Справа№ 953/11129/25
н/п 3/953/2928/25
"04" грудня 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., розглянувши матеріал, що надійшов з управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
11 жовтня 2025 року о 21 годині 20 хвилин в м. Харкові по вул. Гіршмана, буд. 16, ОСОБА_1 керував транспортним засобом mersedes-benz 230E, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення повістки поштовим відправленням, яке повернулось на адресу суду.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 480608 в графі чотирнадцять містяться пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких останній стверджує, що не рухався, хворіє на ОРВІ, працівниками поліції не виявлено достатньо ознак, які б могли бути підставою для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Положеннями ч.2 ст.268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов'язковою, проте даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст.130 КУпАП. Зважаючи на необхідність дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Винна ОСОБА_1 належним чином підтверджена: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 480608 від 11.10.2025, в якому, зокрема, безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення; направленням на огляд водія з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння від 11.10.2025; відеозаписами долучених до матеріалів; рапортом поліцейського щодо обставин події вчинення адміністративного правопорушення від 11.10.2025.
Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015р. (зі змінами) (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп'яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.
Суд зважає на те, що згідно із п.2 розділу І Інструкції підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак алкогольного сп'яніння, передбачених п.4 розділу І Інструкції.
З матеріалів справи, зокрема, даних протоколу та направлення вбачається, що поліцейським у ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Відтак, суд дійшов висновку, що спростовуються матеріалами справи доводи ОСОБА_1 про незаконність вимоги працівників поліції щодо проходження ним огляду на стан наркотичного сп'яніння у зв'язку із недостатнім встановленням ознак відповідного сп'яніння.
Згідно вимог пункту 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В порушення вимог п.2.5. Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцією про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений судом.
На відеозаписі «WhatsApp 2025-10-15 в 14.11.56_bc65a0ea» зафільмований рух транспортного mersedes-benz 230E.
З відеозапису «export-32skx» встановлено, що ОСОБА_1 у розмові з працівником поліції погоджується щодо наявності підстав для зупинки транспортного засобу у зв'язку із несправністю лівого стоп-сигнала (проміжок часу 01:55 - 02:05). ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, мотивуючи це відсутністю сенсу в проходженні такого огляду, оскільки колись можливо у нього було вживання, а тому невідомо який результат буде отриманий в результаті такого огляду (проміжок часу 03:20 - 04:10).
Окрім того, працівником поліції роз'яснено, що у разі відмови буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП; ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є особою, яка здійснювала керування транспортним засобом. Зупинка транспортного засобу здійснена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», тобто через наявність очевидних ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.
Суд зауважує, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп'яніння, а тому на нього слід накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не містить альтернатив застосування адміністративного стягнення.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Отже, щоб особа вважалась водієм, вона повинна керувати транспортним засобом та мати відповідне право на керування таким транспортним засобом (посвідчення водія відповідної категорії).
Відповідно до довідки інспектора відділу адміністративної практики УПП в Харківській області ДПП Галкіної К., згідно облікових даних ІПНП ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.
Враховуючи зазначене, на думку суду, особа, яка керує транспортним засобом без отримання посвідчення водія, має нести відповідальність як «інша особа», тобто у вигляді накладення штрафу без стягнення у вигляді позбавлення права керування.
Такий підхід узгоджується із положенням пункту 1.10 ПДР щодо визначення поняття «водій» та відповідає вимогам статті 130 КУпАП, яка розмежовує суб'єктний склад правопорушників залежно від наявності у особи спеціального права керування транспортним засобом.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з правопорушника в дохід держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.
Суддя: Кіндер В. А.