Справа № 624/890/25
№ провадження 2/624/482/25
03 грудня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Кегичівці, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 15.05.2021 № 4918577 в розмірі 45829.27 грн, з яких: 1) заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 6110.00 грн, 2) заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 39719.27 грн, а також покладення на відповідача судових витрат: 1) судового збору - 2422,40 грн, 2) витрат на правничу допомогу - 25000 грн.
Позовна заява обгрунтована тим, що 15.05.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_2 укладено Договір № 4918577. Згідно з п. 1.1. Договору, кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума кредиту становить 7500.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 22.5 грн, які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок. Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо. Договір передбачає, що позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних умовах 60 днів. У разі прострочення позичальником виконання зобов'язань зі сплати заборгованості, Кредитодавець має право, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, нарахувати проценти за стандартною ставкою, визначеною цим договором, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Станом на дату подання позову строк виконання зобов'язання настав, але відповідач його не виконує: кредитні кошти не повертає, проценти не сплачує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.
Щодо права вимоги заборгованості за договором ТОВ «Коллект Центр» до відповідача. 16.12.2021 було укладено договір № 16/12-2021-43 відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4918577. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердик Капітал» відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4918577. Таким чином, позивача наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4918577.
Щодо розміру заборгованості за договорами, що підлягає стягненню та правових підстав стягнення заборгованості за договорами. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4918577 від 15.05.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 45829.27 грн, з яких: 1) заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 6110.00 грн, 2) заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 39719.27 грн.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 30.09.2025 у справі було відкрито провадження. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам надано час для подання заяв по суті.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 28.10.2025 роз'єднані позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4918577 від 15.05.2021 в розмірі 45829.27 грн та за кредитним договором № 4377874 від 27.06.2021 в розмірі 29985.47 грн. Вимоги за кредитним договором № 4377874 від 27.06.2021 в розмірі 29985,47 грн виділені в окреме самостійне провадження. Задоволено клопотання про витребування доказів, зобов'язано АТ КБ «ПриватБанк» надати докази зарахування відповідачу кредитних коштів, належності номеру телефону відповідачу.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 13.11.2025 задоволено клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за участю представника позивача.
15.10.2025 відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким зазначає, що позивач в позові стверджує, що договір відповідачем підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором W15413. Час: 15.05.2021 19:45. В підписаному сторонами договорі відсутні данні щодо відкритого (наявного) карткового рахунку. На підтвердження надання кредитних коштів, позивач надав копію платіжного доручення, з якого вбачається, що на виконання кредитного договору №4918577 кредитором здійснено перекази коштів у розмірі 7500 грн на платіжну картку 473121*00, отримувач не зазначений. Разом з тим, платіжне доручення не може вважатися належним доказом надання відповідачеві кредиту на підставі вищевказаних договорів, оскільки воно не відповідає за формою та змістом вимогам, установленим постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» у відповідній редакції. Надана копія платіжного доручення не містять відмітки банку або іншої уповноваженої установи про проведення платежу. В матеріалах справи відсутні докази, що рахунок, на який згідно вказаного платіжного доручення здійснювалося перерахування коштів, належить саме відповідачу. Позивач не надав первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок відповідача, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідного рахунку відповідачу. З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважає, що у матеріалах долучених до позову відсутні будь-які належні та допустимі докази того, щодо виконання позивачем умов кредитного договору про надання кредитних коштів. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази проведення ідентифікації відповідача при вході в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету ТОВ «Мілоан». Зазначення у тексті договорів особистих даних відповідача не підтверджує підписання останнім кредитних договорів в електронній формі. Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то відповідач, враховуючи правові позиції висловлені у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі N 922/445/19, п. 61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі N° 905/1795/18, постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №910/15944/17, у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17, позиції ЄСПЛ викладених у рішеннях у справі «East/West Alliance Limited» проти України», у справі «Данілов проти України», у справі «Лавентс проти Латвії», а також те, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, має невелику ціну позову, розглядається у порядку спрощеного провадження, правові позиції у цій категорії справ усталені, вважаю суму 25000,00 грн завищенню та прошу суд відмовити у задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
20.10.2025 позивач подав відповідь на відзив, згідно з яким зазначає, що первісний кредитор не є банком, відповідна операція була здійснена оператором платіжних послуг на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства. Дана обставина підтверджується: листом АТ КБ «Приватбанк», відповідно до якого 15.05.2021 було перераховано грошові кошти у розмірі 7 500,00 грн на картку № НОМЕР_1 . Призначення: кошти згідно договору № 4918577. Листом ТОВ «ФК «Вей Фор Пей», відповідно до якого 27.06.2021 було перераховано грошові кошти у розмірі 10000,00 грн на картку № НОМЕР_2 (зазначений в п. 2.1 Кредитного договору). Відповідач неодноразово частково сплачував заборгованість по кредитам, що свідчить про визнання кредитних правовідносин, факту отримання кредитних коштів та погодження з умовами кредитування. Твердження Відповідача про те, що він не отримував кредитних коштів, тощо не заслуговують на увагу. Вбачається, що Відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі, намагається уникнути обов'язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит. Відповідач вказує лише на недоведеність факту перерахування їй кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. При цьому позивач зазначає, що відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на його банківську картку, вказану в договорі чи іншу картку, якою він користується, не надходили. Зокрема, вона мав можливість здійснити запит до банку про наявність у нього карткового рахунку, вказаного в заяві на отримання кредиту, та отримати виписку по вказаному рахунку за період кредитування. Таким чином відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень. Щодо заперечень відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивач зазначає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Проте, відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Наголошуємо, що сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Заперечення відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є лише особистою думкою відповідача, отже, такі твердження є припущеннями.
