Справа № 991/11214/25
Провадження №11-сс/991/791/25
Слідчий суддя 1 інст. ОСОБА_1
(про відмову у відкритті апеляційного провадження)
04 грудня 2025 року місто Київ
Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 грудня 2025 року про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000465 від 11 вересня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 грудня 2025 року клопотання детектива НАБУ задоволено, надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000465 від 11 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_3 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 (в редакції до внесення змін Законом 671-IX від 04 червня 2020 року), ч.3 ст.27, ч.2 ст.364, ч.3 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.369 КК України.
03 грудня 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , в якій він просить ухвалу слідчого судді від 01 грудня 2025 року скасувати, у задоволенні клопотання органу досудового розслідування відмовити. Громадянин Румунії ОСОБА_3 залишив територію України 20 грудня 2023 року, до складання стосовно нього повідомлення про підозру. Указом Президента України від 14 квітня 2021 року №161/2021 припинено громадянство України ОСОБА_3 ; постановою СБУ від 22 квітня 2021 року ОСОБА_3 заборонено в'їзд на територію України; 25 травня 2023 року на виконання рішення СБУ співробітниками центру спеціальних операцій «А» СБУ («Альфа») ОСОБА_3 примусово повернуто за межі України; Указом Президента України від 04 квітня 2024 року №219/2024 введено в дію рішення РНБО від 04 квітня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо громадянина Румунії ОСОБА_3 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ); 03 травня 2024 року УДМС у Чернівецькій області прийнято рішення про відмову громадянину Румунії ОСОБА_3 у наданні дозволу на імміграцію в Україну відповідно до п.6 ч.1 ст.10 Закону України «Про імміграцію»; постановою ВС від 17 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до СБУ про визнання протиправною та скасування постанови про заборону в'їзду в Україну відмовлено; розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до Президента України про припинення громадянства України ОСОБА_3 триває. 30 жовтня 2025 року ОСОБА_3 стало відомо про направлення НАБУ в Румунію повісток про його виклик для участі у допитах на 03, 10 та 17 листопада 2025 року в приміщенні НАБУ, розташованого у м.Києві. Неможливість ОСОБА_3 прибути на територію України не залежить від його волі, а пов'язане з діями органів державної влади України. Твердження детектива НАБУ про втечу та переховування ОСОБА_3 від органу досудового розслідування є безпідставними. Орган досудового розслідування із запитом про міжнародну правову допомогу - екстрадицію ОСОБА_3 до Республіки Румунія не звертався. Детектив НАБУ не довів факту оголошення ОСОБА_3 у міжнародний розшук, самої лише постанови про оголошення ОСОБА_3 у міжнародний розшук недостатньо для доведення цього факту, тому подання клопотання про спеціальне досудове розслідування до вирішення питання про екстрадицію ОСОБА_3 є передчасним.
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, суддя-доповідач вважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. При цьому, відмова у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з оскарженням рішення слідчого судді, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя. Так, в ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України», зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Згідно з ч.3 ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.
Частинами 1, 2 ст.309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування і цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до приписів ч.3 ст.309 КПК України проти ухвал слідчого судді, які оскарженню не підлягають, можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.
Із апеляційної скарги вбачається, що оскаржується ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 грудня 2025 року про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_3 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ). При цьому, ч.1, 2 ст.309 КПК України не встановлено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, скарга на таку ухвалу слідчого судді може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно зі ст.314 - 316 КПК України.
За таких обставин відсутні підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою сторони захисту.
На підставі викладеного, керуючись ст.309, 392, 399 КПК України, суддя-доповідач
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 грудня 2025 року про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя-доповідач ОСОБА_2