04.12.2025
Справа № 482/2431/25
Номер провадження 2-а/482/44/2025
04 грудня 2025 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Сергієнка С.А., за участю секретаря судового засідання Лебедьєвої А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУНП у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ЕНА №06018974 від 26.10.2025 року, -
04.11.2025 року представник позивача звернувся в суд з позовом до ГУНП у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ЕНА №06018974 від 26.10.2025 року.
У обґрунтування позову зазначив, що 26.10.2025 р. невідомими працівниками ГУНП в Кіровоградській області було видано постанову серії ЕНА №06018974 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КупАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
У додатку Дія зазначено, що 26.10.2025 водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ порушив правила проїзду перехресть, водій керуючи ранспортним засобом на автомобільній дорозі яка в одному напрямку має дві смуги для руху рухався в лівій смузі при вільній правій.
До ОСОБА_1 було вирішено застосувати адміністративне стягнення у розмірі 510 (пятсот десять гривень) грн.
Оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП не містить доказів винуватості позивача.
Посилаючись на вищевикладене просив суд, визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10 листопада 2025 року у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи та витребувано докази з клопотанням представника позивача.
Від представника відповідача ГУНП у Кіровоградській області (25006, Україна, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вулиця Віктора Чміленка , будинок 41)надійшли витребувані докази та відзив на позовну заяву, згідно якого він вказував, що 26.10.2025 інспектором Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області Кибукевичем Олександром Володимировичем винесено постанову серії ЕНА №06018974 від 26.10.2025, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно Позивача, притягнуто останню до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у розмірі 510 грн.
Так, 26.10.2025 Позивач керуючи транспортним засобом марки CHEVROLET NUBIRA номерний знак НОМЕР_1 , в селі Пушкове, вулиця Комарова, 7, рухався у крайній лівій смузі руху при наявності вільної правої смуги, чим порушив п. 11 ПДР України - порушення виїзду на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному, і таким чином скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 11.5 розділу 11 ПДР «Розташування транспортних засобів на дорозі»: на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Просив суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за порушення правил розташування транспортних засобів на проїзній частині та вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, є обґрунтованою та законною.
Вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський оцінив всі обставини справи установлюючи під час розгляду справи, докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить до такого висновку.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За ч. 2 ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до п. 11.2 розділу 11 ПДР «Розташування транспортних засобів на дорозі» на дорогах, які мають дві або більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.
Також відповідно до п. 11.5 розділу 11 ПДР «Розташування транспортних засобів на дорозі»: на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №06018974 від 26.10.2025, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно Позивача, притягнуто останню до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у розмірі 510 грн.
Так, 26.10.2025 Позивач керуючи транспортним засобом марки CHEVROLET NUBIRA номерний знак НОМЕР_1 , в селі Пушкове, вулиця Комарова, 7, рухався у крайній лівій смузі руху при наявності вільної правої смуги, чим порушив п. 11 ПДР України - порушення виїзду на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному, і таким чином скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Судом досліджено відеозапис зі нагрудної камери працівника поліції здійснений на місці зупинки транспортного засобу марки CHEVROLET NUBIRA номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
На відеозаписі видно, що працівники поліції стоять на узбіччі дороги яка має по дві смуги руху і проходить через балку (має спуск і підйом) у кожному напрямку на підйомі та спостерігають за рухом транспортних засобів по дорозі. Працівник поліції з нагрудного реєстратора якого надано відеозапис обернений у бік з якого рухався позивач. На відеозаписі видно автомобіль який щонайменше з найнижчої точки цієї ділянки дороги рухається у крайній лівій смузі руху не змінюючи смугу, при цьому попереду нього на осяжній відстані інших транспортних засобів не видно, відсутні і транспортні засоби випередження яких він міг би робити, перешкоди, не було увімкнено покажчик повороту ліворуч та відсутні інші обставини які могли б свідчити на правомірність виїзду і тривалого руху у крайній лівій смузі руху.
Працівники поліції зупинили автомобіль позивача і повідомили йому що він порушив вимоги розділу 11 ПДР а саме виїхав і рухався у крайні ліві смузі руху при наявності двох і більше смуг для руху в одному, вільній правій смузі руху та відсутності інших обставин які давали б право на рух у крайній лівій смузі руху.
Після зупинки працівниками поліції і дізнавшись від них причину зупинки позивач почав сперечатися з працівниками поліції рясно використовуючи нецензурну лайку, оперуючи доводами що всі так їздять і вказуючи на відсутність честі і гідності у працівників поліції в цілому натякаючи на тих конкретних які його зупинили».
Працівник поліції виніс постанову під акомпанемент коментарів позивача рясно здобрених нецензурними висловами.
Досліджена судом оскаржувана постанова, хоча і містить дрібні недоліки (вказівка на розділ ПДР а не на конкретний пункт), однак вони на думку суду не є такими що дозволяли б стверджувати про неповноту чи невизначеність такого ступеню який дозволяв би визнати її необґрунтованою.
Положення глави 23 КУпАП не встановлюють обов'язку посадової особи яка виносить постанову надавати під час її вручення особі яку притягнуто до адміністративної відповідальності докази якими вона обґрунтована. У випадку який досліджено судом у цій справі це взагалі не можливо з технічної точки зору, працівник патрульної поліції не має технічної можливості виготовити копії доказів для надання її водієві на місці винесення постанови. Тому доводи позову щодо цих обставин на увагу не заслуговують.
Таким чином, судом не встановлено обставин, які б давали підстави стверджувати про порушення інспектором процедури розгляду адміністративної справи, а досліджені судом обставини приводять до висновку що оскаржувана постанова є обґрунтованою та законною.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Позивач не надав суду будь-яких доказів, які б спростовували надані відповідачем докази вчинення ним правопорушення, не навів обґрунтованих підстав, за яких вказана постанова в справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню.
Відтак суд приходить до висновку що позов ОСОБА_1 до ГУНП у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ЕНА №06018974 від 26.10.2025 року- задоволенню не підлягає.
У відповідності до ст. 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 262, 286 КАС України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ЕНА №06018974 від 26.10.2025 року- відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: С.А.Сергієнко