Справа № 209/471/25
Провадження № 2/209/690/25
28 листопада 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського
у складі:головуючого -судді Корнєєвої І.В.
за участі секретаря Пиндик Т.С.
позивача ОСОБА_1
представника позивача- адвоката Литвин Н.О.
представника відповідача Миткалика Є.В.
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія » про захист прав споживачів ,визнання дій (бездіяльності) неправомірними , зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом в обґрунтування якого зазначив, що вона є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
У період зі 10 листопада по цей час (21 січня 2025 року) у квартирі позивача відсутнє центральзоване опалення.
За період з 10.11.2006 року до листопада 2024 року між позивачем та комунальним підприємством ,яке було зобов'язано надавати послуги теплопостачання за адресою позивача, ніколи не було укладено договору про надання послуг теплопостачання.
З 01 листопада по цей час у м.Кам'янське відкрито черговий опалювальний сезон.Послуги з теплопостачання за рішенням Кам'янської міської ради повинні надаватися з боку Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія ». Але між позивачем та відповідачем не укладений договір про надання послуги теплопостачання або постачання теплової енергії.
Позивач неодноразово зверталася до підприємств , що надавали послуги теплопостачання , із заявами з проханням про укладення з позивачем договору та фактичне надання позивачу послуг теплопостачання, зокрема 28.12.2000 - до міського голови Білоусова А.Л., 02.12.2024 р. - до відповідача , але в укладанні договору та фактичному наданні послуг теплопостачання позивачу було відмовілено, в т.чю й відповідачем з причини того актом від 23.02.2017 року зафіксовано самовільне від'єднання позивачем квартири від мереж централізованого опалення, у зв'язку з цим відсутні підстави для здійснення перерахунку та списання заборгованості .
Цим відповідач підтверджує два факти: з 2017 року квартира від'єднана від мереж централізованого теплопоситачання та відповідач , не дивлячись на це, нараховує позивачу з 2017 року за нібито надані відповідачем послуги з теплопостачання.
Тведження відповідача про те, що позивач самовільно від'єднала свою квартиру від системи централізованого опалення, не відповідають дійсності , бо демонтаж системи централізованого опалення та від'єднання квартири від з загальнобудинкової системи центрального опалення було проведено теплопостачальним підприємством,яке надавало послуги теплопостачання- у 2005 році квартира позивача працівниками теплопостачального підприємства була повністю відключена від системи центрального опалення будинку.
10 листопада 2006 року комісія теплопостачального рпідприємства склала акт обстеження внутрішньобудинкової системи опалення ,в якому зазначено, що зала, б.спальні, м.спальня , кухня відрізані у 2005 році.
23 лютого 2017 року комісія КП КМР «Управляюча компанія по обслуговувнню житлового фонду» провела обстеження квартири позивача та встановила, що на кухні, взалі та в обох спальнях відсутні батареї центрального опалення, в коридорі на стелі спостерігаються сліди вологості, в спальнях,які знаходяться справа та зліва теж спостерігаються сліди вологості на стелі та стінах.
09 грудня 2024 року комісія відповідача провела обстеження квартири позивача та встановила , що на момент перевірки радіатори по всій квартирі відсутні , по спальнім дерев'яні рами і лоджії, радіатори зрізані самим мешканцем.
Крім того , ці факти підтверджуються ухвалами Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 12.11.2014 р. по справі № 209/3594/14-ц (провадження № 2-с/209/93/14), від 13.12.2023 року по справі № 209/146/23 ( провадження № 2-с/209/256/23), від 15.07.2024 року по справі № 209/787/24 (провадження №2-с/209/258/24), якими відповідно скасовані судові накази від 12 червня 2014 року, від 15 лютого 2023 року, від 11.03.2024 року про стягнення з позивача заборгованості за послуги постачання теплової енергії.
Правовідносини у сфері надання послуг врегульовані нормативно-правовими актами: Житловим кодексом України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2005 року №630 та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21 серпня 2019 року №830.
Відповідно дост.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до вимог ст.26 п.6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця (виробника) споживач має право розірвати договір у порядку встановленому законом.
Статтею 17 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняється примушувати споживача набувати (оплачувати) послуги, які не надавалися, послуги неналежної якості і в непотрібному асортименті.
Стаття 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою особою.
За вимогами п.26 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи іншого обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції.
