Справа № 761/17650/25
Провадження № 2/761/6770/2025
30 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Юзькової О.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулось до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №474185-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2023 у сумі 36 724,50 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 26 221,09 грн; суми прострочених платежів за комісією - 503,41 грн. Також позивач просить стягнути на свою користь з відповідача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду, у розмірі 2 422,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №474185-КС-001 про надання кредиту. Укладення договору здійснено шляхом обміну електронними повідомленнями та підписання у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».На виконання умов договору вказане Товариство надало ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 12 000грн. шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 . В той же час, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного та у повному обсязі повернення грошових коштів згідно з умовами договору не здійснив. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість на загальну суму 36 724,50 грн. Оскільки відповідач не сплачує заборгованість за кредитами, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Провадження у справі відкрито 05.06.2025, Провадження у справі відкрито 05 червня 2025 року, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки направлялись ухвала про відкриття провадження, які повернулись на адресу суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обстави, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи в розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи в розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала своє місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу, що передбачено п. п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило. Відповідачем відзив не подано.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних в ній матеріалів та ухвалити рішення по суті спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши наявні докази та надавши їм належну оцінку суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», є фінансовою установою, що здійснює діяльність з правом надання послуги - надання коштів та банківських металів у кредит, що підтверджено, зокрема, копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копією свідоцтва про державну реєстрацію фінансової установи, розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про видачу ліцензії від 11.05.2017, листом НБУ про переоформлення ліцензії від 15.03.2024, витягом з державного реєстру фінансових установ.
04.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №474185-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).
Згідно з договором Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти у розмірі
10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Вказаний договір підписано Відповідачем, як вбачається з цього Договору, електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора (UA-7278, телефон 380 731413634 дата та час: 02.01.2024 12:43:06); ідентифікуючі Відповідача відомості (прізвище, ім'я, по батькові, номери паспорту, коду (РНОКПП), його телефону, адреса місця проживання) наведено у розділі 8 цього Договору.
Укладення договору підтверджується пропозицією укласти договір (офертою), прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) щодо укладення договору та візуальною формою послідовності дій клієнта.
В анкеті клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.tpozyka.com) вказано дані про П.І.П. позичальника, його дату та рік народження, код, місце народження, документ, що посвідчує особу (паспорт, серія, номер, орган,який видав), номер телефону, сума бажаного кредиту, номер банківської карти для перерахування коштів, які співпадають з тими, що в договорі.
За умовами зазначеного Договору Кредитодавець надає Позичальнику (Відповідачеві) грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. (пункт 2.1. Договору); строк кредитування - 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом в день - фіксована: 2,00000000, фіксована; знижена процента ставка за кредитом в день - 1,15288411, фіксована; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору; встановлений розмір фіксованої ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку; комісія за надання кредиту 1 500,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі; Строк дії договору до 19.02.2024, орієнтовна загальна вартість кредиту - 26 040,00 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка - 9 2496,88 процентів, денна процентна ставка - 0,95 процентів; дата видачі кредиту - 02.01.2024, дата повернення кредиту - 19.02.2024. (пункти 2.1. - 2.11.).
Договором визначено графік платежів, за яким щомісячний платіж складає 2 170,00 грн (п. 3.2.3.) та має бути внесено до вказаної в ньому дати.
Проте з умов п.3.2.2. Договору вбачається, що якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіка платежів (за виключенням дострокового повернення кредиту), унаслідок чого виникає прострочка по кредиту, строк якої більше 7 календарних днів, то умови про нарахування процентів за кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою з 8 календарного дня від дати простроченого платежу, передбаченої графіком і до дати закінчення строку дії договору. У разі недостатності здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості: - у першу чергу - прострочена сума кредиту та прострочені проценти; у другу чергу - сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу - неустойка (штраф) та інші платежі по договору (пункт 3.5).
Відповідальність сторін визначена розділом 6 Договору та передбачає, зокрема нарахування штрафу за прострочення сплати щомісячних платежів в залежності від строку прострочки (прострочка на 1 день - 10% від загальної суми простроченої заборгованості; на 2 дні -20%, на 3 - 30%) та розміру загальної прострочки ( менше 300 грн - штраф 100 грн; від 300,00 до 2 170,00 грн - штраф 500,00 грн.; більше 2 170,00 до 4 340,00 грн - штраф - 900,00 грн; більше 4 340,00 до 6 510 грн - штраф - 1400,00 грн; більше 6 510,00 грн - штраф 2 200,00 грн (п. 6.3 - 6.4). При цьому, згідно з п.6.8 Договору у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-ти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит кредитодавцем, позичальник звільняється від обов'язку сплати неустойки за таке прострочення.
Аналогічні умови містяться і у Паспорті споживчого кредиту, отриманому ОСОБА_1 04.09.2023 під електронний підпис з одноразовим ідентифікатором (UA-7278, телефон НОМЕР_2 (дата та час: 04.09.2023 10:44:54 ).
На підтвердження виконання зобов'язань щодо перерахування Відповідачу кредитних коштів за номером згаданого вище кредитного Договору до позову долучено документ під назвою «Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів» за підписом директора ТОВ «ПРОФІТГІД», адресований ТОВ «Бізнес Позика», у якому зазначено, що цим документом підтверджується, що в рамках договору про надання фінансових послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача, зокрема: дата переказу - 04.09.2023 о 10:44:54, сума переказу - 10 000,00 грн, номер платіжної карти НОМЕР_1 .
Як вбачається з доданого до позовної заяви Розрахунку заборгованості за договором кредиту №474185-КС-001 від 04.09.2023, а також довідки про стан заборгованості, станом на 31.03.2024 загальна сума заборгованості за кредитом становить 36 724,50 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 10 000,00 грн.; заборгованість по відсоткам - 26 221,09 грн.; за комісією - 503,41 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, не надала доказів, що сума заборгованості є меншою чи відсутня.
При цьому вбачається, що нарахування відсотків по договору здійснено в межах строку дії договору. Розрахунком заборгованості підтверджується, що після вказаної дати суми не збільшувались.
Стягнення одноразово комісії за надання кредиту згідно з наведеними вище умовами Договору (п. 2.5.) відбулось одноразово у день надання кредиту у передбаченому цим Договором розмірі 1 500,00 грн.
Отже, як встановлено судом, Кредитодавець свої зобов'язання за договором про споживчий кредит виконав у повному обсязі, надавши Відповідачеві грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами Договору, проте Відповідач своїх зобов'язань за цим Договором належно і вчасно не виконав, що підтверджено належними і допустимим доказами.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
За визначенням п.п. 5, 7 ч.1. ст. 3 Законом України «Про електронну комерцію» електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; а електронний правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором для підписання електронного правочину. Таким електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 цього Закону).
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію; одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції,що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 названого вище Закону).
Таким чином, укладення договорів, зокрема, кредиту і позики, в електронній формі відповідає чинному законодавству України.
Згідно з ч.1. ст. 509, ч.1 ст. 525 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За визначеннями частини першої статті 626, частини першої статті 634 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; при цьому договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, при цьому друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 1056 -1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строкукористування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Крім того, Закон України «Про споживче кредитування» надає право кредитодавцю встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Так, згідно з ч.2 ст. 8 названого Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відтак, стягнення кредитором комісії одноразово за надання самого кредиту відповідає наведеним законодавчим нормам.
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (ч.2 ст. 615 ЦК України).
Згідно з вимогами ст. 526, ч.1 ст.527, ч.1 ст.530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Зважаючи на усе викладене вище, суд вважає, що Відповідач порушив умови договору №474185-КС-001 про надання кредиту від 02.01.2024, не виконав взяті на себе грошові зобов'язання, а заявлений Позивачем до стягнення розмір заборгованості за тілом кредиту, процентами і одноразовою комісією відповідає визначеним зазначеними договорами умовам, що підтверджено належними і допустимими доказами, які не спростовані Відповідачем, а відтак наявні підстави для задоволення позову.
При цьому правильність нарахування зазначених сум заборгованості за кредитом, позикою та за нарахованими відсотками за згаданими договорами перевірено судом і, з огляду на наявні на даний час у матеріалах справи докази, розрахунок заборгованості не викликає у суду сумнів по всім складовим заборгованості (тілу кредиту, процентам, комісії).
Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову і стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ТОВ «БІЗПОЗИКА») заборгованості за договором №474185-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2023 у загальній сумі 36 724,50 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 26 221,09 грн; суми прострочених платежів за комісією - 503,41 грн.
Розподіляючи судові витрати суд керується ст. 141 ЦПК України, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, що становить 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-4, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 282, 284, 285, 289, 351-355 ЦПК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 8, 12 Закону України «Про споживче кредитування» ст. ст. 15, 16, 509, 525, 536, 610, 615, 626, 629, 634, 639, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (КОД ЄДРПОУ: 41084239 місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) заборгованість за договором №474185-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2023 в загальному розмірі 36 724,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (КОД ЄДРПОУ: 41084239 місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: