Справа № 137/1642/25
02 грудня 2025 р. 3/137/595/25
Суддя Літинського районного суду Вінницької області Гопкін П.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, фізичної особи - підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,
13.11.2025 о 09 год 04 хв на 347 км. автодороги М-30 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Epica, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 7510, результат позитивний - 0,30 ‰
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав. Пояснив, що 13.11.2025 їхав у м. Вінницю в ранковий час. Його транспортний засіб був зупинений працівниками поліції на Літинському перехресті. За словами ОСОБА_1 , працівники поліції повідомили йому, що від нього відчувається запах алкоголю. Причину зупинки поліцейські не пояснили, зазначивши лише наявність запаху. Поліцейські запропонували відкрити багажник та пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу, на що він погодився. Огляд проводився на місці зупинки. Прилад показав 0,30 проміле, після чого було складено протокол, який він підписав. Пояснив, що підписував документи швидко, не вникаючи у зміст, оскільки все відбувалося поспіхом. Також зазначив, що через декілька хвилин після проведення огляду він просив провести повторний тест, однак працівники поліції відмовилися. За його словами, поліцейські не пропонували йому пройти огляд у медичному закладі та не інформували про таку можливість. На запитання свого захисника Червонолюк А.А. підтвердив, що з результатом огляду не погоджувався, просив повторно пройти тест, але отримав відмову. Причину зупинки працівники поліції йому так і не повідомили.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Поворознюк Б.М. заявив клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що, на думку захисника, огляд на стан алкогольного сп'яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку № 1103 та Інструкції № 1452/735. Зокрема, захисник зазначив, що ОСОБА_1 не погодився з результатами тесту, проведеного поліцейськими на місці зупинки, та просив здійснити повторний огляд, однак працівники поліції йому в цьому відмовили. Незважаючи на незгоду водія з результатом огляду, поліцейські не направили його до закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду та не забезпечили його проведення протягом двох годин із моменту виявлення підстав, що є обов'язком поліцейських відповідно до законодавства.
У матеріалах справи відсутнє направлення на медичний огляд, а також відсутні докази того, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі.
Захисник наголосив, що відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд, проведений із порушенням встановленого порядку, є недійсним, а отже, результати тесту, проведеного на місці зупинки, не можуть бути використані як належний доказ. За цих обставин відсутні допустимі докази, які б підтверджували стан алкогольного сп'яніння водія. У зв'язку з викладеним захисник просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Письмовий екземпляр клопотання надав у судовому засіданні (а.с. 18-20).
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, клопотання про закриття провадження у справі, заслухавши покази ОСОБА_1 у судовому засіданні приходжу до наступних висновків.
Так, винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 511543 від 13.11.2025 (а.с. 2), яким зафіксовано обставини інкримінованого правопорушення. Окрім того у графі 14 протоколу (письмових пояснень) ОСОБА_1 зазначає, що «не знав, що в стані алкогольного сп'яніння. Позавчора вечеряв. Більше деталей розкаже в суді».
Аналогічним чином обставини правопорушення зафіксовані і в рапорті поліцейського (а.с. 7).
Відповідно до показань тестеру Alcotest 7510, тест №620 (а.с. 4), станом на 09 год 09 хв 13.11.2025 ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат 0,30 ‰.
На відеозаписі за назвою «export-0bw6a» котрий знаходяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 9) підтверджується обставина того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. У свою чергу на 00:33 хв відеозапису за назвою «export-vod0a» ОСОБА_1 повідомляється про наявність в нього ознак сп'яніння, на що останній зазначає, що повечеряв напередодні. На 00:57 хв ОСОБА_1 ознайомлюють з його правами. На 03:53 хв. ОСОБА_1 продуває прилад-газоаналізатор. На 04:22 хв. зафіксовано результат огляду - 0,30 ‰.
Щодо клопотання захисника про закриття провадження у справі, то підстав для його задоволення не вбачається з огляду на те, що доводи захисника про недотримання поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп'яніння слід вважати необґрунтованими та такими, що не підтверджені матеріалами справи. Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 висловлював незгоду з результатами огляду або наполягав на проведенні повторного тесту чи медичного огляду в закладі охорони здоров'я. Навпаки, він добровільно пройшов огляд за допомогою спеціального технічного засобу, результат якого становив 0,30 ‰, що свідчить про перебування його в стані алкогольного сп'яніння.
Також встановлено, що перед моментом проведення огляду ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу, що підтверджується відеофіксацією та не заперечується захистом.
Акцентується увага на тому, що ні особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ні його захисником не заявлено клопотань про витребування додаткових матеріалів, у тому числі відеозаписів, або про виклик і допит у судовому засіданні працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення.
Посилання сторони захисту на нібито допущені недоліки у діях працівників поліції суд розцінює як засіб захисту, що прямо не заборонений законом, однак не підтверджений жодними об'єктивними доказами, а відтак не може слугувати підставою для закриття провадження у справі.
Враховуючи наведене у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід відмовити оскільки підстав для закриття провадження у справі, передбачених ст. 247 КУпАП, не встановлено. Із досліджених доказів вбачається, що подія адміністративного правопорушення мала місце, а склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявний у діях ОСОБА_1 ..
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене вище, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: Гопкін П. В.