04 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 705/5297/23
провадження № 61-14674ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відновлення залишку коштів на картковому рахунку, скасування та припинення нарахування процентів, пені та штрафних санкцій за користування кредитним лімітом,
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі № б/н від 13 червня
2006 у розмірі 38 403,95 грн.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 , як позичальник, не виконала належним чином свої зобов'язання по кредитному договору, внаслідок чого у неї перед банком утворилася зазначена заборгованість.
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов, в якому просила: зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АТ КБ «ПриватБанк» згідно кредитного договору № SAMDN21000006809420 від 18 квітня 2006 року до того стану, в якому він перебував перед виконанням операції 29 липня 2022 року; зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» скасувати нараховані відсотки по вказаній картці/рахунку, проценти, пеню та інші штрафні санкції за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій 29 липня 2022 року; зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» припинити нарахування по зазначеній картці/рахунку процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій 29 липня 2022 року.
Зустрічний позов мотивований тим, що ОСОБА_1 не вчиняла жодних дій щодо переказу коштів в сумі 29 125,20 грн з її картки/рахунку
№ НОМЕР_1 на інший невідомий рахунок кошти, переказ було здійснено шахрайським шляхом.
12 червня 2025 Уманський міськрайонний суду Черкаської області ухвалив рішення, яким відмовив АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову, а зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнив.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу.
Черкаський апеляційний суд постановою від 11 листопада 2025 року апеляційну скаргу задовольнив частково, рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 червня 2025 року скасував. Позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 13 червня 2006 року у розмірі 38 403,95 грн. Компенсував АТ КБ «ПриватБанк» за рахунок державного бюджету 10 677,92 грн судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції. Зустрічний позов ОСОБА_1 залишив без задоволення.
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року, сформовану в системі «Електронний суд», у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити без змін рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 червня 2025 року.
Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру про зобов'язання вчинити певні дії (зустрічний позов), які не представляють складності у зв'язку зі сталістю законодавства та судової практики, та вимоги за первісним позовом майнового характеру про стягнення заборгованості в розмірі 38 403,95 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 80 = 242 240,00грн).
З огляду на зазначене вище, ця справа є справою незначної складності і не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Посилання представника заявника в касаційній скарзі на те, що апеляційним судом не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, не заслуговує на увагу, тому що воно зводиться до незгоди заявника з установленими судами обставинами справи і оцінкою суду апеляційної інстанції наявних у справі доказів.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване заявник судове рішення ухвалене у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду клопотання заявника про зупинення виконання судових рішень та питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відновлення залишку коштів на картковому рахунку, скасування та припинення нарахування процентів, пені та штрафних санкцій за користування кредитним лімітом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов