04 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 288/2924/23
провадження № 61-13302св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2 ,
треті особи: орган опіки та піклування Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2025 року у складі судді Зайченко Є. О. та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Борисюка Р. М.,
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей.
Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено місце проживання малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком - ОСОБА_1 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У жовтні 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року.
Як підставу касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18, від 12 січня 2022 року у справі № 663/724/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, посилається на порушення норм процесуального права, яке полягає у неналежному дослідженні доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У грудні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , подав до суду відзив, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року по цивільній справі № 288/2924/23 залишити без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 27 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року передано на розглядсудді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада2025 року(після усунення недоліків) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Попільнянського районного суду Житомирської області матеріали справи № 288/2924/23; надано іншим учасникам справи строк для подання відзиву.
У листопаді 2025 року матеріали справи № 288/2924/23 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей, провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 10 грудня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник