Справа № 930/2592/25
Провадження №2/930/1365/25
01.12.2025 року м.Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області у складі
головуючої судді Богоніс Н.Я.,
за участю секретаря судового засідання Вакар Г.І.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» через свого представника Усенка Михайла Ігоровича звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 12.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (далі - первісний кредитор) та ОСОБА_2 (далі позичальник або відповідач) шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем було укладено Договір про споживчий кредит №1366777 (далі Кредитний договір), за умовами якого Товариство надало Споживачу кредит в сумі 3000,00 грн. строком на 360 днів. За додатковою угодою від 19.03.2024 до Кредитного договору №1366777 Кредитодавець надав Споживачу додаткові кошти у кредит в сумі 7000,00 грн. на період 360 календарних днів.
За користування кредитом відповідач мав сплачувати проценти відповідно до зниженої процентної ставки у розмірі 0,625 % в день протягом пільгового періоду (до 11.04.2024), відповідно до стандартної процентної ставки у розмірі 2,50 % в день протягом строку кредитування (крім періоду застосування зниженої ставки).
26 грудня 2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 26122024, відповідно до якого ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором №1366777 укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».
Згідно з розрахунком заборгованості відповідач частково вніс кошти у розмірі 1525,01 грн. на погашення заборгованості, зокрема 0,01 грн. в погашення заборгованості за основним боргом кредиту, та 1525,00 грн в погашення заборгованості за відсотками.
Однак, на переконання позивача, відповідач не виконав свого зобов'язання по договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість станом на дату звернення до суду в розмірі 80449,99 гривень, з яких: 9999,99 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 65450,00 гривень - сума заборгованості за відсотками, 5000,00 гривень - сума заборгованості за штрафом.
Також разом із заборгованістю по договору позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Ухвалою суду від 03.11.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.12.2025 року.
Представник позивача ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання та не подав відзиву на позов.
Представник відповідача - адвокат Примакова В.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не заперечувала щодо заборгованості за тілом кредиту в сумі 10000,00 гривень, заперечила щодо нарахованої суми штрафу у розмірі 5000,00 грн, посилаючись на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення, позичальник звільняється від сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення оплати по кредитному договору, та нарахована включно з 24 лютого 2022 року неустойка підлягає списанню кредитодавцем. Крім того, просила суд перерахувати суму нарахованої позивачем заборгованості за відсотками в розмірі 65450,00 гривень, вважає її завищеною, надала свій розрахунок заборгованості відповідно до якого визнає суму заборгованості по відсотках в розмірі 46785,00 гривень, а саме: за період з 13.03.2024 по 19.03.2024 це 525,00 грн (3000,00 грн х 2,5% х 7 днів), за період з 20.03.2024 по 23.04.2024 це 8610,00 грн (10000,00 грн х 2,46% х 35 днів), за період з 24.04.2024 по 21.08.2024 це 17850,00 грн (10000,00 грн х 1,5% х 119 днів), за період з 22.08.2024 по 07.03.2025 це 19800,00 грн (10000,00 грн х 1% х 198 днів). Також представник відповідача не погодилася з сумою витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, просила суд зменшити її до 2500,00-3000,00 грн, посилалась на те, що такі справи є однотипними та не значної складності.
Суд дослідив та оцінив матеріали справи, докази, які у них містяться, встановив фактичні обставини і відповідні спірні правовідносини, та дійшов наступних висновків.
12.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_2 шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем було укладено Договір про споживчий кредит №1366777, за умовами якого Товариство надало Споживачу кредит в сумі 3000,00 грн строком на 360 днів. За додатковою угодою від 19.03.2024 до Кредитного договору №1366777 Кредитодавець надав Споживачу додаткові кошти у кредит в сумі 7000,00 грн. на період 360 календарних днів.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Таким чином сторони уклали Кредитний договір №1366777 від 12.03.2024 року (Кредитний договір).
