Номер провадження 2/201/5460/2025
ЄУН 755/16372/25
Іменем України
заочне
03.12.2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
установив:
I. Стислий виклад позиції учасників справи
1.Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (далі - Позивач, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № R01.00617.005043977 (далі - Кредитний договір, Договір) у розмірі 139 263,23 грн.
Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що 19.03.2019 року між Публічним акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК» (далі - ПАТ «ІДЕЯ БАНК») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № R01.00617.005043977. 16.11.2023 року між Акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК» (далі - АТ «ІДЕЯ БАНК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» (далі - ТОВ «ФК «СОНАТІ») укладено договір факторингу №16/11-23, за умовами якого права вимоги за кредитними договорами перейшло до ТОВ «ФК «СОНАТІ». 29.12.2023 року ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №29/12-23 за яким позивач набув право вимоги, у тому числі до Відповідача за Договором № R01.00617.005043977 від 19.03.2019 року. Позивач просить стягнути на його користь з Відповідача заборгованість за цим Кредитним договором у розмірі 139 263,23 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 75 565,23 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 52 226,03 грн, інфляційних втрат у розмірі 8 531,02 грн, трьох процентів річних у розмірі 2 940,95 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн, на оплату послуг поштового зв'язку, витрати на правничу допомогу в сумі 7 200,00 грн.
II. Процесуальні дії у справі
2.Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02.09.2025 року цивільна справа передана за підсудністю до Соборного районного суду міста Дніпра.
3.Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 09.10.2025 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
4.Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 24.10.2025 року відкладено судовий розгляд.
5.Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 17.11.2025 року позовну заяву залишено без руху.
6.19.11.2025 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
7.Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 20.11.2025 року продовжено розгляд цивільної справи.
8.Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 03.12.2025 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
III. Заяви, клопотання
9.Представник Позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив розглядати справу у відсутність представника позивача, позов просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
10.Відповідач у судове засідання не з'явився. Судом вживалися заходи щодо повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
11.03.12.2025 року на електронну адресу суду надійшли клопотання. Дослідивши вказані клопотання суд зазначає наступне.
12.Статтею 43 Цивільного процесуального кодексу України визначені права і обов'язки учасників справи серед яких право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
13.Частиною 8 вищевказаної статті вказано, що у випадку, коли документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
14.Пунктом 15 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 року № 2155-VIII передбачено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
15.Частинами 1 і 3 статті 6 і частиною 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 року № 851-IV передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
16.З аналізу наведених норм права вбачається, що електронний документ має силу оригіналу документа лише за наявності електронного цифрового підпису автора.
17.14 лютого 2019 року Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 9901/43/19, зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного документу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.
18.Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
19.Отже, відповідно до загальноприйнятих правил оформлення документів, підпис є обов'язковим реквізитом будь-якого офіційного документу, який надає йому юридичної сили, підтверджує справжність, правильність, а також відповідальність певної особи за його зміст. Кожна заява, клопотання чи заперечення, повинно бути підписане особою, що її подає, відсутність підпису ставить під сумнів її дійсне волевиявлення.
20.Усупереч зазначеним положенням законодавства, подані клопотання не містять кваліфікованого електронного підпису, що позбавляє суд можливості встановити достовірного адресанта, а відповідно і його розгляд судом.
21.З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
IV. Установлені судом фактичні обставини
22.19.03.2019 року між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № R01.00617.005043977.
23.Підпунктом 1.1. Кредитного договору визначено, що Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби у сумі 81 059, 95 грн, а Позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом щ процентними платежами (процентами за платню за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами Договору.
24.Відповідно до п.п.1. 2. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит у день підписання цього договору строком на 26 місяці з дня підписання договору.
25.Згідно з п.п. 1.3. кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти за ставкою: протягом періоду від початку кредитування до 30 календарного дня (включно) після завершення перших 2 місяців кредитування - 0,00% річних від неповернутої суми кредиту; починаючи з 31 календарного дня після завершення пільгового періоду - 21,8% річних від неповернутої суми кредиту.
26.Відповідно до п.п. 2.5. Кредитного договору нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту.
