Справа № 484/5584/25
Провадження № 2-а/484/70/25
04 грудня 2025 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, -
06.10.2025 року ОСОБА_1 в особі представниці - адвоката Бабкової О.С. звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, мотивуючи тим, що 12.09.2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідальним виконавцем адміністративного відділення старшим солдатом ОСОБА_2 був складений протокол № 972 року відносно нього. Суть адміністративного правопорушення: 12.09.2025 о 10 год. 00 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками поліції був доставлений громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме, ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.08.2025 року 09:00 годині, по розпорядженню № 223/2 від 13.08.2025 року без поважних причин, не виконавши правила військового обліку, встановлені законодавством, порушивши вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. На підставі вказаного протоколу начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_3 26.09.2025 року виніс постанову № 1544, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Однак ОСОБА_1 з даною постановою категорично не погоджується, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, а сама постанова суперечить вимогам закону. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2025-0811-1145-2517-7 від 11.08.2025 року ОСОБА_1 був визнаний придатним до військової служби. 15.08.2025 року ОСОБА_4 отримав довідку № 5163 від 15.08.2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як педагогічному працівнику (2025-2026 р.) до 05.11.2025 року, так як він працює на посаді викладача фізичної культури Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Первомайський професійний коледж». Однак ОСОБА_1 не отримував жодних повісток та розпоряджень про виклик до ТЦК та СП. На підтвердження чого 03.10.2025 року за вих. № 232 було отримано інформацію від директора закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Первомайський професійний коледж» Кокоши О.І., в якій йдеться про те, що розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 № 223/2 від 13.08.2025 року щодо явки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 13.08.2025 року не надходило (перевірено журнал реєстрації вхідних документів, а також електронну пошту навчального закладу); реєстрація розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 № 223/2 від 13.08.2025 року в журналах реєстрації вхідної кореспонденції не здійснювалась у зв'язку з відсутністю надходження вищезазначеного розпорядження; відповідальною за отримання даних розпоряджень та ведення військового обліку даного навчального закладу призначена ОСОБА_5 , в журналі якої також відсутня реєстрація розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 № 223/2 від 13.08.2025 року. Таким чином, дане розпорядження та оповіщення про явку ОСОБА_6 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 13.08.2025 року було неможливим. 01.10.2025 року на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено адвокатський запит № 2 для отримання необхідної інформації про те, куди саме та яким чином направлялося розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 № 223/2 від 13.08.2025 року щодо явки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 13.08.2025 року ? Якщо направлялося, то хто з відповідальних осіб його отримав ? Яким чином (усно, письмово, під підпис, в телефонному режимі тощо) ОСОБА_1 було доведено дане розпорядження та оповіщено про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 13.08.2025 року ? Наразі відповідь на вказаний адвокатський запит не отримана. Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Первомайський професійний коледж» не отримував відповідне розпорядження, тому і не міг виконати процедуру оповіщення працівника ОСОБА_1 та проінформувати про це ІНФОРМАЦІЯ_4 . Окрім цього, відповідно до протоколу № 972 від 12.09.2025 року та постанови № 1544 від 26.09.2025 року розпорядження № 223/2 було винесено 13.08.2025 року та ставило до вимоги явку ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.08.2025 року о 09:00 годині, тобто в цей же самий день його винесення, що також викликає певні сумніви та підтверджує неможливість його виконання в такі строки. За таких обставин просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 1544 від 26.09.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 08.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження в наданій справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ст. 257 КАС України, без виклику сторін, за наявними матеріалами справи, з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України.
