Справа № 155/1919/25 Провадження №11-сс/802/660/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
02 грудня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря
судового засідання- ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження (ЄРДР №12025030600000266 від 24.11.2025) за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - начальника Горохівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 25 листопада 2025 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_11 ,
Ухвалою слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 25 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання заступника начальника СВ ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_11 .
Водночас підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто, до 25 січня 2026 року.
Заборонено ОСОБА_11 цілодобово залишати місце свого проживання: АДРЕСА_1 , окрім часу оголошення на території Волинської області повітряної тривоги для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття), з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Під час розгляду клопотання в суді першої інстанції, з врахуванням наведених слідчим та прокурором доводів, слідчим суддею прийнято рішення про можливість та доцільність застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурором подано апеляційну скаргу, в якій він вважає оскаржене судове рішення незаконним та необгрунтованим у зв'язку з неповнотою судового розгляду. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що слідчим суддею безпідставно застосовано стосовно ОСОБА_11 надто м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України стороною обвинувачення належним чином доведено. На думку прокурора, іншим шляхом, ніж обмеженням права на свободу підозрюваного не можливо забезпечити мінімізацію наявних ризиків. Просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати стосовно ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, думку прокурора та слідчого, які підтримали апеляцію прокурора з викладених в ній підстав, міркування підозрюваногота його захисника, які заперечили доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють застосування запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
За приписами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
На переконання колегії суддів слідчим суддею правильно встановлено і це відповідає матеріалам провадження, що слідчими СВ ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030600000266 від 24 листопада 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.
24.11.2025 року ОСОБА_11 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 25.11.2025 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.
Обґрунтованість підозри стверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, яким слідчий суддя дав належну правову оцінку.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами сторони обвинувачення у поданому клопотанні та висновком слідчого судді щодо того, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, враховуючи обсяг відомостей кримінального провадження, колегія суддів вбачає, що вони об'єктивно свідчать що потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, а також наявності у матеріалах провадження доказів, які формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_11 до вчинення певних протиправних дій.
Вивчивши матеріали клопотання, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що стороною обвинувачення не доведено необхідність застосування стосовно ОСОБА_11 саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 135 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_11 є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Разом з тим, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_11 раніше не судимий, є особою молодого віку, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, перебуває у цивільному шлюбі, за місцем проживання характеризується здебільшого позитивно, на стадії досудового розслідування вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає в повному обсязі, сприяє розкриттю злочину.
При цьому, апеляційна скарга прокурора не містить обґрунтованих підстав необхідності застосування стосовно ОСОБА_11 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, окрім самого факту заперечення рішення слідчого судді. Відсутні й відомості, що на момент апеляційного розгляду з'явилися нові ризики, які б виправдовували тримання під вартою ОСОБА_11 , а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування за умови перебування підозрюваного під домашнім арештом.
Таким чином, прокурором не доведено, що ризики, вказані в клопотанні слідчого, виправдовують обмеження свободи (тримання під вартою) підозрюваного, не надано й реальних фактичних даних, котрі із певною вірогідністю давали б підстави стверджувати, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_11 .
Зокрема, на думку колегії суддів, цілодобовий домашній арешт є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та буде достатньою мірою для забезпечення виконання ОСОБА_11 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Зважаючи на наведене, доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують висновків, викладених в ухвалі слідчого судді, та не дають законних підстав для зміни обраного слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на будь-який інший запобіжний захід.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновків, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, тому підлягає залишенню без змін
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - начальника Горохівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_10 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 25 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: