Справа № 932/7324/24
Провадження № 1-кс/932/2360/24
12 грудня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду у м. Дніпрі скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 26.08.2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12020040640000787 від 25.03.2020 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 356 КК України,
В провадження слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в якій заявник просить поновити строк на звернення до суду зі скаргою на постанову дізнавача СД ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській ОСОБА_5 від 26.08.2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12020040640000787 від 25.03.2020 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 356 КК України та скасувати зазначену постанову.
В обґрунтування зазначеної скарги заявник зазначає, що ОСОБА_4 - є заявником та потерпілою в рамках даного кримінального провадження. Зазначає, що до 26.08.2024р. заявник та потерпіла не отримували постанови дізнавача, ані особисто/наручно, ані поштою, що підтверджується матеріалами кримінального провадження та про існування факту закриття кримінального провадження потеплілому стало відомо лише 26.08.20204р. Таким чином вбачається, що строк передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України на оскарження постанови дізнавача не порушено, оскільки про існування оскаржувані постанови потерпілий/заявник дізнався лише 26.08.2024р., проте вважає за необхідне все-таки порушити питання про поновлення строку на оскарження постанови дізнавача, з вищезазначених поважних причин, оскільки є всі передбачені законом підстави для поновлення строку на оскарження постанови дізнавача. Також, зазначає, що вважає постанову дізнавача незаконною, необґрунтованою, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим в 10-ти денний строк звертаюся до слідчого суді з зазначеною скаргою, оскільки оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження не відповідає процесуальним вимогам закону та дізнавач безпідставно дійшов висновку, що факт самоправства не підтвердився. Вказані обставини свідчать про те, що дізнавач не забезпечив ефективного розслідування у даному кримінальному провадженні, а проведене досудове слідство не було ретельним, всебічним і сумлінним. Тобто дізнавач не вжив усіх можливих заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події кримінального проступку, а також не здійснив усіх необхідних процесуальних дій. Так, закриваючи кримінальне провадження, дізнавачем не було дотримано вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження.
В судове засідання представник заявника не з'явився. Про дату, час та місце розгляд скарги повідомлявся належним чином, просить розглянути скаргу за його відсутності та вимоги задовольнити.
СД ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області явку свого представника в судове засідання не забезпечили. Про дату, час та місце розгляд скарги повідомлялись належним чином. 12.12.2024 року на вимогу суду заступник начальника-начальник слідчого відділу ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надав матеріали кримінального провадження № 12020040640000787 від 25.03.2020 року в 1 томі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003, особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце та час розгляду справи, вжито всіх заходів щодо забезпечення процесуальних прав особи, яка подала скаргу, будучи обізнаним про наявність в провадженні суду скарги, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справ, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка подала скаргу.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності вказаних осіб.
У зв'язку з цим та у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду скарги за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.12.2011 року № 19-рп/2011 по справі про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України). Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СД ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебували матеріали кримінального провадження, відомості про яке 25.03.2020 року внесені до ЄРДР за № 12020040640000787 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 356 КК України.
Постановою дізнавача СД ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 26.08.2020 року закрито кримінальне провадження, у зв'язку з відсутності в діянні особи складу кримінального правопорушення.
Однак, слідчий суддя не може погодитися з таким процесуальним рішенням дізнавача та приходить до висновку, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановлені відсутності в діянні складу кримінального проступку.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, а сам процес доказування полягає доказування у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно із ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2, 284 КПК України).
Постанова дізнавача про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Слідчий суддя звертає увагу, що обов'язковими елементами складу злочину є суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт та об'єктивна сторона. Висновок про закриття кримінального провадження можливий за відсутності складу злочину у разі, якщо в діянні відсутній хоча б один із наведених елементів.
Проте, закриваючи кримінальне провадження за відсутності складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 356 КК України дізнавач не вказав, в чому саме полягає діяння, хто є суб'єктом його вчинення, не встановив наявності суб'єктивної сторони діяння, а також не конкретизував об'єктивної сторони діяння.
Згідно до мотивувальної частини постанови від 26.08.2020 року про закриття кримінального провадження «Під час досудового розслідування факт самоправства не підтвердився, так як особа діяла в рамках встановлених законом».
