Справа № 643/10393/25
Провадження № 3/643/2477/25
27.11.2025
27 листопада 2025 року місто Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О. розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У провадженні Салтівського районного суду м. Харкова перебуває адміністративний матеріал (протокол серії ЕПР1 № 362374 від 15.06.2025) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 15.06.2025 о 07:08 годині, по вул. Сковороди, 18 у с-щі Покотилівка, Харківського р-ну, Харківської обл., керував транспортним засобом «Skoda SuperB» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло. Водій погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря-нарколога, але здати біологічну речовину (сечу) у період часу визначений лікарем не зміг. Висновок лікаря-нарколога 1412. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
27.11.2025 в суді ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення, якими заперечував обставини, викладені в адміністративному протоколі. Свою вину не визнав.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вивчивши письмові пояснення ОСОБА_1 , оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.
Відповідно до вимог п.п. 6,7 Розділу 1 «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Частиною 5 статті 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналогічні норми передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Так, згідно зазначеного Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я.
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.
Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, водій притягається до адміністративної відповідальності у разі: Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Законодавець передбачив відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння з метою унеможливити уникнення відповідальності особою, яка знаходиться у відповідному стані та просто відмовляється від проходження будь-якого огляду.
При цьому обов'язковому доказуванню підлягають саме обставини такої відмови, чи відмовляється особа від проходження відповідного огляду з власної ініціативи чи під дією певних факторів чи впливом інших чинників, що унеможливлюють на думку водія проходження відповідного огляду.
Судом встановлено, що 15.06.2025 відносно водія ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 362374. (а.с.3).
Відповідно до змісту протоколу, ОСОБА_1 15.06.2025 о 07:08 годині, по вул. Сковороди, 18 у с-щі Покотилівка, Харківського р-ну, Харківської обл., керував транспортним засобом «Skoda SuperB» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло. Водій погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря-нарколога, але здати біологічну речовину (сечу) у період часу визначений лікарем не зміг. Висновок лікаря-нарколога 1412.
Як вбачається із висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1412 від 15.06.2025, заключний діагноз на стан наркотичного сп'яніння встановити неможливо за відсутності біологічного середовища (сеча). Протягом 3-х годин здати біологічне середовище (сеча) не зміг. Навість не намагався. (а.с.6).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол підписаний посадовою особою, яка його склала та ОСОБА_1 . Свідки на місці події не залучалися, здійснювалася відеофіксація.
ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях наданих суду 27.11.2025 виклав непогодження з обставинами, викладеними в адміністративному протоколі. Зазначив, що факт правопорушення не визнає, Правила дорожнього руху не порушував. Причина зупинки транспортного засобу є безпідставною. Від проходження огляду не відмовлявся, у медичному закладі намагався здати біологічне середовище, однак фізично здати не зміг, оскільки має захворювання (сечокам'яна хвороба). У стані наркотичного сп'яніння не перебував. На підтвердження своїх доводів та заперечень надав суду медичну документацію щодо наявності у нього захворювань та медичний висновок № 1423 (дата огляду 16.06.2025) про не виявлення ознак наркотичного сп'яніння.
Так, на підтвердження викладених у адміністративному протоколі обставин, до протоколу поліцейськими додано DVD диски з відеофайлами.
Судом оглянуто відеозаписи з місця події.
При дослідженні судом відеофайлів, не вбачається підтвердження обставин, викладених поліцейськими в адміністративному протоколі, з огляду на таке.
Так, з відеофайлів вбачається, що 15.06.2025 о 07:08 годині працівниками патрульної поліції зупинено транспортний засіб «Skoda SuperB» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . На вимогу поліцейських, ОСОБА_1 пред'явив усі необхідні документи. Далі, зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими стосовно невідомої суду особи, яка раніше була власником зазначеного транспортного засобу.
Щодо законності зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в іншому випадку протиправність зупинки, може поставити під сумнів і саму подальшу процедуру виявлення водія у стані сп'яніння.
Суд зазначає, що вичерпний перелік підстав зупинення транспортного засобу викладений у ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»:
1) в разі порушення водієм Правил дорожнього руху;
2) в разі очевидних ознак технічної несправності транспортного засобу (відсутність бокових дзеркал, бампера, бите лицеве скло тощо);
3) наявність інформації про причетність водія або пасажирів автомобіля до вчинення ДТП, злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо транспортний засіб перебуває у розшуку;
4) необхідність опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення ДТП, злочину, адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
5) залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам ДТП або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів ДТП;
6) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
7) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
8) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв (автомобільна сирена тощо).
Наведений вище перелік підстав зупинки транспортного засобу є вичерпним.
Тобто, під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»). Безпідставна зупинка автомобіля є незаконною.
Як видно із досліджених судом відеозаписів, працівники патрульної поліції, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не повідомили про причину зупинки.
Водночас, з матеріалів справи, в тому числі з досліджених відеозаписів, не вбачається наявності будь-яких пошкоджень транспортного засобу «Skoda SuperB» державний номерний знак НОМЕР_1 , який зупинено поліцейськими.
Судом також встановлено, що відносно ОСОБА_1 поліцейськими не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали справи не містять копії такої постанови.
Інспекторами патрульної поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
Будь-яких інших доказів на підтвердження наявності факту законної зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»), суду не надано.
Далі, після перевірки документів у ОСОБА_1 , поліцейський одразу повідомляє таке: «Нічого не вживаєте?». На що ОСОБА_1 відповів: «Можемо поїхати провірити.». Надалі зі слів поліцейського: «Сідайте до нас в автомобіль, зараз поїдемо до лікаря-нарколога.».
При цьому поліцейський не повідомляє ОСОБА_1 про наявність у нього тих чи інших ознак сп'яніння, тобто про підставу вважати, що останній перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Положеннями п. 3 зазначеної Інструкції визначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно із п. 4 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Так, в адміністративному протоколі поліцейськими зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло.
Разом із цим, при огляді судом відеозаписів, доданих до протоколу, вбачається, що поліцейські взагалі не повідомляють ОСОБА_1 про наявність у нього вказаних ознак наркотичного сп'яніння.
Слід також зазначити, що ОСОБА_1 виконував усі вказівки поліцейського, відповідав на запитання, поводив себе врівноважено та не агресивно, його поведінка була повністю адекватна. Крім того, ОСОБА_1 сам запропонував поліцейським пройти огляд на визначення у нього стану наркотичного сп'яніння.
Відтак, вказані у протоколі обставини щодо наявності у ОСОБА_1 певного переліку ознак наркотичного сп'яніння звертають на себе увагу суду та викликають сумнів у їх достовірності.
Суд зазначає, що описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, чітко повідомленими особі, а не удаваними, зробленими не з підстав того, що особа ймовірно може перебувати у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, як про це зазначив поліцейський у даному випадку.
Зазначені дії працівників патрульної поліції не відповідають такій складовій принципу правової визначеності як передбачуваність застосування правових норм. Дотримання даного принципу є необхідним для того, щоб виключити будь-які ризики свавілля.
Отже, працівниками поліції не було дотримано вимог п. 2, п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, та вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
За таких обставин, зафіксовані у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння не є об'єктивно встановленими ознаками, оскільки поза розумним сумнівом помилково зазначені особою, яка складала протокол, а тому суд дійшов висновку, що такі відомості протоколу не відповідають дійсності, є суб'єктивними та до них необхідно ставитись критично.
Крім не роз'яснення ОСОБА_1 з боку поліцейських підстави для проходження огляду на стан сп'яніння, йому належним чином не роз'яснена також і процедура проведення огляду на стан сп'яніння, права та обов'язки, зокрема, і право на захист.
Відповідно до п. 11 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При дослідженні судом відеозаписів, доданих до протоколу, встановлено, що поліцейськими на місці події належним чином не роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені чинним законодавством.
Отже, є достатні підстави вважати, що працівниками патрульної поліції, якими складено протокол відносно ОСОБА_1 та інші процесуальні документи у справі про адміністративне правопорушення, порушено та обмежено процесуальні права останнього, у тому числі право на захист. Не було роз'яснено права та обов'язки, в тому числі, гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, передбачені чинним законодавством. Зазначене є грубим порушенням права на захист особи у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Далі, як зазначено поліцейськими в адміністративному протоколі, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря-нарколога, але здати біологічну речовину (сечу) у період часу визначений лікарем не зміг. Висновок лікаря-нарколога 1412.
Водночас, факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння на відеозаписах відсутній та не зафіксований.
Навпаки, як видно із досліджених судом відеозаписів, ОСОБА_1 погодився пройти огляд у медичному закладі на визначення стану наркотичного сп'яніння, прослідував туди у супроводі поліцейських. У медичному закладі також виявляв бажання та намір пройти такий огляд.
Пунктом 7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено обов'язкове проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Відповідно до п. 12, п. 13 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Перебуваючи в приміщенні КНП ХОР «ОКНЛ», ОСОБА_1 у розмові з лікарем-наркологом пропонував відібрати у нього зразки крові або інші біологічні матеріали для проведення аналізу на наявність наркотичних речовин, оскільки він має певні захворювання, що підтверджуються медичною документацію, які унеможливлюють належним чином здати біологічне середовище, а саме сечу. Така пропозиція ОСОБА_1 залишена без уваги та реагування.
Частиною 4 статті 266 КУпАП, крім іншого, встановлено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Вказані положення закону кореспондуються з вимогами пункту 9 розділу ІІ Інструкції, відповідно до якого з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Отже, законодавством встановлено часові вимоги, в рамках яких водія необхідно оглянути в закладі охорони здоров'я на стан сп'яніння, а саме не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Відповідно, щоб встановити чи дотримано поліцейськими вимоги ч. 4 ст. 266 КУпАП, необхідно встановити момент встановлення підстав для здійснення огляду водія на стан сп'яніння.
У протоколі про адміністративне правопорушення поліцейським зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 15.06.2025 о 07:08 годині керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння. У медичному закладі не зміг здати біологічну речовину (сечу) у період часу, визначений лікарем-наркологом.
Згідно наявних у матеріалах справи відеозаписів, які були предметом дослідження під час розгляду справи вбачається, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 поліцейськими зупинено об 07:08 годині 15.06.2025, такий же час вказано поліцейським у протоколі.
З огляду на викладене, враховуючи час зупинки транспортного засобу, яка відбулася 15.06.2025 о 07:08 годині, далі о 07:10 годині поліцейський висловив підозру щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, тому саме з цього часу необхідно обраховувати встановлений ч. 4 ст. 266 КУпАП час, протягом якого, водій повинен бути оглянутий в закладі охорони здоров'я.
Відповідно, огляд ОСОБА_1 в КНП ХОР «ОКНЛ» мав відбутися не пізніше 09:10 години 15.06.2025.
Як зазначено у медичному висновку № 1412 від 15.06.2025, ОСОБА_1 направлений на огляд 15.06.2025 о 07:15 годині. Дата і точний час огляду 08:00 година 15.06.2025. Висновок складено о 08:00 годині 15.06.2025. (а.с.6).
При цьому, із досліджених судом відеозаписів чітко вбачається таке.
До закладу охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_1 доставлено о 07:31 годині.
Первинний огляд та огляд на швидкість реакції водія ОСОБА_1 лікарем здійснено з 08:07 по 08:11 годину.
Після цього, ОСОБА_1 у розмові з лікарем повторно запропонував відібрати у нього будь-які інші біологічні зразки для проведення дослідження, на що отримав відмову.
Висновок про неможливість встановлення діагнозу лікарем складено об 11:05 годині 15.06.2025, а видано об 11:07 годині того ж дня.