За змістом п.п.13 п.16 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630), підставами для звільнення від плати за послуги є їх ненадання.
Пунктом 21 Типового договору передбачено, що виконавець несе відповідальність у разі: зниження кількісних та/або якісних показників послуг, надання послуг не в повному обсязі шляхом зменшення розміру плати та виплати споживачеві компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт у розмірі, встановленому законодавством, відсотків місячної плати за послугу за кожну добу її ненадання; порушення прав споживачів згідно із законодавством; порушення зобов'язань, установлених цим договором або законодавством
Таким чином , починаючи з 10 листопада 2006 року , тобто майже 19 років , теплопостачальні підприємства, у тому числі й відповідач , фізично не могли та в дійсності ніколи не надавали позивачу послуги теплопостачання через повне від'єднання самим постачальником квартири позивача від центральної системи опалення будинку, в наслідок чого усі щомісячні нарахування відповідача плати за ненадані послуги теплопостачання , а також запис про заборгованість за послуги теплопостачання в особовому рахунку позивача є неправомірними , тому , що такі дії відповідач здійснює всупереч вимогам закону .
Позивач просить визнати неправомірними дії Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія »,ЄДРПОУ 32130551, юридична адреса:Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул. Тритузна , 168, щодо щомісячного нарахування оплати по особистому рахунку № НОМЕР_1 за послуги з теплопостачання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати неправомірною бездіяльність Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія »,ЄДРПОУ 32130551, юридична адреса:Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул. Тритузна , 168, щодо перерахунку та списання заборгованості по оплаті послуг з постачання теплової енергії по особистому рахунку № НОМЕР_1 за послуги з теплопостачання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 ; зобов'язати Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія »,ЄДРПОУ 32130551, юридична адреса:Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул. Тритузна , 168, виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я за послуги з теплопостачання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість по оплаті за послуги з постачання теплової енергії та заборгованість по оплаті за абонентське облуговування у сумах, що утворилися на день ухвалення цього рішення; зобов'язати Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія »,ЄДРПОУ 32130551, юридична адреса:Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул. Тритузна , 168, закрити особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я за послуги з теплопостачання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 ,та припинити нарахування за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії
27 січня 2025 року у справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових і електронних доказів щодо заперечення проти позову.
У встановлений строк відповідач подав відзив на позов в якому просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив. що у порушення норм діючого законодавства України споживач втрутився в систему централізованого теплопостачання , не дотримався встановленого законом порядку відключення, тобто його дії є самовільними, що не дає законних підстав припинити нарахування оплати та зняття з обліку (а.с.31-36).
Позивач 06 травня 2025 року подав відповідь на відзив, зазначивши, що між позивачем та відповідачем не укладений договір про надання послуги теплопостачання, послуги фактично не надавалися та позивачем фізично неможливо їх було отримати та позивач фактично не користувався ними. Просить не приймати аргументи відповідача та задовольнити позов в повному обсязі (а.с.63-64).
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи в їх сукупності суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що позивач є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.23).
Квартира знаходиться в багатоквартирному будинку, забезпечується послугами централізованого опалення, відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 та «Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85).
Отже, між сторонами по справі виникли правовідносини, пов'язані з наданням послуг по теплопостачанню, які врегульовані вищевказаними нормативно-правовими актами.
В обґрунтування позовних вимог позивач подала акт обстеження:
-10 листопада 2006 року комісія теплопостачального рпідприємства склала акт обстеження внутрішньобудинкової системи опалення ,в якому зазначено, що зала, б.спальні, м.спальня , кухня відрізані у 2005 році (а.с.16).
-23 лютого 2017 року комісія КП КМР «Управляюча компанія по обслуговувнню житлового фонду» провела обстеження квартири позивача та встановила, що на кухні, взалі та в обох спальнях відсутні батареї центрального опалення, в коридорі на стелі спостерігаються сліди вологості, в спальнях,які знаходяться справа та зліва теж спостерігаються сліди вологості на стелі та стінах (а.с.17,18).
-09 грудня 2024 року комісія відповідача провела обстеження квартири позивача та встановила , що на момент перевірки радіатори по всій квартирі відсутні , по спальнім дерев'яні рами і лоджії, радіатори зрізані самим мешканцем(а.с.19).
