2/130/1970/2025
130/3184/25
"04" грудня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Костянтина Шепеля,
із секретарем судового засідання Раїсою Буга,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства,
приходить до такого.
Позиція позивача
Представник позивача Державної екологічної інспекції у Вінницькій області звертається до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в якому просить стягнути з відповідачки суму збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 1100 грн та стягнути на рахунок позивача витрати за оплату судового збору у розмірі 3028 грн.
Позов обґрунтовує тим, що 10 травня 2025 року на адресу Інспекції від Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшли матеріали про самовільне зрізання дерева громадянкою ОСОБА_1 на узбіччі біля території домоволодіння по АДРЕСА_1 для проведення перевірки в межах компетенції. 2 серпня 2024 року з виїздом на місце, беручи до уваги матеріали поліції, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Малайським С.М. встановлено, що ОСОБА_1 у квітні 2024 року здійснила самовільну порубку дерева породи горіх з діаметром пня біля шийки кореня 22 см по пров. Липневому навпроти будинків №4-6 на території Жмеринської міської ради, про що складено протокол про адміністративне правопорушення № 015212. Згідно з постановою № 06/029 від 05 серпня 2024 року, справу про адміністративне правопорушення, яке вчинила ОСОБА_1 , закрито за статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак, незаконною порубкою одного дерева державі завдано шкоду. 5 серпня 2024 року, згідно з додатком № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1999 року № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» (зі змінами), старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Малайським С.М. проведено розрахунок шкоди, розмір якої склав 1100 грн. 5 вересня 2024 року відповідачці було направлено претензію № 3895/6/24 щодо можливості досудового врегулювання спору та сплати шкоди у добровільному порядку. Станом на день подачі позову шкода не відшкодована.
На підтвердження позовних вимог представником позивача надано копію протоколу про адміністративне правопорушення від 2 серпня 2024 року № 015212, копію постанови № 06/029 від 5 серпня 2024 року, копію польової перелікової відомості від 2 серпня 2024 року, копію претензії, копію розрахунку шкоди.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позов не надіслала, свою позицію не виклала.
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 17 жовтня 2025 року (а.с.1).
В порядку частини восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України 23 жовтня 2025 року отримано відповідь щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (а.с. 23).
Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, а також копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання, підтвердженою інформацією міської ради(а.с.22).
7 листопада 2025 року на адресу суду повернувся конверт із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 25).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин сьомої та восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Заяв та клопотань, пов'язаних із розглядом справи, від учасників справи не надходило.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин
З матеріалів справи встановлено, що 12 квітня 2024 року до Жмеринського РВ ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_2 про те, що сусідка самовільно зрізала дерево (а.с. 5 на звороті).
Відповідно до письмових пояснень, наданих ОСОБА_1 , вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 на протязі тривалого часу. На вулиці біля стовба ріс горіх, і коли був сильний вітер, гілля торкалось до проводів і могло бути коротке замикання. Також, даний горіх заважав проїзду до домоволодіння. Сусідці ОСОБА_2 вона казала, що даний горіх потрібно зрізати і вона дала на це згоду та повідомила, що дасть гроші на бензин. Коли вона зрізала горіх, то забрала гілля дерев собі (а.с. 7 на звороті).
У зв'язку з відсутністю даних, які б указували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв'язку з цим внести відповідну інформацію до ЄРДР, заступник начальника СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Андронюк Д. надіслав зареєстровані матеріали для розгляду згідно із Законом України «Про звернення громадян» або в порядку визначеного Кодексом про адміністративні правопорушення (а.с. 6).
Згідно з копією протоколу № 015212 від 2 серпня 2024 року, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за знищення зелених насаджень (рубку дерева) без будь яких дозвільних документів. У відповідних графах протоколу правопорушником надано пояснення, якими підтверджено вчинене правопорушення. Протокол підписаний особисто ОСОБА_1 (а,с. 11).
На підставі протоколу про адміністративне правопорушення винесена постанова № 06/029 від 5 серпня 2024 року начальника відділу державного екологічного нагляду про закриття справи (а.с. 8).
Відповідно до довідки від 24 квітня 2024 року № 01-2024/1261 виконавчий комітет Жмеринської міської ради не надавав дозволу на видалення зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9).
5 серпня 2024 року, згідно з додатком № 1 до Постанови КМУ від 8 квітня 1999 року № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» (зі змінами), старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Малайським С.М. проведено розрахунок шкоди, розмір якої склав 1100 (одна тисяча сто) грн (а.с. 15).
4 вересня 2024 року ОСОБА_1 було направлено претензію №3895/6/24 щодо можливості досудового врегулювання спору в добровільному порядку відшкодувати збитки завдані державі в розмірі 1100 грн (а.с. 14).
Отже, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про відшкодування завданих збитків внаслідок порушення Закону України «Про рослинний світ», а саме незаконна порубка дерев. Підставою позову є неправомірні дії відповідача, які призвели до нанесення державі збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев.
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі статтею 40 Закону України «Про рослинний світ», порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ, зокрема, несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 68, частини першої статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про рослинний світ» порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди № 6 від 27 березня 1992 року роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує також приписи Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», зокрема статті 12, 40 та 69, відповідно до яких громадяни України зобов'язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів; г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Пунктом "е " частини першої статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно з частиною першою статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Приписами частини третьої вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Також, згідно зі статтею 142 Конституції України, природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.
Згідно з пунктом 3 «Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку).
Згідно з вимогами частини третьої статті 29, частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з приписами частин першої-четвертої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин першої та шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Питання відшкодування відповідачем майнової шкоди, яка була заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища не вирішено під час розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Якщо питання про відшкодування винним майнової шкоди, завданої в результаті вчинення адміністративного правопорушення не вирішено, відповідно до частини першої або частини другої статті 40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, то згідно частини третьої статті 40 Кодексу України про адміністративні правопорушення питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, з матеріалів справи встановлено наявність усіх підстав для стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди завданої навколишньому середовищу, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка відповідача, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.
Висновки суду
Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з частиною першою та другою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід також стягнути 3028 грн витрат по сплаті судового збору (а.с.4).
Керуючись Законом України «Про рослинний світ», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», статтями 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 26, 264, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ГУК у Вінницькій області, м. Жмеринка, 24062100, Код ЄДРПОУ 37979858, казначейство України (ЕАП), рахунок UA 258999980333119331000002854 (призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства)) суму збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в сумі 1100 (одна тисяча сто) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (рахунок НОМЕР_1 , код отримувача 37979894) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ім'я (найменування) сторін
Позивач Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, знаходиться по вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979894.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 .
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