16.10.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши про його невизнання з наступних мотивів. Позивач ОСОБА_1 у званні «солдат» перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 за категорією «військовозобов'язаний»; вид обліку: рядовий, сержантський і старшинський склад запасу, а отже на нього поширюються дії норм визначених законодавчих актів. Зазначив, що твердження позивача про те, що він повістки про виклик до ТЦК та СП не отримував, а отже не міг з'явитися по розпорядженню, не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки підпунктами 8,10 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487), порушення яких також ставиться у вину позивачу, встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів. Зазначив, шо відповідно до абз.абз. 3 та 4 п.п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресом місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресом задекларованого зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Відповідно до абз.абз. 1-3 п. 34 Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого задекларованого місця проживання. Крім того, зазначив, що увідповідності до протоколу № 972 від 12.09.2025 року який складено, уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідальним виконавцем адміністративного відділення Діордієвою І.В., встановлено, що 12.09.2025 року о 10 год. 00 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 , працівниками поліції був доставлений громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.08.2025 року 09:00 годині, по розпорядженню № 223/2 від 13.08.2025р. без поважних причин, не виконавши правила військового обліку, встановлені законодавством, порушивши вимоги ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Поставивши власноручно підпис у відповідній графі, позивач підтвердив, що йому роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП. Факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , про що зроблено запис в протоколі. Протокол про адміністративне правопорушення позивачем підписано та отримано. Також вказав, що оповіщення військовозобов'язаних про виклик до ТЦК відбувається через органи виконавчої влади (держадміністрації, сільські, селищні, міські ради) шляхом вручення повісток або через роботодавців, які отримують розпорядження від ТЦК, видають наказ про оповіщення та вручають повістки. Також можливе безпосереднє оповіщення представниками ТЦК за місцем проживання або роботи, або за допомогою засобів зв'язку. Оповіщення може відбуватися за місцем роботи, проживання або реєстрації. У разі виклику працівників, які перебувають у відпустці, відрядженні чи на лікарняному, роботодавець додатково письмово повідомляє про це ТЦК, надаючи підтверджувальні документи (витяги з наказів, електронний лікарняний). Якщо працівник відмовляється підписувати наказ про оповіщення, складається відповідний акт. Якщо військовозобов'язаний отримав повістку особисто, а підприємство не отримувало розпорядження від ТЦК, жодних дій з оповіщення з боку роботодавця вчиняти не потрібно. Додатково до оповіщення, особисто з'явитися до ТЦК для оновлення даних мають чоловіки віком від 18 до 60 років. Зазначив, що громадянин повинен прибути за викликом до ТЦК та СП у строки, вказані повістці або розпорядженні, а у разі неможливості прибуття, повідомити ТЦК та СП про поважність причин не прибуття за повісткою. Уточнення військових облікових даних є не правом військовозобов'язаного, а є саме його обов'язком, за порушення якого може наставати відповідальність відповідно до Законодавства. Отже, не з'явившись, не повідомивши про причини неявки та не надавши відповідних документів, а отже без поважних причин ОСОБА_1 порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що його було притягнуто до відповідальності та накладено відповідне адміністративне стягнення у виді штрафу. Зазначив, що 05.10.2025 року за № 12384 адвокатський запит щодо надання інформації з приводу ОСОБА_1 опрацьований, відповідь направлена адвокату через сервіс АТ «Укрпошта» та на поштову скриньку електронної пошти. зазначену у запиті. Після того як ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 15.08.2025 року, він змінив статус 05.09.2025 року на «порушник військового обліку», після чого року було сформовано і направлено звернення до органів поліції про його розшук та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі чого військовозобов'язаного ОСОБА_1 , який є порушником військового обліку з 05.09.2025 року і було доставлено до ТЦК та СП.
Ухвалою суду від 04.11.2025 року за клопотанням представника позивача Бабкової О.С. для забезпечення можливості подати відповідь на відзив розгляд справи відкладений на 04.12.2025 року.
24.11.2025 року від представника позивача Бабкової О.С. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вона позов підтримала, просила задовольнити, посилаючись на те, що, дослідивши додатки до відзиву, а саме: копію розпорядження № 223/2 від 13.08.2025 року нею були виявлені сліди фальсифікації та підроблення. Дата, на яку ніби то викликався ОСОБА_1 , виправлена на 15.08.2025 року. Зазначила, що тоді виникає логічне питання: «На якій підставі відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення № 972 від 12.09.2025 року та винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 1544 від 26.09.2025 року, якщо у вказаних документах, які і стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вказано, що він не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.08.2025 року на 09:00 годину по розпорядженню № 223/2 від 13.08.2025 року ?». Також зазначила, що до позовної заяви долучений протокол про адміністративне правопорушення № 972 від 21.09.2025 року та постанова по справі про адміністративне правопорушення № 1544 від 26.09.2025 року, яка містить відповідні підписи та засвідчені гербовою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 . У вказаних документах ніяких виправлень не має. Натомість в них вказано, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.08.2025 року на 09:00 годині, по розпорядженню № 223/2 від 13.08.2025 року. Виходячи з того, що розпорядження № 223/2 від 13.08.2025 року зобов'язувало Первомайського міського голову ОСОБА_10 здійснити оповіщення військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в Первомайську, про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення військово-облікових даних проходження ВЛК (при необхідності), оформлення відповідних військово-облікових документів, призначення на особливий період та забезпечити їх прибуття 13.08.2025 року на 09:00 год до ТЦК та СП (де під № 2 зазначений ОСОБА_1 ). Отже ОСОБА_1 був об'єктивно позбавлений можливості прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначені у розпорядженні дату та час, оскільки саме розпорядження № 223/2 датоване 13.08.2025 року, тобто датою, на яку він і мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сторони, їх представники завчасно і належним чином повідомлені про розгляд справи.
