Ухвала
04 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 754/7334/25
провадження № 61-14901зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 24 листопада 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_2 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив відшкодувати заподіяну йому шкоду у розмірі 300 000,00 грн.
Дніпровський районний суд м. Києва рішенням від 26 червня 2025 року в задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний суд ухвалою від 26 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 серпня 2025 року повернув у зв'язку з тим, що вона подана в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.
20 листопада 2025 року ОСОБА_1 надіслав засобами електронного зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 червня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 26 вересня 2025 року у цій справі.
Верховний Суд ухвалою від 24 листопада 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 червня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 26 вересня 2025 року повернув заявнику.
26 листопада 2025 року надіслав на електронну адресу Верховного Суду скріплену електронним цифровим підписом заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 24 листопада 2025 року за нововиявленими обставинами (там істотні для справи обставини, що не були встановлені судом), в якій просить скасувати цю ухвалу повністю і передати справу для продовження розгляду у Деснянський районний суд м. Києва.
29 листопада 2025 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Верховного Суду скріплену електронним цифровим підписом заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 24 листопада 2025 року за нововиявленими обставинами (там істотні для справи обставини, що не були встановлені судом), в якій просить скасувати ухвалу методом перегляду, які: 1) від 26 червня 2025 року Дніпровського районного суду м. Києва; 2) від 26 вересня 2025 року Київського і передати справу для продовження розгляду у Деснянський районний суд м. Києва. Також, у тексті заяви висловлено недовіру судді Зайцеву А. О. , а також заперечення проти того, щоб вищезгаданий суддя розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1 .
Верховний Суд ухвалою від 02 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Зайцева А. Ю. від участі у розгляді заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 24 листопада 2025 року визнав необґрунтованою та передав вказану заяву для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Верховний Суд ухвалою від 03 грудня 2025 року повернув ОСОБА_1 його заяву в частині заявленого відводу судді Зайцева А. Ю. від участі у розгляді заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 24 листопада 2025 року.
04 грудня 2025 року матеріали касаційного провадження повернуто судді Зайцеву А. Ю.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
За приписами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок про те, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання одними учасниками судового процесу нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21), у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 274/4944/20 (провадження № 61-393св22).
У заявах про перегляд судового рішення ОСОБА_1 вживає зневажливі висловлювання, які не притаманні для написання ділових документів, що відображають зневажливе ставлення заявника до судової гілки влади, надає зневажливу, іронічну оцінку процесуальних дій та рішень у справі, а також особисту характеристику судді, оцінку його професійній діяльності, що неприпустимо при оформленні процесуального документа.
Зокрема, в заяві від 26 листопада 2025 року заявник зазначає:
«Єдина причина повернення моєї кас.скарги є зневажливі висловлювання до суддів ап.інстанції ... нижче я поясню вам, що це моя АДЕКВАТНА РЕАКЦІЯ на не виконання вимог до суддів щодо поваги до мене- інваліда армії цим «тріо» суддів ап.інстанції ... про цей суддівський обов*язок сказано у п.4 п.7 ст.56 ЗУ «Про судоустрій і ...», а це тягне і не виконання суддями вимог ст.68 КУ.
Тепер довожу це наведенням висловлювань (це по-1,2,3) з кас.скарги:
По-1: абзац ухвали ап.суду «Пунктом 3 ч.5 ст.357 ЦПКУ ... ап.скарга подана у інший спосіб, ніж до суду ап.інстанції» - порушене у цьому абзаці ухвали треба було висвітлювати в ухвалі по усуненню недоліків у ПЗ (ч.3 ст.358 ЦПКУ) ... отак ці судді виконують ці вимоги ЦПКУ!!! - по суті вони на ці вимоги «наклали» (ви знаєте що наклали!). Представлюю вам доказ того, що я відправляв ап.скаргу в Київський ап.суд (див.додаток).
Висновок: по суті судді ап.суду ЗБРЕХАЛИ і я поданням додатку в кас.скарзі це спростував, а ця БРЕХНЯ і є прихованим виявленням неповаги до мене-участника справи (п.4 п.7 ст.56 ЗУ «Про судоустрій і ...» + ...).
По-2: абзац ухвали ап.суду «Альтернативою звернення до суду ... є письмова форма» - це БРЕХНЯ!!! Якщо цим словам немає підтвердження (НПА, дата, номер, стаття ...) - у розумного (навіть у юриста початківця) завжди виникає сумнів сказаному ... уви: так воно і є! У ч.9 ст.43 ЦПКУ сказано - "якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач,особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі...»
