Справа № 199/15508/25
(3/199/7578/25)
іменем України
03 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Сенчишин Ф.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера за інвалідністю ІІ групи,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
02 листопада 2025 року о 10 год. 33 хв. ОСОБА_2 в районі будинку № 50 по вул. Семипалатинській у м. Дніпро, керував транспортним засобом «FIAT NUOVO DOBLO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудні камери працівників патрульної поліції. Поліцейські роз'яснили йому, що він може самостійно протягом двох годин пройти огляд в медичному закладі, проте, в лікарні його «послали», брати матеріал на аналіз відмовилися.
ОСОБА_2 в судовому засіданні частково підтвердив фактичні обставини справи та свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що має інвалідність ІІ групи у зв'язку з ампутацією ноги внаслідок участі у бойових діях. Того дня він дійсно керував транспортним засобом «FIAT NUOVO DOBLO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та заїхав на територію закинутого заводу справити природні потреби, оскільки через поранення має проблеми шлунково-кишкового тракту. Коли він виїздив, його зупинили працівники поліції за непристібний пасок безпеки. Він дійсно відмовився їхати з працівниками поліції до медичного закладу, оскільки у нього був розлад шлунку, а автомобіль слугує йому замість інвалідного візка, в ньому знаходилися всі предмети гігієни та необхідні особисті речі. Окрім цього повідомив, що більше ніколи не сяде в автомобіль працівників поліції, оскільки останній ра,з коли він з ними кудись поїхав, був доставлений до ТЦК, призваний на військову службу та, як наслідок, втратив ногу. Чому він не міг взяти з собою до медичного закладу необхідні йому предмети гігієни, пояснити суду не зміг. Зазначає, що пропонували проїхатид о медичного закладу не ті працівники поліції, які відвезли його до ТЦК, але він тепер не довіряє усім працівникам поліції.
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення внаслідок винних дій останнього повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об'єктивності:
?протоколом про адміністративне правопорушення, який оформлений повноважною особою згідно вимог КУпАП;
?письмовими поясненнями ОСОБА_2 , який повідомив, що зупинився по вул. Солончакова, щоб справити природню потребу через розлад шлунку, до нього під'їхали працівники поліції, які запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, від проходження огляду він не відмовлявся, але їхати з працівниками поліції відмовився, оскільки не міг залишити свій автомобіль, в якому були всі предмети гігієни;
?переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано процес виявлення працівником поліції у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп'яніння та відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Суд зазначає, що наявність у ОСОБА_2 такої ознаки наркотичного сп'яніння, як неприродна блідість обличчя зафіксована дослідженим судом відеозаписом. Працівник поліції проводив огляд очей ОСОБА_2 , пропонував закрити їх повіками на деякий час, після чого оголосив, що зіниці очей звужені і не реагують на світло. ОСОБА_2 фактично погодився х наявністю такої ознаки сп'яніння, пояснивши, що він вживає призначені йому ліки від фантомних болей.
Суд виходить з того, що ОСОБА_2 вважається таким, що ознайомлений зі змістом, як ст. 130, ст. 266 КУпАП, так і Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, оскільки відповідні нормативно-правові акти були офіційно оприлюднені. Стороною захисту не надані докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 має будь-які вади психічного чи розумового розвитку. Таким чином, ОСОБА_2 поза розумним сумнівом, діючи розсудливо, міг співставити свої дії в частині відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння з їх наслідками у виді складення протоколу про адміністративне правопорушення та подальшого накладення адміністративного стягнення.
Більше того, працівник поліції роз'яснив ОСОБА_2 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у виді складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, після чого ОСОБА_2 неодноразово та усвідомлено висловив свою відмову.
Посилання ОСОБА_2 на те, що він не відмовився, а лише хотів поїхати до медичного закладу своїм автомобілем, судом не може бути враховане, оскільки за приписами ст. 266 КУпАП ОСОБА_2 підлягав відстороненню від керування транспортним засобом, що працівник поліції йому роз'яснили. Крім цього, ОСОБА_2 не був позбавлений можливості взяти з собою необхідні йому засоби особистої гігієни.
Мотиви, з яких ОСОБА_2 відмовився прослідувати до медичного закладу в супроводі працівників поліції (особиста недовіра до усіх працівників поліції), не можуть бути визнані судом поважними та не звільняють ОСОБА_2 від відповідальності за вчинені діяння. Більше того, така позиція ОСОБА_2 свідчить про свідоме ігнорування відповідних приписів чинного законодавства та готовність продовжувати вчинення адміністративних правопорушень.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення. За перелічених фактичних обставин, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_2 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_2 до доходу держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 33-35, 252, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 до доходу держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
-витрати на облік зазначеного правопорушення.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя:
03.12.2025