2024 відповідачеві було надано одноразовий ідентифікатор Е 536 для підписання кредитного договору №1250997 від 21.01.2024, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
На умовах, встановлених договором, первісний кредитор надав позичальнику кошти у кредит на споживчі потреби: сума кредиту (загальний розмір) складає 18000,00 грн; строк кредитування (строк дії договору) 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Первісний кредитор (через партнера ТОВ «ПЕЙТЕК», з яким укладено договір № 03052022-1 від 03.05.2022 про організацію переказу грошових коштів без відкриття рахунку, виплатив відповідачу кредитні кошти в розмірі 18 000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , вказаний відповідачем в особистому кабінеті ІКС первісного кредитора, що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250422 від 22.04.2025 про перерахування кредитних коштів від ТОВ «Селфі Кредит».
Відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і не повернув в повному обсязі кредит первісному кредитору, а також не виконав всі інші свої грошові зобов'язання перед первісним кредитором за кредитним договором.
Станом на 30.08.2024 р. загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1250997 від 21.01.2024 становить 104849,99 грн., з яких: 17999,99 грн. - заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту) та 86850,00 грн. - нараховані проценти.
30.08.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» як клієнтом та ТОВ «Фінфорс» як фактор було укладено договір факторингу №43979069-01, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за спірним кредитним договором.
Позивач зазначає, що на момент звернення до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, відповідач не виконала зобов'язання за кредитним договором ні ТОВ «Фінфорс», ні ТОВ «Селфі Кредит».
На основі викладеного, просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованість за кредитним договором № 1250997 від 21.01.2024 в розмірі 104849 (сто чотири тисячі вісімсот сорок дев'ять) гривень 99 копійок та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 17.07.2025 відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. №4744) просить частково задовольнити позовні вимоги ТОВ «Фінфорс» та стягнути на користь позивача заборгованість за тілом кредиту - 17999,99 грн; заборгованість за процентами -35999,98 грн. В задоволенні решти позовних вимог просить відмовити. Посилається на те, що нарахування відсотків у розмірі 86850 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у 18000 грн., суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання нею зобов'язань за кредитним договором, тому вважає за доцільне зменшення розміру відсотків до подвійного розміру заборгованості за кредитом.
Позивач у відповіді на відзив (вх. № 4829) просить задовольнити позовні вимоги ТОВ «Фінфорс» у повному обсязі, посилаючись на те, що за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом № 3498-ІХ, в тому числі строк кредитування за якими триватиме після 21.08.2024, денна процентна ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладення такого договору. При цьому, денна процентна ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту). Тому вважає, що вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору закріпленому у ст.627 ЦК України.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, не повідомила про причини неявки, будучи належним чином повідомлена про дату час та місце розгляду справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що 21.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1250997 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 , через веб-сайт кредитодавця шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету, ввійшла до особистого кабінету та з особистого кабінету через інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подала заявку на отримання кредиту, де відповідно вказала номер свого поточного (карткового) рахунку.
Згідно з п. 1.2. Кредитного договору, загальний розмір наданого кредиту складає 18 000 грн. Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору строк кредиту 360 дні. Згідно з п.1.5.1. Кредитного договору, стандартна ставка становить 2,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього Договору.
Відповідно до Листа з описом порядку ідентифікації та верифікації Боржника. Укладення кредитного договору з боржником встановлено, що перед укладенням кредитного договору були здійснені наступні дії: боржник на сайті Товариства: https://selfiecredit.com.ua здійснила реєстрацію в системі ІКС товариства. Процедура реєстрації споживача фінансових послуг здійснюється у відповідності до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТзОВ «Селфі Кредит», які діяли на момент укладення договору та на виконання вимог законодавства оприлюднені на сайті Товариства.
При реєстрації в ІКС Товариства, боржник зазначила номер телефону: НОМЕР_2 та подала заявку до Товариства на отримання кредиту. Після аналізу наявної інформації Товариством було прийнято позитивне рішення про можливість укладання з боржником кредитного договору, про що повідомило боржника шляхом відправки короткого текстового повідомлення (sms) з одноразовим ідентифікатором Е536 на номер телефону боржника НОМЕР_2 .
Боржник була ознайомлена з договором про надання споживчого кредиту та паспортом споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, після чого боржник підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, як це передбачено ст. 12 ЗУ « Про електронну комерцію».