(а я усі вищеперераховані документи подавав в ел.формі).
Так, що - це черговий прокол цих «тріо» суддів ап.суду ... і оце «справедливе судочинство???» (п.1 ч.7 ст.56 ЗУ «Про судоустрій ...») ... отак ці судді виконують ці вимоги ст.2 ЦПКУ!!! - по суті вони на ці вимоги «наклали» (ви знаєте що накладають беззаконники!).
Висновок: реально судді ап.суду мені ЗБРЕХАЛИ і я витягом (ч.9 ст.43 ЦПКУ) в кас.скарзі їхню брехню спростував, а це і є приховане виявлення неповаги до мене-участника справи (п.4 п.7 ст.56 ЗУ «Про судоустрій і ...» + ...) - і це вже вдруге!
По-3: абзац ухвали ап.суду «Як вбачається ...» (читай уважно!) - пані ОСОБА_4 ... ніякого відношення до цієї справи не має ... це черговий прокол цих «тріо» суддів ап.суду.
Висновок: у цьому пункті виявленням неповаги до судді ап.інстанції і не «пахне» ... бо вказання недоліка у ап.скарзі передбачено вимогами ЦПКУ»
Знаючи, як відносяться до вимог ст.3,21,68 КУ 99,99 % суддів касаційного цивільного суду ВСУ (можу це довести наочними прикладами, яких ОЙ ЯК БАГАТО і це не бровада!) - я вказав у кас.скарзі наступне (ібо вже ЧОТИРИ рази на мене наклали ПРИ ЧОМУ НЕЗАКОННО!!!!!!!!!!!! штрафи - нічого прийде час і винні у цьому беззаконні відповідатимуть у 100 розмірі більшому від накладених на мене штрафів)…
…І, що з-за цього ЗАКОННО не розглядати мою кас.скаргу ПО СУТІ? + незаконно її повертати!!! ... а знаєте чому це сталося? - усьому причина зачасту не дуже розумна "суддівська солідарність" проти простого укр.народу. Не забувайте і це підтвердження щойно-сказаному: я інвалід армії 2 групи, особа похилого віку з уймою недоліків у стані свого здоров*я - див.уважно мою позовну заяву і не врахавувати щойно-вищевказане: буде порушенням не тільки вимог: ст.2 ЦПКУ (захист вами моїх прав), а й ст.3 КУ!!!!!!!!!!!
І навіть все вищевказане (і вищевказане про моє психічне захворювання також) не вплинуло на прийняті ухвали судів 1,2 та кас. інстанцій, а все це суддівська ...!
Я не бачу у вищевикладеному виявленням неповаги до суддів - це моя адекватна і цілком ЗАКОННА!, реакція - реакція хворої, беззахистної людини (це я про себе) на беззаконня, яке чинеться особами які мабуть без ЧЕСТІ, СОВІСТІ, СПІВЧУТТЯ і нормальної людської МОРАЛІ до хворої людини.
***
Остаточний висновок: підсумовуючи істотни для справи обставини, що не були встановлені судом:
судом 1 інстанції - відсутність ДОГОВІРУ між мною: особою, яка має 50 % пільгу в оплаті з ЖКП і яка передбачена ст.6 ЗУ «Про статус ветеранів військової...» (дивдетально у поз.заяві) і який передбачений ч.2 ст.633 ЦКУ і постачальником ЖКП... відсутність ДОГОВІРУ спеціально «не побачив» суддя Деснянського райсуду м. Києва - безперечно це істотні обставини;
- судом 2 інстанції - не буду повторюватись, я виклав вище охарактеризування ухвали ап.суду у поданій мною кас. скарзі. - безперечно це істотні обставини, бо вони неправдиві.
Ось вам наочний приклад не дуже розумної "суддівської солідарністі", яка проти простого укр.народу.» (мову оригіналу збережено).
Також, у заяві від 29 листопада 2025 року заявник зазначає:
«По-2: вищевказаний суддя, який з КЦС, ЗОБОВ*ЯЗАНИЙ виконувати вимогу п.3 ч.1 ст.36 ЦПКУ (є і інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді) - а т.я. вищевказаний суддя, я не виключаю, що при розгляді інших справ у яких я є участником, буде розглядати і їх вирішувати, упереджено та необ'єктивно - так воно уви і сталося!!!: навожу вам докази щойно сказаного:
його с/рішення А. Зайцева від 3.06.25р, справа № 754/1281/25 - моя заява про його відвід 22.06.25р.
