Справа № 128/3308/25
03.12.2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Гуцола М.П.,
з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
короткий зміст позовних вимог.
01.10.2025 до Погребищенського районного суду Вінницької області на підставі ухвали Вінницького районного суду Вінницької області за підсудністю надійшла цивільна справа №128/3308/25 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого ТОВ «Споживчий центр" просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №31.01.2025-100000850 від 31.01.2025у розмірі 28 944,01 грн, з яких: основний борг - 12 008,01 грн; заборгованість за процентами - 11 866 грн, неустойка - 5 070 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп.
У обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 31.01.2025 укладено кредитний договір (оферти) №31.01.2025-100000850, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 13 000 грн, строком на 140 днів. Вказує, що заявка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору №31.01.2025-100000850 від 31.01.2025 позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 31.01.2025; сума кредиту: 13 000 грн; строк, на який надається кредит 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 16.06.2025.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,82%= (15001,75/13000)/140*100%.
Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту на проценту ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Неустойка: 130 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-2045.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі, в свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на день подання позову до суду утворилась заборгованість у розмірі 28 944,01 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 008,01 грн, по процентам в розмірі 11 866 грн, неустойки у розмірі 5 070 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.
З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості та судові витрати.
Аргументи учасників справи та позиція суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви міститься вимога про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с. 8, на звороті).
Відповідач повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином (а.с. 47, 52, 58) в судове засідання повторно не з'явилась, відзив на позов не подала, причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення судового засідання не надіслала.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Процесуальні дії у справі.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П (а.с. 42).
Ухвалою суду від 01.10.2025 відкрито провадження у справі, призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін (а.с. 43).
29.10.2025 розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою сторін.
13.11.2025 розгляд справи відкладено у зв'язку з плановими відключеннями електроенергії (а.с. 53).
03.12.2025 суд ухвалив проводити заочний розгляд за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 31.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису, укладено договір про надання споживчого кредиту №31.01.2025-100000850 шляхом підписання заяви про прийняття пропозиції укладення кредитного договору, за умовами якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 13 000,00 грн шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок позичальника споживача № НОМЕР_1 строком на 140 днів зі сплатою відсотків у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, що підтверджується пропозицією укладення кредитного договору ТОВ «Споживчий центр», заявкою кредитного договору, а також підтвердженням позичальника щодо укладення такого кредитного договору (а.с. 14-19).
Відповідно до п. 15 Договору неустойка 130 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов'язання (а.с. 19).
Відповідно до п. 20 Договору позичальник підтверджує, що йому надані та він отримав інформацію, зазначені у ч.1, 5 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (ознайомився з нею за посиланням https://sgroshi.com.ua/rozkritta-informacii, паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», примірник цього договору.
Згідно з матеріалами справи договір від 31.01.2025 був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора Е926.
Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні доручення» відповідно до укладеного договору на переказ грошових коштів ФК 342 від 02.10.2012, 31.01.2025 о 11:32:56 було успішно перераховано кошти на платіжну картку НОМЕР_2 , номер транзакції в системі i.Pay.ua - 639664399. Призначення платежу: видача за договором кредиту №31.01.2025-100000850 (а.с. 23).
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №31.01.2025-100000850 вбачається, що у ОСОБА_1 наявна перед позивачем заборгованість за тілом кредиту у розмірі 12 008,01 грн, за процентами 11 866 грн, за неустойкою 5 070 грн, всього 28 944,01 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 31.01.2025 по 19.06.2025 (а.с. 24).
Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).
Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недодержання письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України зазначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основним боргом у розмірі 12 008,01 гривень, заборгованість за процентами у розмірі 11 866 гривень, а всього 23 874,01 гривень.
Що стосується позовних вимог про стягнення неустойки суд вважає в цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
У змісті позовної заяви позивач вимагає стягнення 5 070 гривень неустойки за кредитним договором.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи зазначені положення закону стягнення неустойки у розмірі 5 070 гривень за кредитним договором №31.01.2025-100000850 від 31.01.2025, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором №31.01.2025-100000850 від 31.01.2025 у розмірі 23 874,01 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов ТОВ «Споживчий центр" задоволено на 82,48 % (23 874,01 грн. х 100 : 28 944,01 грн), а тому з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр" підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 997,99 грн (2422.40 грн. х 82,48 % : 100).
На підставі викладеного, керуючись ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України,ст. 2, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280, 281, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором №31.01.2025-100000850 від 31.01.2025 у розмірі 23 874 (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн 01 к.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 997 грн 99 к.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Погребищенського районного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи (сторони):
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", місце розташування за адресою: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя