Справа № 638/20328/25
Провадження № 2/638/8328/25
04 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова в складі:
Головуючого судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Рудської В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду міста Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Адвокат Панченко Еллан Валентинович звернувся до Шевченківського районного суду міста Харкова в інтересах ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07.08.2018 року сторони уклали шлюб, від якого мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що спільне життя не склалось та не налагодилось через різні погляди на спільне життя, відсутність взаєморозуміння а саме з 2022 року шлюбно-сімейні відносини припинені, спільного господарства сторони не ведуть, кожен займається своїм особистим життям. Позивач вважає, що примирення неможливе та суперечить його інтересам та дитини. Також зазначає, що спору між сторонами щодо місця проживання дитини немає, майновий спір відсутній.
Ухвалою судді від 16.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) осіб.
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник просив справу розглянути за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про розгляд повідомлялась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, не суперечать законодавству та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст.21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.1 ст.55 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебувають у шлюбі з 07 серпня 2018 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 07.08.2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис 3112.
Від шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12.05.2021 року.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України та відповідно до ст.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що сторони сумісного господарства не ведуть, на примирення не згодні, шлюбно-сімейні відносини остаточно припинені, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя та дитини, тому шлюб між сторонами повинен бути розірваний, в зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи визнання відповідачем позову, стягненню на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок. Також позивачу слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 13, 15, 16, 76-78, 81, 133, 141, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 07 серпня 2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис 3112 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвища залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок, сплаченого 14.10.2025 року за квитанцією №3429-5105-1165-6888.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Сторони:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя: Д.В. Цвірюк