Справа № 486/1781/25
Провадження № 2/486/1269/2025
28 листопада 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Манзенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки у розмірі частки заробітку (доходу) боржника, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму, починаючи з дати пред'явлення заяви і до досягнення 23-х років, за умови продовження навчання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є донькою відповідача, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 . З 01.09.2024 позивач є студенткою Первомайського медичного фахового коледжу Миколаївської обласної ради, навчається на 2-му курсі, що підтверджується довідкою № 10/795 від 03.09.2025. Форма навчання - денна. Не працює, не отримує доходів, а тому самостійно не може забезпечити себе під час навчання. Не має можливості забезпечити щорічну плату за проживання в гуртожитку, навчання, харчування, придбання оргтехники, підручників та допоміжної літератури, матеріалів, що необхідні для навчання та практичних занять, придбання будь-яких речей, предметів побуту, тощо у зв'язку з тим, що є повнолітньою, але не працює та не має власних доходів, вважає за необхідне звернутися до суду з заявою про стягнення аліментів зі свого батька на період навчання у фаховому навчальному закладі. Батько, ОСОБА_2 , отримує регулярний дохід, працює та зможе сприяти у цьому і сплачувати аліменти, оскільки має постійну роботу у ВП «Південноукраїнська АЕС». Його дохід складає близько 60 тисяч тис. грн щомісяця. Вважає, що стягнення аліментів в розмірі 1/4 частка доходу буде цілком достатнім для неї та водночас можливим для нього, оскільки саме такий розмір аліментів батько сплачував до її повноліття згідно судового рішення.
Ухвалою суду від 22.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
15.10.2025 представник відповідача надала відзив на позовну заяву, в якому просить суд позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання у зв'язку з продовженням нею навчання у розмірі 1/10 частини зі всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову та до 30.06.2028 за умови продовження нею навчання.
У відзиві посилається на те, що ОСОБА_3 , яка є матір'ю позивачки є працездатною особою, яка працює в некомерційному комунальному підприємстві «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня», отримує стабільну заробітну плату, тому вона також повинна утримувати доньку в рівній мірі з відповідачем. У позовній заяві позивач зазначає, що їй необхідні кошти, зокрема, на оплату навчання, хоча у довідці від 03.09.2025 №10, виданої Первомайським медичним фаховим коледжем Миколаївської обласної ради, зазначено, що ОСОБА_1 дійсно навчається на 2 курсі Первомайського медичного фахового коледжу на денній формі навчання на бюджетній основі. Згідно з довідкою № 3353 від 01.10.2025 року середньомісячна заробітна плата відповідача складає 94725,75 гривень (після відрахувань податків та аліментів близько 55908 грн.). 1/4 частка заробітку ОСОБА_2 становить майже 17022 грн. (середня сума утриманих коштів на аліменти з квітня по серпень 2025), що підтверджується звітом про здійснення відрахувань та виплат №3354 від 01.10.2025. Тобто у разі стягнення з відповідача 1/10 частки його заробітку, розмір аліментів становитиме в середньому 7100 гривень. У разі стягнення з нього 7100 гривень на місяць та надання матір'ю позивачки такої ж суми, то вона отримає 14200 гривень на місяць, що становить в 1,8 разів більше мінімальної заробітної плати. Вважає, що такої суми коштів достатньо, щоб забезпечити студента всім необхідним для проживання та навчання. Навіть з врахуванням оплати за проживання у гуртожитку у розмірі 2416 грн. за семестр, тобто 604 грн. на місяць. Тому, при прийнятті судом рішення просить врахувати, що 20.11.2009 року відповідач вдруге одружився з ОСОБА_4 . Від спільного подружнього життя у них народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на його утриманні. Проживають вони у квартирі, яка належить на праві власності його дружини. У зв'язку з чим, відповідач несе витрати по утриманню квартири, а саме оплата житлово-комунальних послуг, що становить близько 2500-3000 гривень на місяць (в залежності від опалювального сезону). Також просить суд врахувати, що відповідач потребує постійного лікування та обстеження, йому встановлено діагноз - ішемічна хвороба серця, ГХ ІІ ст. 2 ризик з дифузним кардіосклерозом. Зазначене підтверджується довідкою від 01.10.2025 та довідкою для одержання путівки на санаторно-курортне лікування від 16.09.2025, виданими НКП «Південноукраїнський міський центр первинної медико-санітарної допомоги». У разі не проходження лікування та профілактики захворювання, відповідач не зможе виконувати його посадові обов'язки. Зазначив, що приймає участь в утриманні його батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Шлюб між батьками відповідача розірвано, але вони проживають в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , співвласником якої є відповідач. Мати відповідача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсіонерка. Після перенесеного ГПМК (гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом, 05.09.2009р) по ішемічному типу, наслідком є правобічна гімеплегія (параліч однієї половини тіла), моторна афазія, ПФТО (нетримання сечі). Батько відповідача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є пенсіонером та людиною з обмеженими можливостями ІІІ групи інвалідності (порушення опорно-рухового апарату внаслідок ДТП). Тому відповідач постійно надає допомогу своїм батькам, в тому числі матеріальну для придбання необхідних ліків, що складає близько 2500 грн. на місяць, та оплату за житлово-комунальні послуги за квартиру, в якій проживають батьки, орієнтовно 2000-2800 грн. (в залежності від опалювального сезону. У зв'язку з тим, що в довідці від 03.09.2025 №10, яка є додатком до позовної заяви, зазначено кінцеву дату навчання у Первомайському медичному фаховому коледжі Миколаївської обласної ради 30.06.2028, вважає, що стягнення аліментів з відповідача повинно здійснюватися саме до 30.06.2028 за умови продовження позивачкою навчання. 20.11.2025 позивач надала відповідь на відзив, в якій зазначила, що з твердженням відповідача не погоджується та вважає, що останній має змогу надавати їй матеріальну підтримку у розмірі 1/4 частка свого заробітка. Зазначила, що довідка, що підтверджує діагноз батька, не може враховуватися при розгляді справи, оскільки в ній проставлений підпис без зазначення прізвища особи, яка підписала її, а також довідка не засвідчена печаткою та штампом. Також позивач зазначила, що заробітні плати матері та батька відрізняються в розмірі, а тому сплачувати порівну за її утримання не є доцільним та справедливим. Вважає, що доводи батька про неможливість сплачувати 1/4 частки від свого заробітка є недоведеними, так як він і раніше сплачував на її користь аліменти в такому розмірі і не звертався до суду х вимогами про зменшення розміру аліментів. Вважає за доцільним повідомити суд, що також має хронічне захворювання - вегето-судинну дистонію по гіпертонічному типу, що потребує лікування. Щодо кінцевої дати навчання зазначила, що термін навчання дійсно окреслений цією датою, але на той момент їй буде 21 рік, тоді як за законом аліменти сплачуються до 23 років за умови продовження навчання, а не на строк, що визначений навчальним курсом.
В судове засідання позивач не з'явилася, про дату, час місце розгляду справи повідомлена належним чином, разом з відповіддю на відзив надала суду клопотання про розгляд справи без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник відповідача надала суду заяву, в якій просила провести розгляд справи без їхньої участі, зазначила, що позовні вимоги визнають частково, додаткових клопотань не мають.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог та заперечень, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , що підтверджується свідцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 25.09.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції (а.с.7).
Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 виданим 03.10.2002 року відділом реєстрації актів грмадянського стану Южноукраїнського міського управління юстиції ОСОБА_2 - шлюб між батьками відповідача, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розірвано (а.с.39).
Рішенням Южноукраїнського міського суду від 15.07.2008 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття (а.с.13-14).
Відповідно до довідки №10 від 03.09.2025 року, виданої Первомайським медичним фаховим коледжем Миколаївської обласної ради, ОСОБА_1 навчається в Первомайському медичному фаховому коледжі на 2 курсі за спеціальністю 233 Медсестринство освітньо-професійна програма Лікувальна справа денна форма навчання на бюджетній основі. Термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2025 (а.с.8).
Згідно з довідкою №3353 від 01.10.2025 року, наданої філією «ВП «Південноукраїнська АЕС» ОСОБА_2 працює з 12.07.2007 року на посаді інженера-конструктора в Службі ЗГІ з модернізації та реконструкції, форма працевлаштування основна (а.с.35).
Відповідно до довідки №3353 від 01.10.2025 року ОСОБА_2 за період з квітня 2025 року по вересень 2025 року нараховано заробітну плату у розмірі 568 354,49 грн., інші нарахування - 0,00 грн., утримано 232855,97 грн., сума фактично отриманої зарплати 335499,12 грн. (а.с. 35).
