Cправа № 127/22768/25
Провадження № 2-а/127/192/25
10 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Березовської О. А.,
за участю секретаря судового засідання Схабовської І. М.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Вдовцової А. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Вдовцова Аліна Дмитрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
21.07.2025 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вдовцова А. Д., до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову № 5271 від 11.07.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити, стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 7 000, 00 грн та судовий збір в сумі 605, 60 грн.
Позов мотивовано тим, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , полковником ОСОБА_2 11.07.2025 була винесена постанова №5271 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та накладено адміністративне стягнення у сумі 17 000, 00 грн.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв'язку із порушенням вимог пп.4 п.1 Прикінцевих перехідних положень Закону №3633-ІХ від 11.04.2024 в частині обов'язку протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані. ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, вважає постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 №5271 від 11.07.2025 незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Позивач, ОСОБА_1 займає посаду оператора у ТОВ "Барлінек Інвест", зазначена інформація була відома ІНФОРМАЦІЯ_5 . Керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу ТОВ «Барлінек Інвест» було направлено розпорядження №3402/2 від 01.04.2024 про виклик військовозобов'язаних працівників ТОВ «Барлінек Інвест» до ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою уточнення персональних даних та проходження медичного огляду, серед інших працівників викликався і позивач.
Позивач був оповіщений керівником про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 05.04.2024, що підтверджується наказом ТОВ «Барлінек Інвест» №31-а від 01.04.2025 та листом ТОВ «Берлінек Інвест» №52 від 05.04.2024 та з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення своїх персональних даних та проходження медичного огляду.
Усі зазначені відомості були відомі відповідачеві, оскільки позивач має зареєстроване місце проживання, номер телефону не змінював, крім того, відповідач здійснював виклик позивача у квітні 2024 року та позивач з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення своїх персональних даних.
Крім того, позивач повторно з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 02.01.2025 та подавав заяву про видачу нового військово-облікового документу, що підтверджується заявою ОСОБА_1 , яка була написана ним особисто 02.01.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . 14.01.2025 позивачеві було видано ІНФОРМАЦІЯ_2 новий військово-обліковий документ №020120250693371300004.
У відповідності до Порядку оформлення (створення) та видачі військово- облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559, подача заяви про видачу військово-облікового документу та отримання такого військово- облікового документу здійснюється виключно при особистому зверненні особи до відповідного ТЦК та СП.
Отже, у відповідача у січні 2025 року було щонайменше дві можливості виявити правопорушення, вчинення якого пред'являють позивачеві, оскільки 02.01.2025 позивач з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подачі заяви на видачу нового військово-облікового документу, а 14.01.2025 з'являвся до відповідача з метою отримання актуального військово- облікового документу.
Крім того, положення статі 210-1 КУпАП не застосовуються, у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної чи інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями і розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Також, відповідно до абзацу 9 статті 38 КУпАП, на день розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 а саме 11.07.2025, строк накладення адміністративного стягнення закінчився.
Постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 №5271 від 11.07.2025 відносно ОСОБА_1 є безпідставною, оскільки позивач не вчиняв дій, які відповідають складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП, та є такою, що винесена поза межами строку притягнення до адміністративної відповідальності, а отже остання підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Ухвалою суду від 22.07.2025 задоволено заяву судді Воробйова В. В. про самовідвід. Справу передано в канцелярію суду для визначення іншого судді в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 22.07.2025 головуючим суддею визначено суддю Березовську О. А. Справа передана судді 23.07.2025.
23.07.2025 судом було згенеровано відповідь №1595322 з Єдиного державного демографічного реєстру, щодо місця проживання позивача.
Ухвалою суду від 28.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; витребувано від відповідача копію справи про адміністративне правопорушення.
Суд направив відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_5 позовну заяву з додатками та копію ухвали суду від 28.07.2025 за місцем знаходження рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.47).
До суду через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» 13.08.2025 надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Скопчака Я. В., в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що 25.06.2025 водієм першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 солдатом ОСОБА_3 уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено протокол №3190 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП (відповідно до законодавства, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин).
Як вбачається із вказаного протоколу, ОСОБА_1 не виконав вимоги ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» в частині обов'язку протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
ОСОБА_1 у протоколі надав свої письмові пояснення, згідно яких він оновив дані, оскільки приходив до ІНФОРМАЦІЯ_7 для заміни військово-облікового документа 14.01.2025 (примірник протоколу позивач отримав).
11.07.2025 постановою №5271, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн.