Суд зазначає, що надані позивачем акти обстеження від 10.11.2006 року та 23.02.2017 року тільки підтверджують відсутність батарей центрального опалення , але не підтверджують доводи позивача про те, що саме теплопостачальні підприємства, в тому числі й відповідач , провели відключення квартири позивача від стояків системи центрального опалення
На вказані дати складання актів обстеження від 10.11.2006 року та 23.02.2017 року питання відключення від мереж централізованого опалення регулювалось Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 зі змінами, які втратили чинність на підставі Постанови КМУ № 85 від 02.02.2022 року.
Відповідно до п.25 постанови №630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4.
Вказаним Порядком було установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мереж ЦО він повинен звернутися до міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі (далі Комісія) з відповідною письмовою заявою.
Відповідно до п.п.2.5-2.7 вказаного Порядку відключення приміщень від внутрішньо-будинкових мереж ЦО виконується монтажною організацією, яка реалізує проект за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, наймача квартири або уповноваженої ним особи. Про закінчення робіт складається акт про відключення від мереж ЦО і подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Також, згідно з пунктом 42 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 р. № 169.
Цей Порядок визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.
Власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.
В матеріалах справи відсутні докази на наявність проектноїд окументації та дозволу на від'єднання від систем ЦО,що було передбачено як Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, і передбачено Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 та Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 р. № 169.
Отже, єдиною підставою для зняття споживача з обліку і припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, затверджений відповідною Комісією, а відмова від надання послуг системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільною, тому суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно проводить нарахування позивачу за послуги з централізованого теплопостачання.
Згідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До вказаного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з положеннями Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
В матеріалах справи відсутні дані про те, що між сторонами укладався договір про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Однак, відповідно до положень вказаного Закону зобов'язання укласти договір на надання житлово-комунальних послуг покладено, як на виконавця, так і споживача.
Відсутність укладеного між сторонами у письмовій формі договору про надання послуг не є підставою виконавцю житлово-комунальних послуг не проводити нарахування оплати за послуги.
За обставин, коли єдиною підставою для зняття споживача з обліку і припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, затверджений відповідною Комісією, а відмова позивача від надання послуг системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільною, при цьому хоча останній не отримував у квартирі послуг централізованого опалення, однак ці обставини настали внаслідок самовільного порушення Порядку відключення від мереж централізованого опалення самим позивачем, тому ці обставини не виключають його обов'язку сплачувати послуги теплопостачання та вказують на відсутність підстав для задоволення позову.
Суд не бере до уваги доводи позивача , що ухвалами суду про скасування судових наказів за заявами теплопостачальних підприємств, підтверджується факт від'єднання саме відповідачем квартири позивача від системи центрального опалення.
Так, ухвалами Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 12.11.2014 р. по справі № 209/3594/14-ц (провадження № 2-с/209/93/14), від 13.12.2023 року по справі № 209/146/23 ( провадження № 2-с/209/256/23), від 15.07.2024 року по справі № 209/787/24 (провадження №2-с/209/258/24), якими відповідно скасовані судові накази від 12 червня 2014 року, від 15 лютого 2023 року, від 11.03.2024 року про стягнення з позивача заборгованості за послуги постачання теплової енергії (а.с.20,21,22).
Але зазначеними вище ухвалами суду про скасування судових наказів встановлено наявність спору про право, пред'явлення вимоги про стягнення боргу за межами позовної давності за період з 01.01.1996 року по 01 травня 2014 року (а.с.20), заявлення боржником необгунтованості заявлених підприємством вимог (а.с.21), заперечення боргу за період з 01.11.2022 року по 01.11.2023 року ,оскільки квартира з 10.11.2006 року повністю відключена від системи центрального опалення будинку(а.с. 22).
Суд зазначає, що як судовими наказами , так й ухвалами про їх скасування не встановлювався факт відключення квартири позивача від системи центрального опалення , правомірність цього відключення та ким саме будо проведено це від'єднання- позивачем чи відповідачем, суд контатував тільки наявність спору про право.
Також суд не може прийняти як докази від'єднання квартири позивача від системи централізованого опалення саме теплопостачальними організаціями , в т.ч. й відповідачем.
