Крижопільський районний суд Вінницької області
2-о/134/58/2025
Справа № 134/1610/25
іменем України
04 грудня 2025 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді: Лабая О.В.
присяжних: Самейко В.Є., Бершадської А.С.
з участю секретаря: Трачук С.В.
представника заінтересованої особи Панасюка В.Б.
представник заінтересованої особи Апостол О.С.
представника особи стосовно якої розглядається справа - адвоката Зянько Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Крижопільської селищної ради, Орган опіки та піклування Крижопільської селищної ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання особи фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,
Заявник звернувся до Крижопільського районного суду Вінницької області із заявою про визнання його тітки ОСОБА_2 недієздатною, призначити його ОСОБА_1 опікуном над своєю тіткою ОСОБА_2 , та витребувати в управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Крижопільської селищної ради подання про можливість призначення його ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .
Головуючим у справі поставлено на обговорення питання про залишення заяви без розгляду, оскільки остання подана особою, яка не має повноваження на ведення справи.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився повідомлявся про час та дату судового засідання належним чином за адресою вказаного місця проживання у заяві,
Представник заінтересованої особи органу опіки та піклування Крижопільської селищної ради в судовому засіданні не заперечує проти залишення заяви без розгляду.
Представник особи, стосовно якої вирішується питання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, адвокат Зянько Н.Г. в судовому засіданні поклалась на розсуд суду.
Представник заінтересованої особи Управління соціального захисту населення Крижопільської селищної ради в судовому засіданні поклалась на розсуд суду.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, приходить до наступного висновку.
У заяві зазначено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання якої АДРЕСА_1 є рідною тіткою заявника ОСОБА_1 , що проживає у АДРЕСА_2 .
Частиною 3 статті 296 ЦПК України встановлено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.
У пункті 1 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає в окремому провадженні.
Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Важливою складовою сімейного життя є право жити разом, щоб сімейні стосунки могли нормально розвиватись, а члени сім'ї могли спілкуватись одне з одним. Поняття сімейного життя є автономним. Відповідь на питання, існує чи ні сімейне життя, залежить переважно від факту реального існування у дійсності тісних особистих зв'язків та стосунків.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина друга статті 3 СК України).
Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому. Водночас, Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням (стаття 2 СК України).
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім'ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Кодекс законів про працю України передбачає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя (стаття 25-1 КЗпП України).
Положеннями статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що близькі особи - це члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта. Члени сім'ї: особа, яка перебуває у шлюбі із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб'єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб'єктом; будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Зі змісту заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що заявник не є членом сім'ї чи близьким родичем фізичної особи, відносно якої слід вирішити питання про визнання її недієздатною.
Заявник не є у розумінні Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України членом сім'ї чи близьким родичем особи, стосовно якої подана заява про визнання її недієздатною, а отже, ОСОБА_1 не належить до осіб, визначених частиною 3 статтею 296 ЦПК України, які можуть бути заявниками у справі про визнання фізичної особи недієздатною.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина 3 статті 294 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладені обставини та норми матеріального права, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1 не має процесуальної правосуб'єктності заявника у цій справі про визнання ОСОБА_2 недієздатною, а тому у відповідності до вимог п. 2 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву подано особою, яка не є членом сім'ї або близьким родичем.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 294, 296, 257, 353, 354 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Крижопільської селищної ради, Орган опіки та піклування Крижопільської селищної ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання фізичної особи ОСОБА_2 недієздатною та призначення опікуна - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. ЛАБАЙ Присяжні: В.Є. Самейко С.А. Бершадська