Справа № 638/21506/25
Провадження № 3/638/6048/25
03 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Теслікова І.І., розглянувши матеріали Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.5 ст.126 КУпАП, -
13 жовтня 2025 року о 02 годині 27 хвилин в м. Харкові, вул.Клочківська, 334, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, дане правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1А Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час, місце судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення поштового повідомлення за зареєстрованим місцем проживання, та СМС-повідомлення, а тому суд вважає за можливе розглянути даний матеріал без його участі, що відповідає положенням ст. 268 КУпАП.
У рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно положень ст.268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ст.126 КУпАП не відноситься до правопорушення, по якому присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою.
Приймаючи до уваги, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, а законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши надані матеріали, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративні правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності свідків, показаннями працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.1А ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за порушення пункту 2.1 (а) ПДР України передбачена статтею 126 КУпАП.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті вчинене повторне протягом року.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №492330 від 24.10.2025, довідкою виданою т.р.о. інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП, згідно якої ОСОБА_1 згідно облікових даних ІПНП не отримував посвідчення водія, копію постанови серії ЕНА №5923243 від 13.10.2025 згідно якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, та відеозаписами з нагрудних камер працівників патрульної поліції №471961, 474440, 467880, 471710.
За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
Дослідивши докази, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Згідно з довідкою, складеною т.в.о. інспектора ВАП УПП в Харківській області ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.
Відповідно до висновку, викладеному у постанові Об'єднаної палати Верховного суду від 04 вересня 2023 року, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. У цій постанові суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що узгоджується з положеннями КУпАП.
Враховуючи встановлені обставини, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.5 ст.126 КУпАП у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , оскільки він не є у його приватній власності.
Окрім цього, з ОСОБА_1 , на користь держави, відповідно до п.5 ч. 2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.126, 221, 284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та застосувати до нього адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 (п'ять) років, та без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Теслікова І.І.