Інші заяви по суті справи від сторін та їх представників до суду не надходили.
Вирішуючи справу у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, з врахуванням позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, на основі наданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року № 2232-ХІ1 «Про військовий обов'язок і військову службу».
Приписами ст. 65 Конституції України та ч.1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно положень ч.9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Нормативними положеннями ст. 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України" , "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку', проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно положень ч.1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» терміни «особливий період» та «воєнний стан» вживаються у наступному значенні.
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України № 1126-VII від 17.03.2014 року затверджено Указ Президента України «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. дію якого продовжено.
Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 року затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 р. № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», дію якого продовжено.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку' з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно положень ч.3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: взяття громадян на військовий облік, виконання військового обов'язку в запасі, дотримання правил військового обліку.
Положеннями ч.9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено наступне: щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники, призовники, військовослужбовці, військовозобов'язані, резервісти. Військовозобов'язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України. Міністерством внутрішніх справ України. Службою безпеки України, розвідувальними органами України. Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 у званні «солдат» за категорією «військовозобов'язаний»; вид обліку: рядовий, сержантський і старшинський склад запасу, а отже на нього поширюються дії норм визначених законодавчих актів.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
12.09.2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідальним виконавцем адміністративного відділення старшим солдатом ОСОБА_2 був складений протокол № 972 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суть адміністративного правопорушення полягає в наступному: 12.09.2025 о 10 год. 00 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками поліції був доставлений громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.08.2025 року 09:00 годині по розпорядженню № 223/2 від 13.08.2025 року без поважних причин, не виконавши правила військового обліку, встановлені законодавством, порушивши вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
На підставі вказаного протоколу начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_3 26.09.2025 року виніс постанову № 1544, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за обставин, зазначених в наданому протоколі, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 грн.
Згідно ст. 279 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, досліджуються докази.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2025-0811-1145-2517-7 від 11.08.2025 року ОСОБА_1 був визнаний придатним до військової служби.
15.08.2025 року ОСОБА_4 отримав довідку № 5163 від 15.08.2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як педагогічному працівнику (2025-2026 р.) до 05.11.2025 року, так як він працює на посаді викладача фізичної культури Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Первомайський професійний коледж».
Організація та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється на підставі Постанову Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року.
Відповідно до вимог пункту 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденним строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
- вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);
- письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.
Наявне в матеріалах справи розпорядження № 223/2 від 13.08.2025 року зобов'язувало Первомайського міського голову ОСОБА_10 здійснити оповіщення військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в м. Первомайську, про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення військово-облікових даних проходження ВЛК (при необхідності), оформлення відповідних військово-облікових документів, призначення на особливий період, а також забезпечити їх прибуття 13.08.2025 року на 09:00 год до ТЦК та СП (де під № 2 зазначений ОСОБА_1 ).
Однак ОСОБА_1 зазначає про те, що не отримував жодних повісток та розпоряджень про виклик до ТЦК та СП.
З інформації, отриманої 03.10.2025 року за вих. № 232 від директора закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Первомайський професійний коледж» Кокоши О.І., вбачається, що розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 № 223/2 від 13.08.2025 року щодо явки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 13.08.2025 року не надходило (перевірено журнал реєстрації вхідних документів, а також електронну пошту навчального закладу); реєстрація розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 № 223/2 від 13.08.2025 року в журналах реєстрації вхідної кореспонденції не здійснювалась у зв'язку з відсутністю надходження вищезазначеного розпорядження; відповідальною за отримання даних розпоряджень та ведення військового обліку даного навчального закладу призначена ОСОБА_5 , в журналі якої також відсутня реєстрація розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 № 223/2 від 13.08.2025 року.
