Справа № 761/8407/25
Провадження № 2/761/5518/2025
08 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Левицької Т.В.
при секретарі: Олійнику Б.М.
за участю
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
До Шевченківського районного суду м. Києва 27 лютого 2025 року надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати пред'явлення позову 27 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08.10.2011 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син - ОСОБА_3 .
Позивачка зазначає, що вона та відповідач проживають окремо. Їх дитина проживає разом з позивачкою ОСОБА_1 .
З вищезазначеною заявою позивачка звернулась до суду, оскільки їх спільній дитині повинно бути забезпечено належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Відповідач працює та його щомісячний рівень доходу дозволяє йому здійснити утримання дитини належним чином.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог та сплати аліментів на утримання сина в розмірі, визначеному в позові. Також зазначив, що на даний час шлюб між ним та позивачкою розірваний за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Заслухавши сторони, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08.10.2011 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син - ОСОБА_3 .
Позивачка та відповідач проживають окремо. Їх дитина проживає разом з позивачкою ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно ч.1, 2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 СК України).
Відповідно до ч.1 ст.181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначається за домовленістю між ними.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 180 СК України).
Водночас, відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 червня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені статтею 182 СК України, а саме:
- стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
- наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
- доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
- інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України).
Відповідно до положень ст.79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання дитини до досягнення нею повноліття в примусовому порядку, з моменту звернення до суду з позовними вимогами, тобто 27 лютого 2025 року.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я дитини, а також те, що малолітня дитина проживає з позивачкою. Судом встановлено, що відповідач є працездатним та має можливість працювати та отримувати дохід.
Враховуючи засади розумності та справедливості, бажання позивачки стягнути аліменти в частці від доходу відповідача, відсутність заперечень відповідача щодо стягнення аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд визначає аліменти у розмірі частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати пред'явлення позову 27 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи ст. 430 ЦПК України, суд вважає за доцільне допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2, 4, 12, 13, 76-78, 101, 141, 258-268, 430 ЦПК України, статями 180-182, 184, 191 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати пред'явлення позову 27 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Левицька