Відповідно до звіту про здійснені відрахування та виплати №3354 від 01.10.2025 року щодо ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 за період з 01.04.2025 року по 30.09.2025 року нараховано заробітну плату у розмірі 568354,49 грн., утримано 130721,54 грн., відсоток стягнення - 25, утримана сума 96450,28 грн. (а.с. 34).
Згідно з довідкою для одержання путівки на санаторно-курортне лікування від 06.09.2025 року, ОСОБА_2 має захворювання серцево-судинної системи, ендокринної системи, опорно-рухової системи (а.с. 36).
Відповідно до довідки від 01.10.2025 року ОСОБА_2 має діагноз ІХС ГХ ІІ ст. 2 ризик з дифузним кардіосклерозом, потребує постайного лікування та обстеження (а.с. 37).
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_4 , батько відповідача ОСОБА_6 отримує пенсію по інвалідності (а.с.40).
Відповідно до довідки №2751 до акта огляду МСЕК батько відповідача ОСОБА_6 має ІІІ групу інвалідності (а.с.41).
Згідно з пенсійним посвідчення № НОМЕР_5 , мати відповідача ОСОБА_7 є пенсіонером за вислугу років (а.с.42).
Відповідно до довідки НКП «ЮУ МЦПМСД», мати відповідача ОСОБА_7 має діагноз наслідки перенесеного ГПМК по ішемічному типу: правобічна гімеплегія, моторна афазія, ПФТО (нетримання сечі). Потребує постійного прийому ліків (а.с.43).
Також як вбачається з матеріалів справи, відповідач перебуває у шлюбі з ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 20.11.2009 серії НОМЕР_6 виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, про що складено актовий запис №262 (а.с.32).
Від вказаного шлюбу відповідач має малолітню доньку ОСОБА_5 відповідно до свідцтва про народження від 14.06.2018 серії НОМЕР_7 виданим Южноукраїнським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (а.с.33).
Згідно з ч. 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-ХІІ та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 150, ч. 12 ст. 155 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
З огляду на положення ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
За змістом ст. 199 СК України законодавцем визначено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Саме такий правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №346/103/17-ц.
Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою відповідача та навчається в Первомайському медичному фаховому коледжі на 2 курсі за спеціальністю 233 Медсестринство освітньо-професійна програма Лікувальна справа на деннії формі, у зв'язку з чим не має змоги працювати, а тому потребує матеріальної допомоги на період навчання.
Відповідач отримує доходи з місця роботи, отже має можливість надавати допомогу доньці, яка навчається.
Доказів того, що батьки відповідача перебувають на його повному утриманні суду не надано, а наявні у справі докази лише свідчать про те, батьки відповідача отримують дохід у вигляді пенсії.
Разом з тим суд враховує, що відповідач має захворювання, які потребують лікування, крім того, має на утриманні малолітню дитину від другого шлюбу.
Слід зазначити також, що Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
Звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на період навчання, позивачу необхідно надати всі наявні докази, що підтверджують необхідність отримання такого утримання, наприклад: довідка про вартість навчання, в разі якщо дитина навчається на контрактній формі навчання, докази, що підтверджують вартість проживання в гуртожитку чи договір оренди іншого житла, виписка з банківського рахунку дитини, чи будь-які інші докази на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у нього потреби в матеріальній допомозі саме у зв'язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо).
Доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних з навчанням (вартості підручників, посібників для навчання, вартості іншого приладдя, проїзду до навчального закладу, тощо) позивач не надала.
Даних щодо майнового стану матері дитини матеріали справи не містять.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, з огляду на те, що обов'язок щодо надання матеріальної допомоги повнолітній доньці, яка продовжує навчання, лежить на обох батьках, а також відсутність доказів майнового стану матері позивача, враховуючи документально підтверджений матеріальний стан, а також стан здоров'я відповідача, наявність у нього другої дитини, а також факт навчання позивача на денній формі, що свідчить про потребу в матеріальному забезпеченні, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/8 частини всіх видів доходу відповідача щомісячно та до досягнення донькою 23-річного віку за умови продовження нею навчання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Частиною 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд роз'яснює, що згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).
Оскільки згідно з вимогами пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 19.09.2025 та до припинення навчання, але не більше ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя О.О. Волощук