Тож заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Первомайський професійний коледж» не отримував відповідне розпорядження, тому і не міг виконати процедуру оповіщення працівника ОСОБА_1 та проінформувати про це ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Крім того, відповідно до протоколу № 972 від 12.09.2025 року та постанови № 1544 від 26.09.2025 року розпорядження № 223/2 було винесено 13.08.2025 року та ставило до вимоги явку ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 саме 13.08.2025 року о 09:00 годині, тобто в цей же самий день його винесення, тож у позивача були наявні об'єктивні перешкоди неможливості виконання розпорядження в такі строки.
За таких обставин, оскільки суду не надано жодних доказів направлення вказаного розпорядження як за місцем роботи позивача, так і за місцем його проживання та/або реєстрації, то вбачається, що виконання даного розпорядження про оповіщення про явку ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 13.08.2025 року було неможливим.
Водночас, суд, дослідивши додатки до відзиву, а саме: копію розпорядження № 223/2 від 13.08.2025 року виявив, що дата, на яку викликався ОСОБА_1 , виправлена на 15.08.2025 року.
Надане виправлення не засвідчене жодною уповноваженою на те посадовою особою й суперечить змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 972 від 12.09.2025 року та оскаржуваної постанови № 1544 від 26.09.2025 року, в яких вказано про невиконання позивачем без поважних причин обов'язку щодо явки до ТЦК та СП саме 13.08.2025 року о 09:00 годині за розпорядженням № 223/2 від 13.08.2025 року.
Отже ОСОБА_1 був об'єктивно позбавлений можливості прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначені у розпорядженні дату та час, оскільки саме розпорядження № 223/2 датоване 13.08.2025 року, тобто датою, на яку він і мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до статті 235 КУпАП повноваження по розгляду справ про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) покладено на Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу ч.1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.3 наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, стаття 210-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення положень законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та визначає підвищену відповідальність у разі вчинення адміністративного правопорушення в особливий період.
Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв'язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов'язані назвати свої прізвища, ім'я та по батькові, посади, а також пред'явити службові посвідчення.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.1-3 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас мотиви позиції відповідача, відображені у відзиві на позовну заяву, зводяться до цитування загальних норм законодавчої бази, відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування зазначеного у позові, зокрема, доказів, які б підтверджували повідомлення позивача про необхідність з'явлення до ТЦК та СП у визначену дату та час.
Зважаючи на вищевикладене суд прийшов до висновку про те, що відповідач прийшов передчасного висновку щодо визнання винуватості позивача ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ним не враховано об'єктивні обставин по справі, такі як необізнаність позивача з фактом направлення розпорядження № 223/2 від 13.08.2025 року до закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Первомайський професійний коледж» про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 13.08.2025 року о 09:00 годині, тож позивач був об'єктивно позбавлений можливості прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений у повістці день.
В контексті даної справи, суд зауважує на суттєвому розмірі штрафу, тому на ТЦК та СП покладається вимога пересвідчитись у належному сповіщені особи про необхідність прибути за викликом. Підставою для накладення адміністративного стягнення можу бути визнана виключно умисна поведінка направлена на ухилення від обов'язку прибути по повістці. Відсутність доказів завчасного отримання повістки не може бути підставою для накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до обставин даної справи у відповідача не було належних доказів повідомлення позивача про виклик його до ТЦК та СП.
Встановлені під час судового розгляду справи обставини вказають на відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення (умисної протиправної бездіяльності), що є підставою для скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1544 від 26.09.2025 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з вимогами ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За принципами змагальності сторін і диспозитивності, закріпленими у статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладені положення чинного законодавства суд вважає посилання позивача на відсутність доказів у цій справі обґрунтованим. Оспорювана у справі постанова не відповідає визначеним у ст. 283 КУпАП вимогам. Відповідачем доводи позивача жодними доказами не спростовані.
Враховуючи вищевикладене, факт вчинення правопорушення позивачем не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, а тому постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, на підставі п.3 ч.3 ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 к.
Керуючись ст.ст. 2, 159, 241, 242, 244-246, 250, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 1544 від 26.09.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 к.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення (ч.4 ст. 286 КАС України).
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення виготовлено 04 грудня 2025 року.