справа № 619/6990/25
провадження № 1-кс/619/1101/25
іменем України
21 листопада 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221230001156 від 17 листопада 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
Прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221230001156 від 17 листопада 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 16 листопада 2025 року о 20 год 44 хв ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявив пошкоджене (розбите) скло у належному йому автомобілі марки «Volkswagen», моделі «Passat B5», номерний знак « НОМЕР_1 », який знаходився неподалік залізничного переїзду поблизу в'їзду Калініна у с-щі Слатине Харківського району Харківської області. Із салону автомобіля було викрадено особисте майно заявника, а саме: бронежилет, каска, формені штани, компресор та документи (свідоцтво про реєстрацію ТЗ, паспорт громадянина України, УБД). Розмір матеріального збитку встановлюється.
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання предметів, знарядь та інших речових доказів, а також встановлення фактичних відомостей щодо вищевказаних протиправних дій, 17.11.2025 слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 проведено огляд місця події, відкритої ділянки місцевості, що знаходиться поряд з проїжджою частиною, за адресою: АДРЕСА_1 , де в ході проведення вищевказаної слідчої дії за участі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було виявлено та вилучено:
- шкіряний чохол зеленого кольору з посвідченням учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- паспорт гр. України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які поміщено до сейф-пакету «HYQ0098637»;
- шкіряне портмоне зеленого кольору з паперовими візитками, поміщено до сейф-пакету «HYQ0098638».
Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 18.11.2025, зазначене вище майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст.ст. 167-169 КПК України вилучене в ході огляду місця події 17.11.2025 - є тимчасово вилученим майном.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Крім того, відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину та завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
На теперішній час вилучене майно відповідає критеріям речових доказів та є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, яке інкримінується, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Прокурор обґрунтував підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення відповідних експертиз та проведення інших слідчих дій.
Оскільки вище вказане майно зберігає на собі сліди кримінального правопорушення і є речовими доказами по справі, посилаючись на положення ст.ст. 36, 64-2, 167-174 КПК України, прокурор просить накласти арешт на зазначене вище майно, яке було тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події, з метою забезпечення збереження речових доказів, проведеннясудових експертиз, та яке може бути використане, як доказ у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його присутності, просив клопотання задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Особа, майно якого тимчасово вилучено ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, за допомогою SMS-повідомлення на номер телефона, який зазначений в матеріалах справи, на адресу суду надав заяву про розгляд клопотання без його присутності, не заперечує проти арешту майна.
Відповідно до ч. 1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого (а у визначених законом випадках дізнавача) та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 листопада 2025 року до ЄРДР у кримінальному провадженні № 12025221230001156 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
17.11.2025 слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 , проведено огляд місця події, території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , за участі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В ході проведення вищевказаної слідчої дії було виявлено та вилучено: - шкіряний чохол зеленого кольору з посвідченням учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - паспорт гр. України на ім'я ОСОБА_4 ; - посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , які поміщено до сейф-пакету «HYQ0098637»;-шкіряне портмоне зеленого кольору з паперовими візитками, поміщено до сейф-пакету «HYQ0098638»;
Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 18.11.2025, вказані вище предметивизнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, вказане у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів необхідність арешту тимчасового вилученого майна, оскільки воно відповідає критеріям речового доказу та є достатні підстави вважати, що воно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст. 1 протоколу № 1, суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п. 35).
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Частиною 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, враховуючи наслідки арешту майна для власника (володільця) майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що арешт майна шляхом заборони на відчуження буде найменш обтяжливим способом, оскільки арешт майна шляхом його вилучення є надмірним. Попередити особу, якій буде передано на відповідальне зберігання вищевказані речі про кримінальну відповідальність та необхідність збереження арештованого майна.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 98, 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт в рамках кримінального провадження № 12025221230001156 від 17 листопада 2025 року на тимчасово вилучене майно із забороною відчуження цього майна, яке було виявлено та вилучено 17.11.2025 під час огляду території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- шкіряний чохол зеленого кольору з посвідченням учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , які поміщено до сейф-пакету «HYQ0098637»;
- шкіряне портмоне зеленого кольору з паперовими візитками, поміщено до сейф-пакету «HYQ0098638»,на час проведення експертних досліджень в межах строку досудового розслідування.
Шкіряний чохол зеленого кольору з посвідченням учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 ; шкіряне портмоне зеленого кольору з паперовими візитками, які зберігаються у ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. Європейська, 10, передати під письмову розписку на відповідальне зберігання власникуОСОБА_4 .
Зобов'язати особу, якій передані вказані речі зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Попередити особу, якій буде передано на відповідальне зберігання вищевказані речі про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України та необхідність збереження арештованого майна.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її постановлення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору та особам, щодо майна яких вирішувалося питання про арешт.
У разі відсутності вищевказаних осіб під час оголошення судового рішення, його копію надіслати таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, контроль за виконанням - покласти на прокурора Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Роз'яснити положення, які закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1