На момент розгляду справи від ОСОБА_1 жодних клопотань про відкладення розгляду справи до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходило, просив справу розглянути без його участі, про що свідчить підпис в протоколі. Постанову №5271 від 11.07.2025 позивачу надіслано рекомендованим листом 14.07.2025.
В період з 18.05.2024 після набрання чинності Законом №3633-ІХ до 16.07.2024 включно позивач був зобов'язаний оновити свої персональні (військово-облікові) дані через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, 60-денний строк для вчинення певних дій є присічним. Невчинення визначених законодавством дій починаючи з 17.07.2024 утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП та є триваючим правопорушенням.
Позивач в порушення вимог частини третьої статті 22 Закону №3543-XII не уточнив свої облікові дані у строк з 18.05.2024 по 16.07.2024. Доказів уточнення своїх персональних даних до 16.07.2024 (включно) позивачем не надано.
Жодних належних доказів, що протягом вказаного періоду тривалістю у 60 днів позивач вживав реальних заходів для виконання свого обов'язку або звертався з письмовими скаргами/зверненнями щодо проблем із доступом до сервісів чи відмов у прийомі не надано.
Згідно з приміткою до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Разом з тим, чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів.
Звертає увагу, що позивача притягнуто до відповідальності не через відсутність його даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста, чи ненадання таких даних, а саме за невиконання визначеного законодавством обов'язку щодо уточнення своїх персональних даних у встановлений строк (з 18.05.2024 по 16.07.2024), які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів.
При цьому, держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може лише перевірити факт уточнення персональних даних військовозобов'язаного, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Отже, вказана примітка не скасовує обов'язок позивача уточнити свої персональні дані у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 та не є такою, що звільняє його від відповідальності за порушення цього обов'язку.
До того ж, інформаційно-комунікаційні системи, реєстри, бази даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, можуть не містити окремих даних, які необхідно було оновити до 16.07.2024, зокрема, актуального номеру телефону, адреси електронної пошти.
Щодо твердження позивача, що він не міг вчинити адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки оновив свої дані вчасно, то такі доводи сторони не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки не підтверджується будь-якими доказами.
Позивач стверджує, що він оновив свої дані коли з'являвся для заміни військово-облікового документа, однак такі доводи сторони не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки військово-обліковий документ №020120250693371300004 виданий лише 14.01.2025 року, тобто після встановленого законодавством строку для оновлення облікових даних. Сам факт отримання військово-облікових документів, повістки чи відстрочки не звільняє позивача від обов'язку вчасно оновити свої персональні дані військовозобов'язаного.
Відповідно до інформації з АІТС “Оберіг» відмітка про дату звірки даних датована - 16.11.2024, тобто після встановленого законодавством строку для оновлення облікових даних (з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно) (відомості надаються).
Доводи позивача, що він був оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 05.04.2024, що підтверджується наказом ТОВ “Барлінек Інвест» №31-а від 01.04.2024 та листом ТОВ “Барлінек Інвест» №52 від 05.04.2025, та він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення своїх персональних даних та проходження медичного огляду жодним доказом не підтверджуються. Задокументоване оповіщення позивача про виклик до ТЦК та СП лише підтверджує факт обізнаності ОСОБА_1 про законний обов'язок уточнити свої облікові дані, але не підтверджує факт явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказані факти спростовуються наданою позивачем копією електронного військово-облікового документа із застосунку «Резерв+» де вбачається, що військово-облікові дані ОСОБА_1 уточнено лише 16.11.2024. Відмітка про те, що «дані уточнено вчасно» відсутня.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 , військовозобов'язаний, в період з 18.04.2024 до 16.07.2024 не уточнив свої військово-облікові дані, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.
З врахуванням такої обставини та наступного обґрунтування, вважає безпідставними заяви сторони позивача про те, що він не підлягає адміністративній відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, бо на час винесення щодо нього оскаржуваної постанови минули строки, встановлені у ст. 38 КУпАП.
Як слідує із зазначеного в оскаржуваній постанові, 24.06.2025 було виявлено порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, після його особистого прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вчинення ОСОБА_1 порушення правил військового обліку розпочалося з 17.07.2024, тому ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в межах строку накладення адміністративного стягнення.
Оскільки позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено факту відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, представник відповідача доходить до обґрунтованого висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, та відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Посилаючись на висновки, викладені в постановах КЦС ВС від 23.06.2022 у справі 607/4341/20 та ВП ВС у справі № 755/9215/15-ц, представник відповідача просить суд, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу, а також пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат.
