27 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 303/5979/24
провадження № 61-13315ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Пітухом Василем Івановичем, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми 3% річних та інфляційних витрат,
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальність «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суму 3% річних в розмірі 59 821,10 грн та суму нарахованих інфляційних втрат в розмірі
186 457,01 грн, понесених позивачем внаслідок прострочення відповідачами сплати заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, договором поруки, рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 грудня 2011 року.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 17 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Кей-Колект» задоволено частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 17 вересня 2024 року скасовано. Позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кей-Колект» суму 3% річних у розмірі 59 812,10 грн та суму нарахованих інфляційних втрат у розмірі 186 457,01 грн. У решті позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
22 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - Пітух В. І. подавдо Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року, повний текст якої складено 22 вересня 2025 року.
27 жовтня 2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 303/5979/24 (провадження № 61-13315ск25) призначено судді-доповідачу Білоконь О. В., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Сакара Н. Ю.
За розпорядженням в.о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ільків К.
від 13 листопада 2025 року за № 805/0/226-25 у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Білоконь О. В. на підставі службової записки Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д., відповідно до підпунктів 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2010 року
№ 39, зі змінами та доповненнями, пункту 3.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року № 7, та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2025 року № 12 «Про обрання судді до Великої Палати Верховного Суду», призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за касаційним провадженням № 61-13315ск25.
13 листопада 2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 303/5979/24(провадження № 61-13315ск25) призначено судді-доповідачеві Червинській М. Є., судді, які входять до складу колегії: Коротун В. М., Коротенко Є. В.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -
на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Верховним Судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
Предметом спору у справі є стягнення суми 3% річних в розмірі 59 821,10 грн та суми нарахованих інфляційних втрат в розмірі 186 457,01 грн, а всього
на загальну суму в розмірі 246 278,11 грн.
Отже, справа № 303/5979/24 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Касаційна скарга містить посилання заявника на підстави, передбачені підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у цій справі підлягають касаційному оскарженню, а саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтересабо має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Пітухом Василем Івановичем, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми 3% річних та інфляційних витрат.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська Є. В. Коротенко В. М. Коротун