У п. 1.1 укладеного Кредитного договору Товариство надає Споживачу кошти у кредит а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідно до Паспорта споживчого кредиту сума кредиту становить 7000,00 грн. на період 360 календарних днів. За додатковою угодою від 19.03.2024 до Кредитного договору №1366777 Кредитодавець надав Споживачу додаткові кошти у кредит в сумі 7000,00 грн. на період 360 календарних днів.
За користування кредитом відповідач мав сплачувати проценти відповідно до зниженої процентної ставки у розмірі 0,625 % в день протягом пільгового періоду (до 11.04.2024), відповідно до стандартної процентної ставки у розмірі 2,50 % в день протягом строку кредитування (крім періоду застосування зниженої ставки).
На виконання умов Кредитного договору ТзОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 3000,00 гривень шляхом їх перерахування на банківську картку відповідача, яку той вказав при оформленні кредитного договору №1366777. Як вбачається із інформаційної довідки ТзОВ «ПЕЙТЕК» № 20241231-138 від 31.12.2024р., за підписом директора ОСОБА_3 , 12 березня 2024 року успішно перераховано кошти в сумі 3000, 00 грн. на картку НОМЕР_1 , код авторизації 442581, сайт торговця https ://selfiecredit.com.ua. Як вбачається із інформаційної довідки ТзОВ «ПЕЙТЕК» № 20241231-139 від 31.12.2024р., за підписом директора ОСОБА_3 , 19 березня 2024 року успішно перераховано кошти в сумі 7000, 00 грн. на картку НОМЕР_1 , код авторизації 442618, сайт торговця https ://selfiecredit.com.ua.
Отже, між сторонами на підставі укладеного Кредитного договору виникли кредитні правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, інших актів законодавства.
В подальшому, 26 грудня 2024 ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», як Фактор з однієї сторони, та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», як Клієнт з іншої сторони уклали Договір факторингу № 26122024, за пунктом 1.1 якого Кредитор передає, а Новий Кредитор приймає право грошової вимоги, що належить Кредитору, і стає Новим Кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Кредитором і Боржниками, за плату відповідно до умов цього договору.
26.12.2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підписали Акт приймання-передачі реєстру Боржників за Договір факторингу № 26122024 від 26.12.2024, та Реєстр боржників до Договір факторингу № 26122024 від 26.12.2024, відповідно до витягу з якого зазначено: номер Договору - №1366777, ПІБ відповідача - ОСОБА_2 , його ідентифікаційний код, дата договору - 12.03.2024, сума заборгованості за тілом - 9999,99 грн, сума заборгованості за відсотками - 65450,00 грн, сума заборгованості за штрафом - 5000,00 грн.
Як вбачається із платіжної інструкції № 9581 від 26.12.2024 року ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплатило визначену у Договорі факторингу № 26122024 від 26.12.2024 року суму фінансування шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З наведених вище правових норм убачається, що договір факторингу є правочином, внаслідок якого відбувається заміна кредитора у зобов'язанні.
Статтею 1079 ЦК України встановлено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є юридичною особою з видами економічної діяльності: інші види кредитування (основний), надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, суд установив, що на момент укладення договору факторингу його сторони володіли спеціальною правоздатністю для вчинення відповідного правочину.
Таким чином, право вимоги до відповідача за кредитним договором №1366777 від 13.03.2024 перейшло від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» і він є новим кредитором у кредитному правовідношенні, яке виникло між первісним кредитором та відповідачем на підставі згаданого договору.
Суд констатує, що у справі відсутні належні докази належного виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань.
У статті 525 ЦК України закріплено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості за кредитним договором, погашення боргу відповідачем, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача за Кредитним договором №1366777 від 13.03.2024 за тілом кредиту у розмірі 9999,99 гривень.
Щодо стягнення заборгованості за процентами.
Позивач також ставить вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в сумі 65450,00 гривень. Вказані відсотки нараховані позивачем за період з 12.03.2024 по 26.12.2024 (див. розрахунок заборгованості за договором № 1366777).
Враховуючи вказане, суд перевіряє правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами межах позовних вимог заявлених позивачем, а не за весь період дії кредитного договору.
При цьому, суд зазначає, що 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою, яка визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
З огляду на те, що відсоткова ставка встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору, тому суд вбачає за необхідне провести перерахунок заборгованості за процентами:
- з 12 березня 2024 року по 18 березня 2024 року розмір відсотків становить 210,00,00 грн. (3000,00 грн. х 1% х 7 днів);
- з 19 березня 2024 року по 9 квітня 2024 року розмір відсотків становить 2200,00 грн. (10000,00 грн. х 1% х 22 дні);
- з 10 квітня 2024 року по 26 грудня 2024 року розмір відсотків становить 26099,97 грн. (9999,99 грн. * 1% * 261 день);
Таким чином, сума заборгованості за нарахованими відсотками протягом усього строку кредитування з урахуванням сплати відповідачем 1525,00 грн та з врахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» становить 26984,97 грн., а не 65450,00 грн.
Відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентах підлягають задоволенню частково у сумі 26984,97 гривень.
Щодо стягнення заборгованості за неустойкою (штрафом).
Позивач також ставить вимогу про стягнення з відповідача заборгованість з неустойки (штрафу) в сумі 5000,00 грн, оскільки останнім порушено зобов'язання визначені договором.
Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася Указами Президента України і триває дотепер.
З огляду на вказані обставини позичальник (відповідач) звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позивача) неустойки за порушення зобов'язання.
Відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за неустойкою у сумі 5000,00 гривень задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги слід зазначити наступне.
Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.
Представник відповідача просила зменшити вказані витрати до 2500-3000 грн посилалась на те, що такі справи є однотипними та не значної складності.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2025 між ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Апологет» (Виконавець) укладено Договір про надання правничої допомоги № 0107.
Згідно Договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатське об'єднання «Апологет» дійшли згоди про наступне: Клієнт доручає, а Виконавець зобов'язується надавати правничу допомогу, адвокатський захист, представництво Клієнта у всіх судах загальної юрисдикції. Відповідно до Акта №969 наданих послуг правничої допомоги від 08.10.2025 та Детального опису наданих послуг, Адвокатське об'єднання «Апологет» надало, а Клієнт прийняв послуги правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги № 0107 по боржнику ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1366777,вартість замовлених послуг сторони погодили у сумі 8000,00 гривень.
Як вбачається із Акта №969 наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, Адвокатське об'єднання «Апологет» надало послуги правничої допомоги, а ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» зобов'язалось оплатити надання правової допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги надавачу цих послуг Адвокатському об'єднанню «Апологет».
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 9009/371/18 та постанові від 05.06.2019 у справі № 922/928/18).
У постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17 (провадження № 61-7550св19) Верховний Суд наголосив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
У Постанові Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц міститься висновок про те, що суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.
Суд, оцінюючи розумність розміру понесених позивачем витрат на юридичну допомогу, враховує складність справи, а також фінансовий стан учасників справи.
Ця справа відноситься до категорії не складних справ, спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за договором споживчого кредитування; матеріали справи не містять великої кількості документів, на збирання і дослідження яких адвокат витратив би значний час. Цей спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Таким чином, розподіляючи понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх заявлений розмір, на переконання суду, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 гривень. При цьому, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача слід стягнути 1609,04 грн витрат на правову допомогу.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2422,40 гривень згідно платіжної інструкції № 26189 від 17.10.2025.
Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то з відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1113,64 гривень.
Керуючись статтями 12, 13, 89, 137, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 1366777 від 12.03.2024 в розмірі 36984,96 грн. (тридцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 96 копійок), з яких 9999,99 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 99 копійок) заборгованість за тілом кредиту; 26984,97 грн. (двадцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 97 копійок) заборгованість за відсотками.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 1113,64 грн. (одна тисяча сто тринадцять гривень 64 копійки).
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 1609,04 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 04 копійки).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», адреса місця знаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Представник позивача - Усенко Михайло Ігорович (адреса місця праці: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, РНОКПП НОМЕР_2 ).
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Представник відповідача: Примакова Валентина Валентинівна, (адреса місця праці: 22800, Вінницька область, Вінницький район, м. Немирів, вул. Соборна, 23).
Повний текст рішення складено 04.12.2025.
Суддя: Н.Я. Богоніс