Справа № 643/14865/25
Провадження № 2/643/6116/25
04.12.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Костенюк А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 55861-12/2024 від 25.12.2024 в розмірі 26800 грн. 00 коп., за Кредитним договором № 73876879 від 09.11.2024 в розмірі 28927 грн. 50 коп. та судових витрат у розмірі 3028 грн. 00 коп.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.12.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 55861-12/2024, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. 25.04.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 250425 у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу від 25.04.2025 № 250425 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26800 грн. 00 коп. з яких: 10000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10800 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 5000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за штрафом. Зазначена сума заборгованості відповідачем на даний час не погашена.
Крім того, 09.11.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 73876879. Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informacia з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». 27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 4 від 23.04.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28927 грн. 50 коп., з яких: 15000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4387 грн. 50 коп.- сума заборгованості за відсотками, 7290 грн. 00 коп. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 2250 грн. 00 коп. - комісія за надання кредиту. Всупереч умовам кредитного договору відповідачка не виконала свого зобов'язання. Посилаючись на вказані обставини, позивач прохає стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 55727 грн. 50 коп., а також понесені судові витрати.
29.10.2025 від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Родзинського А.А. надійшов відзив на позовну заяву та заява по справі № 643/14865/25 щодо ставленні під сумнів відповідності поданих ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» копії кредитних договорів № 55861-12/2024 та № 73876879, в яких представник відповідача прохає відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви повністю, стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. 00 коп., посилаючись на те, що відповідачка ставить спірні кредитні договори №55861-12/2024 та №73876879 під сумнів, як і їх підписання відповідачем, адже позивач не надав належних та допустимих доказів, що саме ОСОБА_1 підписувала дані кредитні договори, ані в письмовому вигляді, ані в електронному шляхом підписання їх ЕЦП чи обміном повідомленнями, чи в іншій спосіб через інтернет, електронну пошту, телетайп тощо. Позивач не надає суду жодних доказів отримання відповідачкою коштів за спірними кредитними договорами, натомість надає суду лише копії документів щодо стандартного укладення договору факторингу з третіми особами, не надає доказів підписання саме відповідачем спірних кредитних договорів. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази що відповідачка отримувала від ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» або ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» грошові кошти, які позивач намагається стягнути з відповідача
Представником позивача Миколаєнко В.М. 30.10.2025 подано відповідь на відзив, в якому остання прохає позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на те, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. Відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв'язку, на зазначений нею номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду(одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який відповідачка використала для підтвердження підписання кредитного договору. Для укладання кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору. Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Щодо стягнення з позивача витрат на правничу допомогу заперечувала, прохала відмовити у їх задоволенні, посилаючись на необґрунтованість та не співмірність.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 10.09.2025 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 21.10.2025 відзив ОСОБА_1 повернуто відповідачці без розгляду.
04.11.2025 ухвалою суду поновлено процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву представнику відповідачки адвокату Родзинському А.А., долучено до матеріалів цивільної справи відзив на позовну заяву від 29.10.2025, витребувано докази
Ухвалою суду від 13.11.2025 задоволено клопотання представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кресної О.М. про витребування доказів, витребувати від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» докази, які становлять банківську таємницю.
21.11.2025 ухвалою суду визнано не обґрунтованою заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Родзинського А.А. про відвід судді Поліщук Т.В. від розгляду справи, цивільну справу передати до канцелярії Салтівського районного суду міста Харкова для визначення в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, судді, який буде вирішувати питання про відвід головуючого судді Поліщук Т.В.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 24.11.2025 заяву представника відповідача з ОСОБА_1 - адвоката Родзинського А.А. про відвід судді Поліщук Т.В. від розгляду цивільної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
25.12.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 55861-12/2024, згідно якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало у власність ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 10000 грн. 00 коп., на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 хх-хххх-1882. Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_2 (а.с.10-13).
25.04.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 250425 у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.16-19).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу від 25.04.2025 № 250425 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі в сумі 26800 грн. 00 коп. з яких: 10000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10800 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 5000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за штрафом, 1000 грн. 00 коп. - сума комісії за видачу кредиту (а.с.20).
Крім того, на підтвердження позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надано копію договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73876879 від 09.11.2024 укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 . Номер електронного платіжного засобу 4731-18хх-хххх-4122. Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 50422.