Представник позивача, Морозова В.В., у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Пояснила, що договір укладений в електронній формі, підписаний відповідачем. Отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується випискою по її рахунку наданого банком емітентом карти. Також банком підтверджено ідентифікацію особи відповідача, належність їй рахунку та номера мобільного телефону, тому будь-які сумніви щодо укладення саме відповідачем кредитного договору відсутні. Відповідач отримала та користувалася кредитними коштами. Умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала та має заборгованість, яка підтверджується наданим розрахунком. Заборгованість розрахована з урахуванням неповернутого тіла кредиту, нарахованих відсотків за період користування кредиту в тому числі з врахуванням пролонгації строку, відповідно до умов договору на пільгових та на стандартних умовах до 60 днів. Також були нараховані відсотки за ст. 625 ЦК України до початку дії воєнного стану. Отже нарахування заборгованості відповідає умовам договору та не суперечить діючому законодавству України.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причину неявки відповідач суду не повідомила. Подала відзив на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Матеріалами справи встановлено, що 15.05.2021 ОСОБА_2 уклала з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит №4918577. Договір укладено в електронній формі та підписано позичальником 15.05.2021о 19-45 годині електронним підписом з одноразовим ідентифікатором W15413.
Згідно з умовами кредитного договору, пунктів 1.1. - 1.4., кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Сума (загальний розмір) кредиту становить 7500.00 грн. Кредит надається строком на 30 днів з 15.05.2021. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 14.06.2021.
Згідно з умовами кредитного договору, пунктів 1.5.1. - 1.6., комісія за надання кредиту: 00 грн. Проценти за користування кредитом: 22.50 грн, які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1. Договору).
Позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється (п.п. 2.2.1.-2.2.3. Договору).
Продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином: пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства tengo.com.ua і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (п.п. 2.3.1. Договору).
Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - правила), що розміщені на веб-сайті товариства miloan.ua (далі сайт товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці. (п.п.2.3.1.1. Договору).
Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору (п.п. 2.3.1.2. Договору).
Відповідно до п. 4.2. Договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору.
Відповідно до п. 6.1., п. 6.2. Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству.
На підставі кредитного договору, згідно з копією квитанції ІD платіж 1648220333 від 15.05.2021 ТОВ «Мілоан» було перераховано 7500 грн на рахунок НОМЕР_3 *00.
Відповідно до наданої АТ КБ «ПриватБанк», на виконання ухвали суду, інформації та виписці по рахунку, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 . Номер телефіону, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , та на який в період з 15.06.2021 по 15.06.2021 відправлялася інформація про підтвердження операцій, фінансовий номер, відповідає номеру телефону позичальника зазначеному в кредитному договорі. На цей рахунок ОСОБА_1 15.05.2021 були зараховані кошти в розмірі 5000 грн, деталі операції: виплата позики ОСОБА_3 , ІD платіж 1648220333.
Згідно з наданим розрахунком заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість перед кредитором в загальному розмірі 24444,27 грн, з яких тіло кредиту - 6110 грн, відсотки 18334,27 грн. Заборгованість за договором нараховувалась до 10.09.2021. За період з 15.05.2021 до 12.07.2021 проценти нараховувалися за ставкою передбаченою п. 1.5.2. кредитного договору, в тому числі після 14.06.2021 у зв'язку з пролонгацією строку кредитування на пільгових умовах. Починаючи з 13.07.2021 відбувалася пролонгація строку кредитування на стандартних умовах, проценти нараховувалися відповідно до п. 1.6. Договору. За цей період, з урахування часткової сплати, нараховані проценти в розмірі 18334,27 грн. Починаючи з 16.12.2021 по 23.02.2022 проценти нараховані за ст. 625 ЦК України, за умовами та ставкою відповідно до п. 4.2 кредитного договору, всього за цей період нараховано 21385 грн. Позичальником також було частково сплачено тіло кредиту 14.06.2021 в розмірі 375 грн, 20.06.2021 - 356 грн, 28.06.2021 - 338 грн, 05.07.2021 - 321 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Відповідно до ч.ч. 1 - 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.
Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В судовому засіданні судом на підставі належних та допустимих доказів були встановлені факти укладення сторонами 15.05.2021 кредитного договору.
Так, між сторонами був укладений кредитний договір в електронні формі в особистому кабінеті позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором W15413. Як передбачено умовами договору, відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника.
В судовому засіданні встановлено належність відповідачу номеру мобільного телефону зазначеного в кредитному договорі, за допомогою якого позичальником був укладений та підписаний кредитний договір.