Крім того, розгляд справи здійснюється суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), складання позовної заяви та отримання необхідних доказів не потребувало значних зусиль, оскільки позовна заява складає 11 сторінок та в своїй більшості містить посилання на норми закону та їх повторюваність.
З врахуванням вище зазначеного обґрунтування, представник відповідача вважає безпідставними заяви сторони позивача про те, що він не підлягає адміністративній відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Судове засідання, призначене на 23.09.2025, просить провести без представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
До відзиву представником відповідача долучено: відомості з АІТС «Оберіг»; копію військово-облікового документа №020120250693371300004 від 14.01.2025.
18.08.2025 до суду через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив адвоката Вдовцової А. Д., відповідно до якої представник позивача зазначає, що дійсно, примітка до статті 210 КУпАП не звільняє осіб від виконання обов'язку уточнити свої дані до 16.07.2024. Проте, сторона позивача не погоджується з твердженням відповідача в частині незвільнення від відповідальності, оскільки статті 210 та 210-1 КУпАП, передбачають відповідальність за визначене цими статтями правопорушення, а примітка до ст. 210 КУпАП, передбачає в яких випадках положення статтей 210, 210-1 КУпАП не підлягають застосуванню, а конкретні особи не підлягають відповідальності за вказаними статтями.
Сторона відповідача не зазначає, які самі дані позивача відповідач не мав змоги отримати через інформаційні системи, реєстри, бази даних, держателями яких є державні органи чи які дані позивач додатково мав надати, незважаючи на відвідування позивачем ІНФОРМАЦІЯ_3 у квітні 2024 року. Так, відповідач здійснив оповіщення позивача через його роботодавця про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення облікових даних, що підтверджується розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_3 №3402/2 від 01.04.2024 та наказом ТОВ «Барлінек Інвест» №31-а від 01.04.2024, що були долучені до позовної заяви, а позивач відповідно з'явився за цим викликом.
Відповідач зазначає у відзиві, що позивач оновив свої дані, коли з'являвся для заміни військово-облікового документа, а саме 14.01.2025. Однак просить до уваги це не брати, оскільки це сталось після встановленого строку для оновлення даних.
Відзив містить певні суперечності у доводах відповідача, оскільки спочатку відповідач зазначає про те, що та обставина, що позивач оновив свої дані 14.01.2025 братись до уваги не може, потім зазначає про те, що взагалі відмітка у АІТС «Оберіг» про дату звірки даних датована 16.11.2024, тобто до дня 14.01.2025, коли позивач з'являвся до відповідача із заявою про видачу військово-облікового документу.
Як зазначалось у позовній заяві, позивачем 02.01.2025 була подана заява про видачу військово-облікового документу на бланку (заява зберігається у відповідача) і відповідно ОСОБА_1 було надано відповідачеві свої актуальні дані про сімейний стан, зареєстроване місце проживання, номер телефону та інше, про що зазначалось у самій заяві, тобто позивачем у день подання заяви на видачу військово-облікового документу, а саме 02.01.2025 було знову здійснено оновлення своїх даних. ТЦК та СП, який здійснює оформлення та видачу військово-облікового документу вносить ту інформацію про призовника, військовозобов'язаного та резервіста, яка є актуальною на день видачі такого військово-облікового документу.
Так, у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що потреба в оновленні персональних даних позивачем була зумовлена відсутністю у ІНФОРМАЦІЯ_3 інформації про актуальний номер телефону та адреси електронної пошти позивача.
Відповідачем до відзиву від 13.08.2025, в роздрукованому вигляді долучено інформацію з АІТС «Оберіг», з якої вбачається, що у АІТС «Оберіг» наявна 1 відмітка про оновлення позивачем даних, яке відбулось 16.11.2024, долучена інформація з реєстру не містить жодної відмітки про те, що 02.01.2025 під час подачі позивачем заяви до ІНФОРМАЦІЯ_3 про видачу військово-облікового документу на бланку, ним знову ж таки оновлювались свої облікові дані, як і не містить відмітки про те, що у квітні 2024 року позивач з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом для оновлення даних, у зв'язку з тим, що відповідачем було надіслано розпорядження на місце роботи позивача про виклик останнього.
АІТС «Оберіг» містить відмітку про оновлення позивачем своїх даних, датовану 16.11.2024, днем коли позивачем було зареєстровано свій особистий кабінет у мобільному застосунку «Резерв+» і відповідно для реєстрації цього кабінету необхідним було оновити свої облікові дані. Однак в реєстрі відсутні відомості про те, що позивачем оновлювались свої облікові дані фізично в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 02.01.2025 при подачі заяви на видачу військово-облікового документу на бланку, що не заперечується відповідачем.