27.Підпунктом 2.1. Кредитного договору визначено, що Позичальник повертає кредит разом з процентами в 26 щомісячних внесках згідно Графіку щомісячних платежів.
28.Згідно з п.п. 3.3. Договору Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу Банку зобов'язаний оплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
29.Перерахування коштів у розмірі 81 059, 95 грн, згідно з договором 19.03.2019 року № R01.00617.005043977, використання вказаних коштів, повернення кредиту, а також нарахування процентів за користування кредитними коштами підтверджується виписками за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в АТ «ІДЕЯ БАНК» на ім'я ОСОБА_1 .
30.Згідно виписки по рахунку Відповідача з 19.03.2019 року по 16.11.2023 року сплачено - 8410,00 гривень. Останній платіж проведено 26.07.2019 року.
31.Згідно з розрахунком заборгованості за Договором станом на 16.11.2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «ІДЕЯ БАНК» становить - 127 791,26 грн, яка складається з: 75 565,23 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 52 226,03 грн.
32.16.11.2023 року між АТ «ІДЕЯ БАНК») та ТОВ «ФК «СОНАТІ» укладено договір факторингу №16/11-23, за умовами якого права вимоги за кредитними договорами перейшло до ТОВ «ФК «СОНАТІ», серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № R01.00617.005043977 від 19.03.2019 року.
33.Пунктом 5.4. договору факторингу № 16/11-23 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим Договором третім особам, які згідно із Законодавством мають на це право.
34.29.12.2023 року ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №29/12-23.
35.Відповідно до п.5.1. договору факторингу № 29/12-23 Права Вимоги вважаються такими, що перейшли від Клієнта до Фактора з моменту підписання Сторонами цього Договору.
36.Тобто, за умовами договору факторингу № 29/12-23 від 29.12.2023 року ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо Заборгованості Боржників за Первинними Договорами. за яким позивач набув право вимоги, у тому числі до Відповідача за Договором № R01.00617.005043977 від 19.03.2019 року.
37.Згідно з Додатком № 2 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № R01.00617.005043977 від 19.03.2019 року.
38.Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за кредитним договором № R01.00617.005043977 від 19.03.2019 року станом на 16.11.2023 року становить: 139 263,23 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 75 565,23 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 52 226,03 грн, інфляційних втрат у розмірі 8 531,02 грн, трьох процентів річних у розмірі 2 940,95 грн.
V. Оцінка суду
39.Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
40.За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
41.Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
42.Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
43.Вимогами ч. 2 ст. 207ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
44.Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
45.Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
46.Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
47.Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
48.Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
49.Відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
50.Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
51.Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
52.Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
53.Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
54.Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
55.Тобто, передумовою для виникнення у позичальниці обов'язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання і використання кредитних коштів відповідачкою.
56.Отже, суд установив, що між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 19.03.2019 року між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № R01.00617.005043977, за умовами якого ПАТ «ІДЕЯ БАНК» надало позичальнику кредит в сумі 81 059, 95 грн, перерахувавши кошти у вказаній сумі на поточний рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1 в ПАТ «ІДЕЯ БАНК», тобто у ОСОБА_1 виникло перед ПАТ «ІДЕЯ БАНК» зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування такими коштами.
57.Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
58.Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
59.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.
60.Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
61.Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
62.Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
63.Частиною 1 ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
64.За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
65.Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
66.З урахування встановлених обставин справи та наведених вище правових норм, суд приходить до висновку, що до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ», як до нового кредитора, перейшли права та обов'язки у зобов'язанні, що існує в межах кредитного договору, і Позивач має достатні підстави для стягнення на його користь заборгованості за кредитними договорами.
67.З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені умови кредитного договору, а права Позивача, як кредитора, підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами в судовому порядку, що відповідає способам захисту права, встановленим в частині 2 статті 16 ЦК України.
68.Водночас, позивачем заявлена вимога про стягнення з Відповідача інфляційних витрат та трьох відсотків річних.
69.Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
70.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18 викладено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
71.Суд також, звертає увагу на правові висновки, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 де відзначено, що стягнення інфляційних і річних процентів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди. Таку ж природу має і неустойка. Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.
