Справа № 211/9799/25
Провадження № 1-кп/211/1850/25
04 грудня 2025 року
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 21 в місті Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025050000000009 від 03.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України,-
У провадження Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває дане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
На думку прокурора наразі продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений та його захисник не заперечують проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд, вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу, зазначає наступне.
Ухвалою суду від 23.10.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 було продовжено строком на 60 днів до 21.12.2025 включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження відносно ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених у ст. 177 КПК України.
Суд, в обґрунтування продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилається на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, на теперішній час у справі не досліджено докази та не допитані свідки, обвинувачений офіційно не працевлаштований, неодружений, дітей не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, тому мають місце ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України а саме: не з'явлення або переховування від суду, незаконний вплив на свідків, продовження вчинення інкримінованого правопорушення.
Враховуючи зазначене, суд вбачає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.
Разом із цим, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України одночасно з запобіжним заходом у виді тримання під вартою, обвинуваченому слід визначити заставу в межах, передбачених ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 177 -178, 182, 183, 193, 197 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити на шістдесят днів до 01 лютого 2026 року включно.
Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 (п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це прокурора та суд.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , такі обов'язки:
- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- не відлучатися за межі м. Дружківка Донецької області без дозволу прокуроа або суду.
З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Відкласти розгляд справи до 15.01.2026 до 09:10.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
У судове засідання викликати учасників кримінального провадження: прокурора, обвинуваченого, захисника.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1