Отже, слід дійти до висновку, що АІТС «Оберіг» містить інформацію про оновлення даних, яке позивачем було здійснено через електронний кабінет, і не містить інформації про оновлення даних, яке позивачем було здійснено фізично в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , як у січні 2025 під час подачі заяви про видачу військово-облікового документу, так і у квітні 2024 під час особистої явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом останнього, а отже інформація з АІТС «Оберіг», надана відповідачем, не може вважатись належним та допустимим доказом на спростування тієї обставини, що позивачем у квітні 2024 року було здійснено оновлення своїх персональних даних.
Крім того, відповідач у відзиві зазначає про те, що сам факт того, що позивач був оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 05.04.2024, що підтверджується наказом ТОВ «Барлінек Інвест» №31-а від 01.04.2024 та листом ТОВ «Барлінек Інвест» №52 від 05.04.2025, підтверджує лише факт обізнаності ОСОБА_1 про законний обов'язок уточнити свої дані, та не підтверджує сам факт фізичної явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається із розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 №3402/2 від 01.04.2025, яке було долучено разом із позовною заявою по суті справи, то відповідачем у пункті 2 вказаного розпорядження була зазначена вимога проінформувати ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати виконання розпорядження до 09.03.2024 та надати завірену копію наказу про оповіщення працівників з їх підписом про ознайомлення з наказом.
На виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 , ТОВ «Барлінек Інвест» проінформував відповідача про результати виконання розпорядження листом від 05.04.2024 №52, в якому зазначено, що ОСОБА_1 05.04.2024 був проінформований про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто відповідач 05.04.2024 був проінформований про результати виконання розпорядження та відповідно ІНФОРМАЦІЯ_5 було відомо ким з працівників ТОВ «Барлінек Інвест» був виконаний чи не виконаний обов'язок щодо з'явлення за викликом до відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачем до справи були долучені розширені відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відносно ОСОБА_1 , так сторінка 5 зазначеного документу містить інформацію про те, що відомості про правопорушення вчиненні позивачем відсутні у реєстрі, а отже позивач до адміністративної відповідальності ТЦК та СП не притягувався за правопорушення передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.
Оскільки, заведення провадження відносно позивача задля притягнення його до адміністративної відповідальності за невиконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 №3402/2 від 01.04.2024 не ініціювалось, то можна дійти до висновку, що позивачем не було вчинено адміністративного правопорушення, яке б полягало у невиконанні обов'язку з'явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що передбачено абзацом 1 частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, відповідач при обчисленні строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, всупереч прямій вказівці, зазначеній у абзаці 9 статті 38 КУпАП, застосував строк притягнення до відповідальності, передбачений абз. 1 ст. 38 КУпАП.
Інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП слід вважати виявленим з моменту отримання ІНФОРМАЦІЯ_2 інформації про таке правопорушення, а саме на думку позивача таким днем є день, коли позивач особисто з'явився до відповідача із заявою про видачу військово-облікового документу, та відповідно ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання зазначеної заяви почав здійснювати дії спрямовані на оформлення (створення) військово-облікового документу, які передбачають здійснення входу в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів для отримання інформації про призовника, військовозобов'язаного, резервіста для подальшого внесення таких даних у бланк військово-облікового документу, що передбачено Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559, доказом того, що відповідачем такі дії вчинялись є та обставина, що позивачеві 14.01.2025 був виданий військово-обліковий документ, копія якого долучена до позовної заяви. Інкриміноване позивачеві адміністративне правопорушення слід вважати виявленим з дня звернення позивача із заявою про видачу військово-облікового документу, що відбулось 02.01.2025 (заява перебуває у відповідача), то 02.05.2025 строк на притягнення позивача до адміністративної відповідальності за інкриміноване адміністративне правопорушення закінчився.
Всупереч закінченню строків накладення на позивача адміністративного стягнення, встановлених абзацом 9 статті 38 КУпАП, відповідачем протиправно 11.07.2025 була винесена постанова №5271 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 17 000, 00 грн.
Окрім цього, відповідачем не доведено неспівмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, останні є співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, та є такими, що відповідають критеріям реальності та розумності, а тому в разі задоволення позовних вимог, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000, 00 грн підлягають повному відшкодуванню стороною відповідача на користь позивача.