Зважаючи на вказане, суд приходить переконання, що сторони уклали кредитний договір та погодили розмір кредиту, строк на який його надано, термін дії кредитного договору, розмір процентної ставки та строки, порядок і розміри повернення тіла кредиту та відсотків.
Згідно даних листа ТОВ «Селфі Кредит» за №20250422-12 від 22.04.2025, відповідно до відомостей, що містяться в Реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ «Пейтек», код ЄДРПОУ 44103264, є фінансовою установою, що має право надання платіжних карток. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України, що переоформлена Національним банком України 24.05.2024, Товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між Товариством та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03.05.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: 21.01.2024 на суму 18 000,00 грн., номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - bcde340f-01a6-4f56-89e5-13ca6c06208a та номер транзакції в системі ТОВ «Селфі Кредит»37b10f3455f220abb7981e10891574df, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки: НОМЕР_1 .
Суд встановив, що у встановлений термін відповідач свої зобов'язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, у зв'язку з чим у відповідача ОСОБА_1 виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 104849,99 грн, з яких 17 999,99 грн. - тіло кредиту; 86850,00 грн. - нараховані проценти.
30.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» було укладено Договір факторингу № 43979069-01, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №43979069-01 від 30.08.2024, ТОВ «Селфі Кредит» відступило на користь ТОВ «Фінфорс» право вимоги за кредитним договором №1250997 від 21.01.2024 року на загальну суму 104849,99 грн. Про відступлення ТОВ «Фінфорс» права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Селфі Кредит» повідомило Позичальника шляхом направлення на електронну адресу позичальника електронного листа.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 згідно зазначеного договору факторингу, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв'язку із зміною кредитора.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №1250997 від 21.01.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 30.08.2024, у зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 104849,99 грн., з яких: 17999,99 грн. тіло кредиту та 86850,00 нараховані проценти.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому банком кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованість за кредитним договором № 1250997 від 21.01.2024 в сумі 104849,99 грн, з яких: 17 999,99 грн. тіло кредиту та 86850,00 нараховані проценти.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.
За змістом статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Зі змісту договору № 1250997 про надання споживчого кредиту від 21.01.2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки кредитний договір укладений на сайті позикодавця та ОСОБА_1 , який підписаний її одноразовим ідентифікатором Е536, без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором та без здійснення входу на сайті товариства, такий договір не був би укладений.
Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
Договір містить податковий номер, паспортні дані ОСОБА_1 , адресу, номер особистого електронного платіжного засобу, номер телефону.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази укладення договору № 1250997 про надання споживчого кредиту від 21.01.2024 та отримання ОСОБА_1 коштів на загальну суму 18 000 гривень.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За умовами укладеного між сторонами кредитного договору встановлений строк користування кредитними коштами - 360 дні; стандартна процентна ставка в день - 2,5%, знижена становить 1,25% в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, до 20.02.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у графіку платежів.
Тобто сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування за користування кредитними коштами (стаття 1048 ЦК України).
Таким чином за умовами договору № 1250997 про надання споживчого кредиту від 21.01.2024 сторони погодили строк кредитування 360 днів.
Обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми прострочених платежів по процентах на загальну суму 86850,00 гривень за період дії кредитного договору.
Отже, вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентам також є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про повне погашення заборгованості у добровільному порядку. Матеріали справи не містять доказів щодо звернення відповідача із позовом про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості у повному обсязі.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості за кредитним договором №1250997 від 21.01.2024 року в розмірі 104849,99 грн, з яких: 17999,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 86850,00 грн. - заборгованість за відсотками. Вказана сума відповідачем не спростована.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, з тих підстав, що розмір відсотків за користування кредитними коштами, визначено за згодою сторін договору, відповідач, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, була ознайомлена з розміром відсотків передбачених договором.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (01042, м. Київ, Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус В, кабінет 508-2, ЄДРПОУ 41717584) заборгованість за кредитним договором №1250997 від 21.01.2024 в розмірі 104849 (сто чотири тисячі вісімсот сорок дев'ять) грн. 99 коп., з яких: 17999,99 грн. заборгованості за тілом кредиту, 86850,00 грн. - нараховані проценти.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (01042, м. Київ, Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус В, кабінет 508-2, ЄДРПОУ 41717584) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», місцезнаходження: 01042, м. Київ, Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус В, кабінет 508-2, ЄДРПОУ 41717584.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Повне рішення складено 04 грудня 2025 року.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