Також встановлено отримання відповідачем на її картковий рахунок кредитних коштів від ТОВ «Мілоан» в розмірі 7500 грн.
Отже в судовому засіданні доведено як факт укладення сторонами кредитного договору так і факт отримання кредитних коштів у користування.
Позичальник умови договору не виконала. Строк повернення кредиту настав.
Визначений позивачем розмір заборгованості за кредитним договором відповідає умовам цього договору. Проценти нараховані відповідно до п. 1.3., п. 1.5.2., п.п. 1.6., п. 2.3.1.1., п. 2.3.1.2., ст. 625 ЦК України, п. 4.2. кредитного договору. Нарахування процентів відповідає умовам кредитного договору, а також положенням п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь кредитора.
Щодо права позивача пред'являти свої вимоги до боржника за договорами, то суд керується такими положеннями Закону та встановленими на підставі наданих доказів у судовому засіданні обставинами.
Відповідно до пункту 3.2.6. кредитного договору товариство має право відступати свої права на користь третіх осіб без згоди позичальника.
Між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Мілоан» 16.12.2021 був укладений договір факторингу №16/12-2021-43.
Згідно з умовами договору факторингу, клієнт-первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 43427967,63 грн, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками. Відповідно до умов цього договору фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від боржників, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані фактором суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. За цим договором клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов'язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається. Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі, але не раніше оплати повного фінансування фактором придбаного у клієнта права вимоги в порядку та на умовах, передбачених цим договором (п.п.2.1.-2.5. Договору). Право вимоги переходить до фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників (додаток № 4) який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після "чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги (п. 6.1.4. Договору). Сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 1563897,11 грн фактор здійснює фінансування на користь клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом 5 банківських днів з дати підписання цього Договору (п. 7.1. Договору).
Сторонами договору факторингу 16.12.2021 підписані акт приймання-передачі реєстру боржників та реєстр боржників. Згідно реєстру прав вимоги до нього включена вимога до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором 4918577, сума заборгованості 24444,27 грн.
Відповідно до платіжного доручення №313550010 від 20.12.2021 «Вердикт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Мілоан» 1563897,11 на оплату згідно з договором факторингу №16/12-2021-43 від 16.12.2021.
Між позивачем ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» 10.01.2023 був укладений договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.
Згідно умов цього Договору, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього договору (надалі також - реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «основні договори», - надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором. Права вимоги, що є предметом цього договору належить первісному кредитору на підставі, зокрема, договору факторингу №16/12-2021-43 укладеного з ТОВ «Мілоан» 16.12.2021 (п. 2.1. Договору). Права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту-приймання передачі Реєстру Боржників в друкованому вигляді (п. 5.2. Договору). Ціна договору становить 5312491,59 грн та може бути сплачена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог протягом 1065 днів з дати підписання цього договору (п.п. 7.1., 7.2. Договору).
Сторонами договору підписані: акт зарахування зустрічних однорідних вимог, акти прийому-передачі реєстру боржників, реєстр боржників.
Згідно реєстру боржників до нього включена за №25452 боржник ОСОБА_4 , номер кредитного договору 4918577, сума заборгованості 45829,27 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
На підставі викладених норм Закону та встановлених в судовому засіданні фактів укладення договорів відступлення прав вимоги, переходу прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №4918577 від 15.05.2021 до ТОВ «Коллект Центр», суд доходить висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до боржника.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наданої квитанції, позивач за подання даного позову до суду, відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, а тому, у зв'язку з задоволенням позову ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн, суд виходить з таких положень Закону.
Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано документи: копію договору укладеного з Адвокатським об'єднання «Лігал Ассістанс» про надання правничої допомоги, копію витягу з акту про надання юридичної допомоги, копію заявки на надання юридичної допомоги,
З документів вбачається що адвокатом надані послуги: надання усної консультації з вивченням документів - 2 години, вартість 4000 грн, підготовка пропозицій - 3 години 6000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу - 5 годин, 15000 грн. Загальна вартість наданих робіт складає 25000 грн, витрачений час 10 годин.
Зазначена сума гонорару включає надання адвокатських послуг щодо двох кредитних договорів. Судом позовні вимоги щодо цих кредитних договорів були роз'єднані, а отже суд вирішує питання судових витрат лише в частині, яка стосується предмету спору справи, яка розглядається та становить 12500 грн (25000грн/2).
Отже, враховуючи, думку відповідача щодо надмірності заявлених витрат на правову допомогу, принцип співмірності та розумності судових витрат, зважаючи на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, суд доходить висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати в розмірі 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за кредитним договором №4918577 від 15.05.2021 у розмірі 45829 (сорок п'ять тисяч вісімсот двадцять дев'ять) гривень 27 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306.
Представник позивача: Морозова Вікторія Валеріївна, довіреність №51 від 06.01.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №1986 від 28.05.2021, адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Івано-Слиньківка, Сахновщинського району, Харківської області, громадянка України, паспорт № НОМЕР_6 виданий 20.01.2023, РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.В. Богачова