Так, позивач неодноразово зверталася до підприємств , що надавали послуги теплопостачання , із заявами з проханням про укладення з позивачем договору та фактичне надання позивачу послуг теплопостачання, зокрема 28.12.2000 - до міського голови Білоусова А.Л., 02.12.2024 р. - до відповідача , але в укладанні договору та фактичному наданні послуг теплопостачання позивачу було відмовілено, в т.чю й відповідачем з причини того актом від 23.02.2017 року зафіксовано самовільне від'єднання позивачем квартири від мереж централізованого опалення, у зв'язку з цим відсутні підстави для здійснення перерахунку та списання заборгованості (а.с.9,10, 11, 12, 13,14,15).
Суд зазначає, що ці звернення позивача не свідчать про те, що від'єднання радіаторів у квартирі позивача було проведено відповідно до вищезазначених норм законодавства, в т.ч. й проведено теплопостачальними організаціями.
У судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_2 ,яка показала, що вона сусідка позивача по будинку.Вона була свідком як у квартирі позивача протікала батарея на кухні у 1998-199 року та працівниками чи ЄЕК чи теплопостачальника було вирізано одну з платин батареї-половину батарії, бо протікало в середині батареї. У позивача у квартирі у кімнатах були кутові батареї . Образали їх у 2024 році , бо вони були в аварійному стані . Обрізали не часні особи , позивач зверталася до органів. Особисто в 2024 році вона не була присутня при вирізанні батарей, це їй відомо зі слів ОСОБА_3 .Вона не пам'ятає, щоби складалися якісь акти. На даний час квартира позивача не під'єднана до опаеання - відсутні батареї, є стояки,які з'єднані. Позивач обігрівається електроенергією. Позивач необноразово зверталася до комунальних установ, викликала комісії, реагування не було. Але за теплоносії позивачу нараховуються платежі. Вирізання батарей у квартирі позивача відбувалося з 1998 року по 2014 рік.
Суд зазначає, що покази свідка не свідчать про те, що від'єднання радіаторів у квартирі позивача було проведено відповідно до вищезазначених норм законодавства, в т.ч. й проведено теплопостачальними організаціями.
Доводи представника позивача про те, що відповідачем не наданоданих по особовому рахунку.
За клопотанням позивача про надання відповідачем документацію ,яку сформовано за особовим рахунком № НОМЕР_1 за весь період існування цього рахунку, судом витребувано у відповідача зазначену інформацію (а.66,92).
На зазначену вимогу відповідач повідомив , що надати документацію ,яку сформовано за особовим рахунком № НОМЕР_1 за весь період існування цього рахунку не вбачається можливим(а.с.99).
Суд зазначає, що обов'язок доказування наявності нарахувань та заборгованості в першу чергу лежить на позивачі , який звернувся до суду з позовом. У позові позивачем не зазначено суми заборгованості по особовому рахунку за послуги з теплопостачання та абоненського обслуговування ,які позивач просить зобов'язати відповідача виключити з обового рахунку (а.с.6).
У судовому засіданні відповідач не заперечував проти нарахування позивачу за час спірних відносин плати за послуги з опалення та абоненського обслуговування.Крім того, проведення нарахувань за послуги з теплопостачання та абоненське обслуговування підтверджуються судовими наказами та ухвалами суду про їх скасування (а.с.20,21,22).
В той же час , особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий 22 січня 1977 року , тому вимога позивача надати документацію ,яку сформовано за особовим рахунком № НОМЕР_1 за весь період існування цього рахунку, не обгрунтована та не стосується періоду спірних правовідносин з 2006 року, звернення до відповідача по надання інформації за період з 2006 року з боку позивача не було та у суді клопотань по надання інформації за період з 2006 року позивачем не заявлялося.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи, що єдиною підставою для зняття споживача з обліку і припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, затверджений відповідною Комісією, який відсутній у матеріалах справи та взагалі комісією не складався, відмова позивача від надання послуг системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільною, при цьому хоча позович не отримував у квартирі послуг централізованого опалення, однак ці обставини настали внаслідок самовільного порушення Порядку відключення від мереж централізованого опалення самим позивачем, тому ці обставини не виключають його обов'язку сплачувати послуги теплопостачання та вказують на відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України , у зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору , витрати по сплаті судового збору необхідно вінести за рахунок Держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-82,141, 223, 258 ,259, 263-268 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія » про захист прав споживачів ,визнання дій (бездіяльності) неправомірними , зобов'язання вчинити певні дії, відмовити .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Дніпровський районний суд міста Кам'янського шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 03 грудня 2025 року.
Суддя І.В. Корнєєва