72.Також, у цьому контексті Суд враховує висновки які наведено у постанові Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 285/3536/20, згідно з якими: «… Приватне право не може допускати ситуацію, за якої кредитор, при існуванні задавненої вимоги, пред'являє тільки позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються 3 % річних та інфляційних втрат. Оскільки це позбавляє боржника можливості заявити про застосування до задавненої вимоги позовної давності, а кредитора - обійти застосування до задавненої вимоги позовної давності. Тому кредитор, для охорони інтересів боржника, може пред'явити позов про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, тільки разом з пред'явленням позову про стягнення задавненої вимоги».
73.На підставі вищевказаного у зв'язку із тим, що на час звернення до суду з позовом відповідачем грошове зобов'язання не виконане, а заборгованість за тілом кредиту не погашена, позивачем нарахована інфляційні втрати у сумі 8 531,02 грн. (за період з 20.05.2021 року до 23.02.2022 року) та 3% річних у сумі 2 940,95 грн. (за період з 20.05.2021 року до 23.02.2022 року)
74.Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан з 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
75.Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
76.Судом встановлено, що інфляційні втрати та 3% річних нараховані позивачем до 24 лютого 2022 року з дотриманням положень ЦК України.
77.З огляду на те, що Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, враховуючи приписи п. 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, на наявну суму заборгованості позивачем, у відповідності до ст. 625 ЦК України, за період з 20.05.2021 року до 23.02.2022 року нараховано суму інфляційних втрат у розмірі 8 531,02 грн. та три проценти річних у розмірі 2 940,95 грн.
78.За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
79.Відповідачем вказаний розрахунок не спростований. Доказів погашення заборгованості суду не надано.
80.Аналізуючи докази у справі, суд вважає, що ОСОБА_1 порушила права Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором № R01.00617.005043977 від 19.03.2019 року у розмірі 139 263,23 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 75 565,23 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 52 226,03 грн, інфляційних втрат у розмірі 8 531,02 грн, трьох процентів річних у розмірі 2 940,95 грн.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами
81.Щодо витрат на професійну правничу допомогу та оплату послуг поштового зв'язку, які понесла сторона Позивача, слід зазначити наступне.
82.Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
83.Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
84.Частиною 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
85.Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200,00 грн.
86.Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження суми витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: договір про надання правової допомоги № 1/04 від 01.04.2024 року; акт приймання-передачі правничої допомоги № 5 від 05.05.2025 року; ордер на надання правової допомоги серії АЕ № 1310920; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3332 від 28.04.2025 року ОСОБА_2 .
87.Водночас, слід зазначити, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.
88.Частиною 4 статті 137 ЦПК України вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
89.У разі недотримання вимог цієї частини статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
90.Суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (п. 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
91.У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2025 року у справі № 904/3583/19 вказав,що саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
92.Ураховуючи вищенаведене, виходячи з принципів змагальності, диспозитивності, розумності та справедливості суд вважає за доцільне стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 7 200,00 грн.
93.Положеннями частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
94.Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина друга статті 140 ЦПК України).
95.У позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача понесені витрати на оплату послуг поштового зв'язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку.
96.До позову було додано список згрупованих відправлень від 16.06.2025 року, в якому під порядковим номером 18 зазначена ОСОБА_1 , плата за пересилання становить 56,00 грн. На підтвердження понесення вказаних витрат було додано фіскальний чек від 17.06.2025 року.
97.Ураховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення витрат, пов'язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, у розмірі 56,00 грн.
98.Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з Відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
З огляду на викладене, керуючись статтями 5, 10, 13, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК, суд
ухвалив:
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) заборгованість за кредитним договором № R01.00617.005043977 від 19.03.2019 року у розмірі 139 263,23 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 75 565,23 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 52 226,03 грн, інфляційних втрат у розмірі 8 531,02 грн, трьох процентів річних у розмірі 2 940,95 грн.
3.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200,00 грн та витрати пов'язаних із підготовкою до розгляду справи у розмірі 56,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.В. Давидовська