Відтак, судом встановлені суттєві невідповідності у зазначенні часу тих чи інших подій, викладених у медичному висновку та протоколі з тими, які зафіксовані на відеозаписах з місця події.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що поліцейськими та лікарем не дотримано двогодинний термін на забезпечення проведення медичного огляду водія ОСОБА_1 , який відраховується з моменту встановлення підстав для його здійснення, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 266 КУпАП, які не містять альтернатив щодо часу для огляду осіб на стан сп'яніння у закладах охорони здоров'я.
Також суд звертає увагу на інші встановлені під час судового розгляду порушення, які були допущені при проведенні огляду водія ОСОБА_1 .
Під час спілкування ОСОБА_1 у присутності поліцейських з лікарем, останній повідомив, що час на огляд водія складає три години, що не узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 266 КУпАП та п. 9 розділу ІІ Інструкції.
Також на відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_1 неодноразово пропонував взяти у нього кров для проведення аналізу на стан наркотичного сп'яніння, однак отримав відмову.
З цих підстав, суд зазначає, що недотримання вимог ст. 266 КУпАП тягне за собою недійсність огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Отже, в ході судового розгляду справи встановлено, що поліцейськими, а потім і лікарем КНП ХОР «ОКНЛ» під час проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння безпідставно, на власний розсуд трактовано положення ч. 4 ст. 266 КУпАП та пункту 9 розділу ІІ Інструкції щодо тригодинного огляду водія, не відібрано у ОСОБА_1 альтернативних біологічних зразків для проведення лабораторних досліджень, відмовлено у заборі крові, чим позбавлено ОСОБА_1 права на відібрання альтернативних видів біологічного середовища та проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Також не забезпечено проведення медичного огляду водія на стан сп'яніння, протягом часу встановленого законодавством, що відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП є підставою для визнання огляду водія ОСОБА_1 недійсним.
Також слід зазначити, що ОСОБА_1 висловлював незгоду з діями працівників патрульної поліції, що також вбачається із досліджених відеозаписів.
У пункті 14 адміністративного протоколу «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» ОСОБА_1 власноручно зазначив таке: «Не згоден. Поліцейський перевищив свої службові повноваження. У мед. закладі не взяли кров на аналіз.».
Оцінюючи всю сукупність доказів по цій справі, які досліджені судом, встановлено, що доводи ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи та спростовують відомості, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Між тим, суд звернув увагу, але не може прийняти як належний доказ медичний висновок № 1423 від 22.06.2025 (дата проведення огляду 16.06.2025), наданий ОСОБА_1 як доказ не перебування у стані наркотичного сп'яніння та його невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки наявність факту перебування чи не перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння не є предметом розгляду, а суд розглядає адміністративний протокол саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, для наявності ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП внаслідок невиконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, уповноважена особа органу поліції перш ніж скласти протокол повинна особисто встановити та переконатись в наявності ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, особисто роз'яснити особі його процесуальні права та обов'язки, порядок та умови проходження огляду на стан сп'яніння та наслідки щодо відмови від нього. Лише у такий процесуальний спосіб може бути встановлено факт умисної відмови водія на законну вимогу працівника поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння, чого працівники поліції не дотрималися.
Водночас, усі зазначені вище порушення з боку поліцейських слід вважати істотними, оскільки вони вказують на порушення процесуальних прав ОСОБА_1 , в тому числі, порушення права на захист.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Між тим, обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та збирати інші докази, ніж ті, що надані сторонами.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості не підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.
Закон виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення, при цьому якщо відсутній хоча б один з елементів складу правопорушення, то відсутній склад правопорушення в цілому.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine).
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Виходячи з викладеного вище, жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейськими, які склали протокол не надано, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, в судовому засіданні встановлено не було, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій.
Отже, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, є правові підстави для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 7, 130, 247, 245, 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.О. Сугачова