Справа № 933/1037/25
Провадження № 3/933/759/25
03 грудня 2025 року селище Олександрівка
Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Шинкаренко А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 505093 від 06.11.2025 року, о 13 год. 00 хв. 06.11.2025 року у с. Карпівка, по вул. Молодіжній, 1, водій ОСОБА_2 керував т.з. на іноземній реєстрації Kia Sportage д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна шкірного покриву обличчя. Від продуття газоаналізатора Драгер 6810 на місці зупинки транспортного засобу відмовився. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис б/к 13. Від керування т.з. відсторонений, шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судове засіданні не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 02.12.2025 року через систему "Електронний суд" направив до суду заперечення на протокол, в якому зазначає про незгоду з інкримінованим правопорушенням. Вважає, що відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки відсутні докази, які б підтверджували факт керування транспортним засобом та порушено порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Поліцейський ВнП № 1 Краматорського РУП Болдінов К.Ю. в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши надані до суду письмові заперечення на протокол, матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та процедура проведення огляду на стан сп'яніння чітко регламентована ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОН України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), якою передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Порушення вказаної процедури тягне за собою наслідки у виді недійсності результатів такого огляду.
Відповідно до п.п. 2-4, абз. 2 п. 5, п.п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Із системного аналізу ст. 266 КУпАП вбачається, що законодавцем передбачено два шляхи проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, а саме: огляд на місці зупинки транспортного засобу спеціальними технічними засобами працівником поліції з можливістю подальшого огляду в медичній установі, або одразу в медичній установі.
Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов'язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Відповідно до п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапиису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
На доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надано такі докази:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505092 від 06.11.2025 за частиною 1 статті 130 КУпАП;
Суд визнає його неналежним доказом, оскільки протокол складений відносно ОСОБА_1 , проте в описовій частині зазначено, що 06.11.2025 року о 13 год 00 хв. в селі Карпівка, вул. Молодіжна, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Отже протокол складено відносно однієї особи, а керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння інша особа, оскільки прізвище ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є різними.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
-направлення ОСОБА_1 на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.11.2025, у якому зазначено виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння очей;
- акт прийому-передачі транспортних засобів від 06.11.2025 року;
- довідка відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 від 21.10.2023 року, та до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, в період часу з 06.11.2024 по 06.11.2025, не притягувався.
- відеозапис з бодікамери №13.
Із відеозапису вбачається, що автомобіль Kia Sportage стоїть на узбіччі дороги, до якого підходить працівник поліції і попереджає водія, що згідно ст. 40 ведеться відео фіксація, та просить більше відчинити вікно і надати водійське посвідчення. На запитання поліцейського, чи вживав що небудь, водій відповів, що «ні». Поліцейський поцікавився, чи автомобіль на іноземній реєстрації, на що водій повідомив, так. Працівник поліції, після цього, зазначив причину зупинки, а саме те, що автомобіль на іноземній реєстрації. На запитання працівника поліції: «Коли алкоголь був в останній раз?» водій відповів -ввечорі. Після цього, працівник поліції запропонував дихнути, що і зробив водій, поліцейський засміявся і відразу, запропонував пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. Водій почав вагатися, а працівник почав наполегливо, змушувати водія надати відповідь. Після чергового запитання, водій відмовився. Працівник поліції запропонував пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що водій погодився. Поліцейський здивувався, та ще рез перепитав, на що водій знову погодився. Працівник поліції наказав водієві закривати автомобіль, а потім відразу наказав відкрити багажне відділення. Водій пішов з іншим працівником поліції оглядати, а поліцейський, який здійснював відеофіксацію, підійшов до службового автомобіля (де не було видно та чути водія і працівника поліції, які оглядали автомобіль) та почав фотографувати документи водія і перешіптуватися з іншим працівником поліції. Через деякий час, водій та поліцейський, з яким він оглядав автомобіль підійшли до службового автомобіля. В цей час, другий працівник поліції наказав іншому, який здійснював відеозапис, запитати ще раз у водія, чи поїде він в медичний заклад. Останній так і зробив, на що водій відповів «ні». Після цього працівники поліції почали складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Працівник поліції зачитує вголос суть адміністративного правопорушення. Водій від пояснень відмовився, що було зазначено у протоколі. Також, повідомлено про відсторонення від керування транспортним засобом.
Як вбачається з досліджених доказів та викладених ОСОБА_1 письмових заперечень на протокол, наданих до суду, вказаний порядок огляду на стан сп'яніння був порушений.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України").
З огляду на передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення (основне й додаткове), можна дійти висновку, що вказане адміністративне правопорушення носить кримінальний характер, адже розмір основного стягнення за його вчинення є більшим, ніж за вчинення деяких кримінальних правопорушень.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 5 лютого 2008 року у справі "Раманаускас проти Литви" зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.
При цьому, основні вимоги справедливості, зазначені в ст. 6 Конвенції відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.
Наявність провокації у підбурюванні до відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння не спростовується наданими доказами, оскільки працівники поліції свідків не залучали, фіксування процедури огляду технічними засобами безперервно не здійснювалося. Твердження про можливу провокацію є небезпідставним, оскільки ОСОБА_1 після зупинки одразу погодився пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, однак після спілкування з працівником поліції без фіксування розмови за допомогою нагрудних камер працівників поліції, на повторну пропозицію працівника поліції пройти огляд - відмовився це зробити, будь-яких запитань від працівників поліції, щодо зміни позиції ОСОБА_1 не надходило.
Враховуючи викладені обставини суд вважає, що працівником поліції не було дотримано вимог ст. 266 КУпАП та п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 р. №10265, оскільки процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння не була зафіксована на відеозапис безперервно.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Сукупність наведених обставин, поза всяким розумним сумнівом доводить, що співробітниками поліції не було дотримано встановленого законодавством порядку проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Наведені факти свідчать про неналежність означених доказів, які не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи. Зібрані в рамках даної справи докази не можуть належно свідчити про винуватість водія ОСОБА_1 за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Отже, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене, адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 221, 247, 251, 280, 284,285 КУпАП, суд,
Закрити провадження по справі стосовно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.І. Шинкаренко