При цьому, дізнавачем у постанові не наведено жодної очевидної та підтвердженої матеріалами провадження підстави закриття кримінального провадження, а також відсутні посилання на встановлені фактичні обставини, що стали такими підставами. Належної правової оцінки щодо відсутності складу кримінального проступку з відповідним аналізом усіх елементів складу злочину та мотивацією з посиланням на докази, зібраними в ході досудового розслідування, у постанові слідчого не наведено.
Отже, постанова дізнавача про закриття кримінального провадження належним чином не вмотивована і не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Текст постанови про закриття кримінального провадження, не містить в собі жодного аналізу фактичних обставин справи, встановлених в ході досудового розслідування, також відсутній аналіз здобутих доказів, або посилання про неможливість отримання будь-яких доказів, неможливість встановлення обставин справи.
Таким чином, вивчивши матеріали надані дізнавачем, слідчим суддею встановлено, що фактично жодної слідчої дії проведено не було, жодним чином не досліджені обставини викладені в заяві.
Враховуючи все вищевикладене, слідчий суддя дійшов переконання, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження прийнята з порушенням вимог ст. ст. 92, 94 КПК України, а її зміст не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Усунути вказані істотні порушення можливо лише шляхом скасування постанови про закриття кримінального провадження та належного виконання дізнавачем вимог кримінального процесуального закону щодо проведення повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин провадження.
У даному випадку дізнавачу необхідно виконати ряд слідчих дії, передбачених чинним законодавством України та проаналізувати кожен здобутий ним доказ у кримінальному провадженні у контексті доведеності чи не доведеності складу кримінального проступку, встановити коло можливих причетних до скоєного кримінального проступку осіб та з'ясувати в повній мірі усі обставини злочину.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначене вказує на передчасність та необґрунтованість закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки з матеріалів кримінального провадження не вбачається всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки дізнавачем всіх зібраних та перевірених доказів.
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
Слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) дізнавачу у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування й він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Згідно із ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено Кримінальним процесуальним кодексом для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Положенням ст. 116 КПК України встановлено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд слідчого судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу.
У розумінні норми ст. 117 КПК України поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані тяжка хвороба, відрядження, стихійне лихо, незаконне позбавлення свободи та інші обставини, через які особа не мала реальної змоги вчасно подати скаргу чи інший документ.
З матеріалів кримінального провадження, вбачається, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена дізнавачем 26.08.2020 року, при цьому матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо того, що дана постанова була отримана ОСОБА_4 , міститься лише повідомлення дізнавача про закриття кримінального провадження, однак відсутній вихідний номер даного повідомлення та відсутня інформація, яким засобом зв'язку його направлено.
Згідно доказів, які надані заявником, на підтвердження обізнаності останнього про закриття кримінального провадження, вбачається, що постанову про закриття кримінального провадження від 26.08.2020 року отримано адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , 26.08.2024 року засобами поштового зв'язку.
Таким чином, перебіг строку на оскарження бездіяльності дізнавача відповідно до кримінального процесуального закону розпочався з 26.08.2024 року та протягом 10 днів з того часу заявник мав право звернутись до слідчого судді з даною скаргою.
Скарга надійшла до суду 28.08.2024 року, про що міститься відмітка канцелярії Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, а отже слідчий суддя приходить до висновку про можливість поновлення строку адвокату ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , для звернення до суду із вищевказаною скаргою.
З наведених підстав, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування постанови про закриття кримінального провадження та направити матеріали кримінального провадження для продовження досудового розслідування, під час якого необхідно ретельно виконати вимоги ухвали слідчого судді, які зазначені у мотивувальній частині, виконати інші необхідні слідчі дії, передбачені КПК України.
Керуючись ст.ст.303-309 КПК України, слідчий суддя -
Поновити адвокату ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 строк для звернення до суду зі скаргою.
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 26.08.2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12020040640000787 від 25.03.2020 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 356 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача СД ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській ОСОБА_5 від 26.08.2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12020040640000787 від 25.03.2020 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 356 КК України.
Матеріали кримінального провадження № 12020040640000787 від 25.03.2020 року в 1 томі (на 38 аркушах) повернути начальнику СД ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області для організації продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6