30.09.2025 на виконання ухвали суду від 28.07.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо позивача.
В судовому засіданні, призначеному на 15-30 29.10.25, представник позивача - адвокат Вдовцова А. Д. підтримала позовні вимоги, аргументуючи мотивами, викладеними у позовній заяві та у відповіді на відзив та просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Додатково суду пояснила, що її довіритель своєчасно уточнив дані, тому відсутній склад адміністративного правопорушення. Вся інформація про персональні дані позивача у ІНФОРМАЦІЯ_3 була. Примітка до ст. 210 КУпАП унеможливлює притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, строки накладення стягнення на позивача закінчилися. 02.01.2025 ОСОБА_1 подав заяву про видачу нового облікового документу. 14.01.2025 йому було видано новий обліковий документ. У відповідача була тоді можливість виявити правопорушення. В січні ніяких претензій до позивача не було, хоча посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 мали можливість виявити порушення. Позивач працевлаштований, має військово-обліковий документ, є багатодітним батьком, має на утримані 4 - х дітей, оплата незаконно накладеного штрафу є обтяжливою для нього.
Позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що підтримує позов в повному обсязі та підтримує пояснення адвоката. Додатково суду пояснив, що він в квітні 2024 року з'являвся в ТЦК за викликом. В січні 2025 року йому зателефонували з ТЦК та повідомили, що в даті його народження виявлена помилка. Він з'явився до ТЦК та особисто написав заяву на одержання нового військово-облікового документу та особисто його одержував. В «Резерв +» була стрічка - оновити дані та інформація, що він перебуває в розшуку, тому він прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов ВЛК та відносно нього було складено протокол та винесена постанова.
По справі судом встановлені нижче зазначені факти та відповідні їм правовідносини.
У судовому засіданні оглянуто і досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо позивача (а. с. 81-94) та письмові докази, надані позивачем, з яких вбачається таке:
25.06.2025 водієм першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 солдатом ОСОБА_3 , уповноваженим складати протокол про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 було складено протокол №3190 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП (а. с. 87-88).
Суть адміністративного правопорушення в такому: « ОСОБА_1 не виконав вимоги абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-1X від 11.04.2024 в частині обов'язку протягом 60 днів з для набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошити) та інші персональні дані, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУПАП.
За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 210-1 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період то громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП».
В протоколі про адміністративне правопорушення також зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудиться о 09-00 11.07.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , про що є підписи ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 під підпис був вручений другий примірник протоколу 25.06.2025. В поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що свої облікові дані оновлював та прибував для заміни військово-облікового документа 14.01.2025.
З постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності (а. с. 90-93), вбачається, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_4 11.07.2025 було винесено постанову № 5271, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000, 00 грн.
В постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_1 не виконав вимог абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-IX від 11.04.2024 в частині обов'язку протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-IX від 11.04.2024 уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУПАП. Постанова була винесена у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також судом були досліджені такі письмові докази та встановлені фактичні обставини:
Відповідно до електронного військово-облікового документу «Резерв+» на ім'я ОСОБА_1 , йому надано відстрочку до завершення мобілізації, тип відстрочки п. 3 ч. 1 ст. 23, дата уточнення даних 16.11.2024, зазначено адресу проживання, телефон, електронну адресу (а. с. 14).
Військово-обліковий документ на ім'я військовозобов'язаного ОСОБА_1 , в якому є відмітка про проходження ВЛК 02.03.2021; в Розділі 13 «Відмітки про військовий облік» зазначено, що взято на військовий облік 12.03.2021(а. с. 15, 15 зворот).
Керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу ТОВ «Барлінек Інвест» було направлено розпорядження №3402/2 від 01.04.2024 про виклик військовозобов'язаних працівників ТОВ «Барлінек Інвест» до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 з метою уточнення персональних даних та проходження медичного огляду. Зазначене розпорядження було направлене на адресу ТОВ «Барлінек Інвест», в якому містилась в тому числі і інформація про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є працівником ТОВ «Барлінек Інвест» (а.с.21, 21 зворот).
Керівником ТОВ «Берлінек Інвест» було здійснено оповіщення позивача про виклик останнього до ІНФОРМАЦІЯ_3 в період часу 02-05.04.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується наказом ТОВ «Барлінек Інвест» №31-а від 01.04.2025 та листом ТОВ «Берлінек Інвест» №52 від 05.04.2024 та відповідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення своїх персональних даних та проходження медичного огляду (а.с.22, 22 зворот).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого УП СЗН Вінницької РДА сім'я ОСОБА_1 має статус багатодітної (а.с.25).
Ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , досліджених в ході розгляду справи вбачається, що позивач був повідомлений належним чином про місце і час розгляду справи о 09-00 11.07.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить підпис позивача у протоколі про адміністративне правопорушення №3190 від 25.06.2025 у відповідній графі.
Суд, ознайомившись з вимогами позивача, відзивом відповідача, відповіддю на відзив, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», КУпАП та нижче зазначеними нормами законодавства.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, визначається Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 №3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.01.2024 за №36/41381 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) (надалі - Інструкція).
Пунктами 2, 3 Розділу І «Загальні положення» та п. 1 Розділу ІІ «Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення» Інструкції, як і вище зазначеною нормою КУпАП, передбачено складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП. В додатку І Інструкції встановлена форма такого протоколу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України.
Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Так, об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, є порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2024, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3633-ІХ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: - у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); - у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Водночас за приписами примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Отже, з аналізу приведених норм випливає, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку, коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачем дій щодо отримання персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статтею 14 Закону № 1951-VIII, з огляду на те, що позивач перебуває на обліку у відповідача. Окрім того, відповідачем не надано доказів неможливості отримання персональних даних позивача у наведений спосіб.
Вище зазначене свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, враховуючи вище наведене, суд вбачає підстави для визнання протиправною та скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ураховуючи положення вище зазначеної норми, а також те, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 605, 6 грн, що документально підтверджено (а. с. 32), суд доходить висновку про наявність підстав для присудження з суб'єкта владних повноважень на користь позивача судового збору.
Щодо витрат на правничу допомогу в сумі 7 000, 00 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до положень статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Водночас, про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 КАС України. Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 та 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Як встановлено судом, на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката Вдовцової А. Д. представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 17.07.2025 (а. с. 29, 29 зворот), квитанція №22 від 17.07.2025 відповідно до якої Бурлакою В. за надання професійної правничої допомоги за договором №б/н сплачено 7 000, 00 грн (а. с. 30), акт наданих послуг від 17.07.2025 (а.с. 31), ордер на надання правничої допомоги (а. с. 33).
Так, договір про надання професійної правової допомоги від 17.07.2025 укладено між адвокатом Вдовцовою А. Д. (надалі - Адвокат) та Бурлакою В. Г. (надалі - Клієнт). Відповідно до п. 1.1 Адвокат приймає на себе доручення від Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну юридичну допомогу, на умовах, визначених цим Договором, з будь-яких питань та в будь-яких справа, в т. ч. зокрема, в адміністративних справ. Вартість правової допомоги за цим договором зазначається в актах приймання-передачі наданих послуг та в платіжних (розрахункових) документах (п.2.1. Договору). Клієнт зобов'язується здійснити відшкодування Адвокату понесених ним фактичних витрат, пов'язаних з виконанням даного доручення, на підставі відповідних фінансових документів (п.2.2. Договору).
Дії, зазначені в Акті наданих послуг від 17.07.2025, відповідають умовам договору про надання правничої допомоги та пов'язані з цією справою.
Загальний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи № 127/22768/25 у суді першої інстанції визначений у акті виконаних робіт від 17.07.2025 на суму 7 000, 00 грн.
Оплата суми гонорару в сумі 7 000 грн підтверджується квитанцією № 22 від 17.07.2025.
Судом встановлено, що правнича допомога, надана адвокатом Вдовцовою В. Д. позивачу, пов'язана зі справою. Адвокатом виконані роботи, пов'язані з наданням консультації, ознайомленням з документами, підготовкою документів та складанням позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Отже, суду надані належні допустимі та достатні докази щодо наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем.
Враховуючи незначну складність справи, незначний обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ту обставину, що справа відповідно до закону слухалась в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, адвокат приймала участь в судовому засіданні, але обсяг доказів, досліджених судом, був незначним, справа не мала впливу на репутацію сторони та публічного інтересу до неї, принцип розумності витрат, суд вважає, що співмірною зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт буде сума 4 000, 00 грн.
Керуючись статями 77, 134, 139, 243-246, 286 КАС України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Вдовцова Аліна Дмитрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_4 №5271 від 11.07.2025 про накладення адміністративного стягнення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 у виді штрафу у сумі 17 000, 00 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви - 605, 60 грн та витрат на правничу допомогу - 4 000, 00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 04.12.2025.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄРДПОУ: НОМЕР_3 , місце знаходження за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА