Справа № 761/43920/25
Провадження № 1-кс/761/27957/2025
02 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва
в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
та представника заставодавця ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах заставодавця ТОВ «Твій Газзбут» про часткове повернення застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2022 року за №72022000420000075 за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 - ч.3 ст.209 КК України, -
В жовтні 2025 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 надійшло вказане клопотання адвоката в інтересах заставодавця ТОВ «Твій Газзбут».
Клопотання вмотивована тим, що у цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2023 року у справі №761/46460/23 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
Між тим, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року у справі № 761/37211/25 було зменшено розмір застави за підозрюваного ОСОБА_6 на заставу у розмірі - 350 неоподаткованих мінімумів доходів громадня - 1 059 000 грн. і раніше внесені кошти застави не були внесені у дохід держави. 15.10.2025 року Київським апеляційним судом відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на вказану ухвалу слідчого судді. Відтак, сторона заявника вважає, що різниця між внесеним розміром і новим розміром застави підлягає поверненню заставодавцю, оскільки слідчим суддею не було вказано про повернення застави.
Вказане стало підставою для звернення до суду.
В судовому засіданні представник в інтересах заставодавця вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити з викладених підстав.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вимоги процесуального закону надають слідчому судді можливість змінити один вид запобіжного заходу на інший, а не зменшити розмір обраної застави, яка продовжує існувати і не припинила свою дію.
Дослідивши надані документи та заслухавши доводи учасників, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання заставодавця з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2023 року у справі №761/46460/23 обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою із визначенням застави у розмірі 5 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 13 420 000 грн. щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 - ч.3 ст.209 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року у справі № 761/37211/25 клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення застави було задоволено частково та змінено запобіжний захід відносно ОСОБА_6 шляхом зменшення розміру застави на заставу у розмірі - 350 неоподаткованих мінімумів доходів громадня - 1 059 000 грн. В іншій частині клопотання було відмовлено.
За умовами ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
За ч.4 цієї статті Кодексу, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Вимогами ст.176, ч.1 ст..201 КПК України визначена можливість зміни одного запобіжного заходу на інший, а не зменшення вже обраного (застави) шляхом зменшення його розміру.
За ч.11 ст.182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернута в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Згідно з Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу застава вноситься в національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок територіального управління ДСА, яке здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, який обрав такий запобіжний захід, відкритий у Казначействі в установленому законодавством порядку.
За інформацією ТУ ДСА в м. Києві грошові кошти у якості застави вносяться на вищезазначений рахунок через будь-яку банківську установу. Після внесення грошових коштів у необхідній кількості заставодавець або його представник звертається безпосередньо до ТУ ДСА України в місті Києві з заявою про видачу довідки. Після цього, управління опрацьовує документи, повідомляє про помилки в разі наявності.
Між тим, жодної довідки ТУ ДСА в м.Києві про внесення застави матеріали справи не містять.
Варто також зазначити, що надана копія платіжної інструкції від 21.12.2023 року про внесення застави неналежної якості. Із неї неможливо зробити висновок про дійсну сплату коштів заставодавцем, проведення такого платежу банком і надходження цих коштів на рахунки ТУ ДСА України в м.Києві за підозрюваного.
Відповідно до пункту 8 розділу 11 організації Правил діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 у справі №904/8549/17).
За умовами п.5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. При цьому, якщо документи подаються електронною поштою, тобто набувають статусу електронного документу, засвідчення копій таких документів, у частині «особистого підпису особи» здійснюється шляхом накладення електронного цифрового підпису. Вказана позиція міститься в ухвалі від 22 серпня 2023 року по справі №953/3554/22 Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду.
Так, представником заставодавця було додано до вказаного клопотання копію платіжної інструкції від 21.12.2023 року про внесення застави, яка належним чином не засвідчена, оскільки не містить відмітки про засвідчення, дати і підпису особи, яка засвідчує копію, а отже не можуть бути визнані слідчим суддею як документ, що підтверджує відповідність її оригіналу.
Крім того, усі долучені до клопотання копії судових рішень не засвідчені відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, або відповідно до п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації.
Виходячи зі змісту ст. 22, 26 КПК України, на особу, яка подає заяву про повернення застави, покладається обов'язок доведення перед судом того, що така заява підлягає задоволенню.
Вимоги ч.11 ст.182 КПК України зобов'язують слідчого суддю перевірити чи не була звернута застава в дохід держави та чи припинив дію вказаний запобіжний захід як передумова повернення застави.
Між тим, заставодавцем не доведено, що застава не була звернута в дохід держави, а застава продовжує існувати з огляду на чинність ухвали суду від 21.12.2023 року про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заставодавцем не доведено на теперішній час обставин, які б свідчили про наявність підстав для повернення застави, а відтак суд не знаходить підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст..ст.131-132, 176-178, 182, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах заставодавця ТОВ «Твій Газзбут» від 15.10.2025 року про часткове повернення застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2022 року за №72022000420000075 за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 - ч.3 ст.209 КК України, - залишити без задоволення.
У відповідності до вимог ст..309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1