490/8651/25 від04.12.2025
нп 3/490/2984/2025
04 грудня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Ведмеденко А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, генерального директора ТОВ СП «Нібулон»,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП,
Згідно протоколу №387/34-00-07-06 від 06.10.2025, при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нібулон» (код ЄДРПОУ 14291113, за адресою: місто Миколаїв, спуск Каботажний, 1, з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень по декларації податку на додану вартість за червень 2025 року з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків встановлено, що директор ТОВ «Нібулон» ОСОБА_1 вчинив правопорушення в частині порядку ведення податкового обліку, а саме:
- завищено від'ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1 264 431 гривень, чим порушив п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.201.10 ст.201, п.200.1, п.п. в п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
В судове засідання представник ОСОБА_1 - адвокат Глушко Д.В. не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зазначив, що заперечують проти відомостей, вказаних в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП. Вважають, що провадження у даній справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події та складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, не погоджуючись з висновками, фактами і даними, викладеними в акті перевірки від 26.08.2025, до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків були подані заперечення, які залишили без задоволення, а висновки акту залишено без змін. За результатами розгляду заперечень, податковим органом було направлено на адресу ТОВ «Нібулон» податкове повідомлення-рішення №70134000706 від 25.09.2025, на яке було подано адміністративну скаргу. На момент розгляду даної справи, зазначена скарга на податкове повідомлення-рішення не розглянута, тобто сума грошового зобов'язання, визначена податковим органом є не узгодженою. Крім того, пояснили, що не погоджуються з позицією податкового органу, викладеною в даному протоколі та акті перевірки від 26.08.2025 про реальність проведення податкових операцій ТОВ «Нібулон», правомірності формування права на податковий кредит та від'ємне значення з ПДВ. Зазначили, що в ході проведення перевірки та при поданні заперечень на акт перевірки були надані всі первинні та інші документи, які свідчать про реальність та товарність господарських операцій, реальність виконання договорів поставки, фізичну наявність, оприбуткування сільськогосподарської продукції від контрагентів-постачальників КП «Катіль», ФГ «Надбужанське-С», ТОВ «Грін-Екогруп» на ТОВ «Нібулон», а також подальше зберігання, переміщення та реалізацію придбаної сільськогосподарської продукції на експорт. З урахуванням зазначеного вище, просять закрити провадження у справі, оскільки вважають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.
Відповідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.1 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до змісту вимог ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Податковим кодексом України передбачено апеляційний порядок узгодження сум податкового зобов'язання. Зазначений порядок узгоджень представляє собою можливість суб'єкту господарювання оскаржити в адміністративному порядку (до вищестоящого податкового органу) податкове повідомлення, у випадку, якщо суб'єкт господарювання не погоджується з рішенням Державної фіскальної служби України - має право оскаржити його до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, податковим законодавством України передбачено дворівневу процедуру оскарження рішень податкового органу та поширено презумпцію невинуватості на процедуру оскарження.
За результатами перевірки у випадках, встановлених п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган виносить податкові повідомлення-рішення, які згідно з п. 56.1 ст.56 Податкового кодексу України можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Адміністративне оскарження передбачає подання платником податків скарги до контролюючого органу вищого рівня, який може скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства, що передбачено п. 55.1. ст. 55 Податкового кодексу України.
При цьому, згідно з п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України протягом розгляду контролюючим органом вищого рівня скарги платника податків на рішення контролюючого органу сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. А днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (другий п.п. 56.17.5 ст. 56 Податкового кодексу України).
Отже, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників контролюючого органу з виконання податкового контролю та їх результатів, але самі по собі такі висновки не породжують правових наслідків для платника податків.
Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Проте, оцінка акта перевірки, в тому числі викладених у ньому висновків перевірки, надається у разі оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, контролюючим органом вищого рівня (у разі оскарження в адміністративному порядку) або судом.
З протоколу про адміністративне правопорушення №387/34-00-07-06 від 06.10.2025 вбачається, що в провину ОСОБА_1 ставиться те, що перебуваючи на посаді директора ТОВ «Нібулон», він здійснював ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №537/34-00-07-06/14291113 від 26.08.2025.
Згідно заперечень, наданих представником ОСОБА_2 - адвокатом Глушком Д.В., на підставі акту перевірки від 26.08.2025 №537/34-00-07-06/14291113 25.09.2025 Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було складено податкове повідомлення-рішення №70134000706, адресоване ТОВ «Нібулон».
09.10.2025 ТОВ «Нібулон» було направлено адміністративну скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення від 25.08.2025 №70134000706, рішення за результатами розгляду якого на момент розгляду даної справи не прийнято. Таким чином, сума грошового зобов'язання ТОВ «Нібулон» є неузгодженою.
Порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати закінчений склад винного і караного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджуватимуть наведені факти.
Таким чином, до закінчення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акта перевірки, результати перевірки не можуть бути підставою для висновків щодо наявності в діях відповідальних осіб порушень вимог податкового законодавства
Відповідно до змісту п.86.1.ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Відповідно до практики Верховного Суду, згідно з якою неодноразово наголошувалось на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, який фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність. В силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню. Зазначена правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.
Згідно зі статтею 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Отже, вищевказані недоліки, наявні в протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути усунуті судом.
Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення формально підійшла до з'ясування всіх істотних обставин у справі, а тому наведені вище обставини позбавляють суд можливості всебічно і повно з'ясувати обставини справи, а відтак вирішити справу у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши викладені обставини та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з причини відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 222, 245, 256, 278 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя В.Л.Лященко