Відповідно до умов договору сума позики становить 15000 грн. 00 коп., строк позики 30 днів, процентна ставка/день 0,250 %, проценти за понадстрокове користування кредитом 2,70%. Орієнтовна загальна вартість позики складає 18375 грн. 00 коп., що також вбачається з таблиці обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 29-36).
27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно з п.1.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту
Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку № 1 є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п. 1.2 Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору (а.с. 10-12).
23.04.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 та підписано акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 4 від 23.04.2025 за Договором факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 (а.с.41-42).
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 4 від 23.04.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28927 грн. 50 коп., з яких: 15000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4387 грн. 50 коп.- сума заборгованості за відсотками, 7290 грн. 00 коп. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 2250 грн. 00 коп. - комісія за надання кредиту (а.с. 44).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно із ст. 638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію», розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Частиною 3 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Водночас, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 755/2284/16-ц, провадження № 61-4685св19.
Отже, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Позивачем ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів щодо укладених кредитних договорів № 55861-12/2024 від 25.12.2024 та № 73876879 від 09.11.2024.
Матеріали справи не містять відомостей щодо відкриття відповідачкою відповідних кредитних рахунків (кредитних карток) на виконання умов кредитних договорів та зарахування вказаних коштів на ці кредитні рахунки, доказів фактичного користування ОСОБА_1 кредитними коштами.
Позивач як фактор мав за договором факторингу отримати не тільки договір позики, а й документацію, що стосується заборгованості боржника, яка підтверджує дійсність та наявність права грошових вимог до боржників тобто мав отримати детальні розрахунки заборгованості за договором позики станом на дату відступлення права вимоги.
Розрахунок заборгованості за кредитним договором здійснений представником ТОВ «ФК «ЄАПБ» є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, правомірність нарахування відсотків, суму повернутих відповідачем кредитних коштів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.
Відсутність в матеріалах справи належних первинних банківських документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником коштів у кредит, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків за користування кредитом.
Натомість на виконання ухвали суду від 13.11.2025, якою було задоволено клопотання представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кресної О.М. про витребування доказів, Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» надано лист від 14.11.2025 за вих. № КНО-07.8.5/15494БТ відповідно до якого в банку на ім'я ОСОБА_1 була відкрита банківська картка № НОМЕР_3 . Банківська платіжна картка 5355 57хх-хххх-1882 та банківська платіжна картка 4731-18хх-хххх-4122 не емітовані АТ ПУМБ, тому надати інформацію щодо володільця банківських платіжних карток та рух коштів по вказаних банківських картках не має можливості. За період з 09.11.2024 по 13.11.2024 в Банку відсутні відкриті рахунки на ім'я ОСОБА_1 (а.с.228).
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, укладення кредитних договорів і надання позичальнику кредитних коштів за обставин викладених в позовній заяві, набуття права грошової вимоги позивачем до відповідача не доведено.
Враховуючи вище наведені положення чинного процесуального та матеріального законодавства, а також досліджені у справі докази, суд, оцінивши їх з точки зору достатності для встановлення фактичних обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю заявлених вимог.
Щодо стягнення з позивача на користь відповідачки витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. 00 коп. заявлених представником відповідача у відзиві на позовну заяву, суд зазначає таке.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору Також чинним законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником відповідачки надано лише ордер на надання правничої (правової) допомоги виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 15.10.2025 (а.с.123).
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19 зазначив, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, для підтвердження понесених стороною витрат на правову допомогу, така особа повинна надати до суду, зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного вище, враховуючи, що представник відповідача всупереч положенням ст.ст. 137,138 ЦПК України не надав, окрім ордера, документів на підтвердження витрат на правничу допомогу в межах цієї справи, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, які б свідчили про фактично понесені витрати на правничу допомогу, договір про надання правничої допомоги, тощо, суд вважає зазначені витрати документально непідтвердженими та недоведеними.
Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15.11.2023 по справі № 519/24/20 (провадження № 61-7804св23), від 08.11.2023 по справі № 539/2673/21 (провадження № 61-9750св 23), від 01.11.2023 по справі № 202/3681/16 (провадження № 61-10719 св 23).
Оскільки представником відповідача не надано вищевказаних доказів, пов'язаних із наданням правничої допомоги, у суду відсутня можливість встановити дійсний розрахунок понесених відповідачем вказаних витрат, у зв'язку з чим підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу відсутні.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, витрати зі сплату судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12,13, 76-81, 89, 141, 247 ч. 2, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
У стягненні з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. 00 коп. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, місто Київ, вул. Петлюри Симона, буд. 30; ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Поліщук