Вважаю також за необхідне замітити і це НАЙГОЛОВНІШЕ!!! - у вищевказаній статті не вказано, що повинна бути обов'язково подана заява про відвід і те, що вона обов'язково повинна буди розглянута і вирішена, а це НАЙ-СУТТЄВІШЕ моє уточнення по вимогам цієї статті (ці мої слова підтверджує також ч.2 ст.19 КУ - своїми словами тлумачення: «що написано - те й повинно виконуватись з урахуванням принципу «Верховенства права» (ст.8 КУ) - якщо казати по простому).
По-3: повторюся ще раз - на цей раз для акценту: п.3 ч.1 ст.36 ЦПКУ - «Суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи», а підтвердження цього - див.вище ... вам же вимоги ч.2 ст.19 КУ ще не «пустий звук», а? Наполеглево пропоную вам ці конституційні вимоги НЕУХИЛЬНО виконати, вас це ЗОБОВ'ЯЗУЄ до речі ст.68 КУ ... не думаю, що ви на КОНСТИТУЦІЮ УКРАЇНИ «наплюєте»!
вищевказані дії цього судді караються також ст.367 ККУ і це тільки підтверджує вимогу п.3 ч.1 ст.36 ЦПКУ, яка цим суддею проігнорована і мою заяву про його відвід, які він також проігнорував ... нагадаю вам для акценту знову: суддя прямо чи побічно може бути заінтересований у результаті розгляду справи ... запом*ятали?
Примітка 2: у ст.57 ЗУ «Про судоустрій і ...» йдеться мова про «Присягу судді» - так, от у ній йдеться мова про сумлінне виконування суддею своїх обов'язків, а не виконання цих вимог карається ст.367 ККУ.
Ну, яке може бути після цього справедливе судочинство, коли одні і тіж порушення норм процесуального права цей суддя у подальшому допускає? - да ніякої справедливості від нього чекати буде глупо і це підтверджується фактами, які я навів вище!!!
ВИМАГАЮ: не виконуйте НПА, які нижче за рангом виконання чим ВИМОГИ КОНСТИТУЦІЇ (ч.2 ст.19 КУ), бо це принцип ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА (ст.8 КУ) короче: я ПОДИВЛЮСЬ і буду реагувати адекватно і жорстко, якщо звісно буде навпаки, бо мені вже імітація «справедливого судочинства» вже до «бісів» набридла « не доводьте мене до «крайньої межі», прошу вас!!!!!!!!!!!, ібо я можу «зірватись» - у мене НЕРВОВО-ПСИХІЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ (про це див.нижче) « і все буде за законом - так, що це не залякування: не сплутайте!
***
Можуть також «вспливсти» негативні висловлювання про відповідачей у ході розслідування та с/з, але врахуйте наступне: у мене НЕРВОВО-ХРОНІЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ, а за ЗАХВОРІВАННЯ НЕ КАРАЮТЬ - ТАКУ ЛЮДИНУ ЛІКУЮТЬ (це знає навіть «дошкільня» - я звісно утрирую) ... я додаю з цього приводу копії характеристик лікарів на останню МСЕК (якщо вам знадобиться доказ - я вам його представлю - тільки скажіть … № 2,3).» (мову оригіналу збережено).
Частиною третьою статті 44 ЦПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Верховний Суд визнає подання ОСОБА_1 заяв про перегляд ухвали Верховного Суду від 24 листопада 2025 року в таких редакціях виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв'язку із чим його заяви необхідно залишити без розгляду.
Крім того Верховний Суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_1 , що продовження зловживання процесуальними правами у справі № 754/7334/25 може призвести до застосування щодо нього заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України.
Керуючись статтями 12, 43, 44, 260, 263 ЦПК України,
Визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяв про перегляд ухвали Верховного Суду від 24 листопада 2025 року у справі № 754/7334/25.
Заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 24 листопада 2025 року залишити без розгляду.
Попередити ОСОБА_1 , що продовження зловживання процесуальними правами у справі № 754/7334/25 може призвести до застосування щодо нього заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев