02 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 725/2392/25
провадження № 51- 4545 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргуобвинуваченого ОСОБА_4 на ухвали Чернівецького районного суду м. Чернівців від 24 вересня 2025 року та судді Чернівецького апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року,
встановив:
обвинувачений ОСОБА_4 , не погоджуючись із постановленим судом першої інстанції рішенням, звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, вжити заходів по забезпеченню безпосередньої його участі в судовому засіданні при розгляді даної скарги.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, Суд дійшов висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши ОСОБА_4 строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга, зокрема, має містити обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до касаційної інстанції.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Тобто предметом розгляду касаційної скарги може бути судове рішення суду першої інстанції та судове рішення суду апеляційної інстанції за наслідками його перегляду, або лише рішення суду апеляційної інстанції.
Як убачається зі змісту касаційної скарги та долученої до неї копії ухвали Чернівецького апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року, обвинувачений ухвалу суду першої інстанції оскаржував в апеляційному порядку, проте прохання щодо рішення суду апеляційної інстанції у своїй скарзі ОСОБА_4 не висловлює.
Водночас колегія суддів зазначає про те, що ухвала Чернівецького районного суду
м. Чернівців від 24 вересня 2025 року не може бути предметом перегляду в суді касаційної інстанції, оскільки вона, за наведених у касаційній скарзі підстав, в апеляційному порядку не переглядалась.
Положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 цього Кодексу.
Однак вказаних вимог кримінального процесуального закону обвинуваченим не дотримано, оскільки подана ним касаційна скарга не містить жодного обґрунтування допущення судом апеляційної інстанції таких порушень норм права, які могли б тягнути за собою скасування чи зміну оскаржуваного судового рішення, з огляду на зміст положень статей 370, 412, 413, 419 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 436 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий судовий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Вимога обвинуваченого про скасування ухвали суду першої інстанції та вжиття судом касаційної інстанції заходів по забезпеченню безпосередньої його участі в судовому засіданні при розгляді даної скарги не відповідає вказаній вище нормі.
Зазначені недоліки позбавляють Суд можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
ухвалив:
касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвали Чернівецького районного суду м. Чернівців від 24 вересня 2025 рокута судді Чернівецького апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року залишити без руху і встановити йому строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3