Справа № 761/40360/25
Провадження №1-кп/761/4067/2025
іменем України
31 жовтня 2025 року
Шевченківський районний суду м. Києва
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 62025100120000221 від 22.04.2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лубни Полтавської області, громадянина України, працюючого на момент вчинення кримінального правопорушення на посаді молодшого інспектора Шевченківського районного відділу управління поліції охорони в місті Києві Департаменту поліції охорони Національної поліції України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 362 КК України, -
Встановлено, що з 22.05.2023 ОСОБА_5 відповідно до наказу Національної поліції України управління поліції охорони № 303 о/с призначено на посаду молодшого інспектора Шевченківського районного відділу управління поліції охорони в місті Києві Департаменту поліції охорони Національної поліції України.
При цьому, під час перебування на посаді молодшого інспектора Шевченківського районного відділу управління поліції охорони в місті Києві Департаменту поліції охорони національної поліції України для здійснення своїх службових повноважень, відповідно до функціональних обов'язків, йому надано доступ відповідного рівня до автоматизованої системи (інформаційно-комунікаційної системи) «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП) на підставі закріпленого за ним програмно-технічного засобу авторизації користувача у вигляді логіну «ІНФОРМАЦІЯ_3» та зобов'язано не розголошувати персональних даних.
Також, для виконання своїх службових обов'язків ОСОБА_5 , було надано доступ до службової комп'ютерної техніки з ІР-адресою НОМЕР_1 .
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2025 року у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на несанкціоноване копіювання інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, до яких мають доступ працівники органів Національної поліції, з метою її подальшого продажу третім особам.
У ході досудового розслідування встановлено, що з використанням соціальної мережі «Instagram», до ОСОБА_5 , який зареєстрований під обліковим записом « ОСОБА_6 », звернувся ОСОБА_7 , який зареєстрований у вказаній соціальній мережі під обліковим записом « ОСОБА_8 », щодо надання інформації з обмеженим доступом про притягнення останнього до адміністративної відповідальності та кримінальної відповідальності, перебування у розшуку тощо.
Так, ОСОБА_5 під час спілкування із ОСОБА_7 , повідомив, що вартість надання інформації буде становити 500 гривень, які необхідно перерахувати на банківську картку № НОМЕР_2 .
Діючи на виконання вказівок ОСОБА_5 , 26 травня 2025 року ОСОБА_7 зі свого особистого рахунку в АТ «Універсалбанк» (№ НОМЕР_3 ), банківської картки № НОМЕР_4 здійснив переказ грошових коштів на банківську картку № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 , у сумі 500 грн, як оплату за отримання інформації стосовно своєї особи.
27 травня 2025 року, в період з 09:11 по 09:13 години, ОСОБА_5 , діючи на виконання свого умислу, перебуваючи за місцем несення служби на території Шевченківського району міста Києва, у порушення пунктів 3, 4 розділу III Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 3 серпня 2017 року № 676, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2017 року за № 1059/30927, за допомогою службового планшету з ІР-адресою НОМЕР_1 та логіна користувача «ІНФОРМАЦІЯ_3» здійснив пошук інформації в автоматизованій системі ІПНП щодо притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності, перебування в розшуку тощо, громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09:18 години 27 травня 2025 року ОСОБА_5 продовжуючи дії, спрямовані на виконання свого умислу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, здійснив несанкціоноване копіювання інформації, яка обробляється та зберігається в ІПНП, а саме щодо притягнення громадянина ОСОБА_7 до кримінальної та адміністративної відповідальності, перебування в розшуку тощо. У подальшому, о 09:18 годині 27.05.2025, ОСОБА_5 , за допомогою соціальної мережі «Instagram» зі свого облікового запису «oleksand.corp» передав громадянину ОСОБА_7 інформацію щодо його притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності, перебування у розшуку тощо, шляхом написання текстового повідомлення, у його обліковий запис « ОСОБА_8 ».
Зазначені дії ОСОБА_5 , призвели до витоку інформації, яка оброблювалась в Інформаційному порталі Національної поліції України.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми діями, що виразились у здійсненні несанкціонованого копіювання інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, що призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 362 КК України.
В підготовчому судовому засіданні сторони підтримали угоду про визнання винуватості, укладену 17.09.2025 року між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 .
Відповідно до умов вказаної угоди викладено формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.2 ст.362 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального правопорушення: обставини, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 362 КК України, у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування строком на один рік шість місяців. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні вимоги, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, дата її укладення та підписи сторін.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 362 КК України.
Обставини, що пом'якшують покарання згідно ст.66 КК України, є визнання вини та щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
Згідно ст.67 КК України відсутні обставини, що обтяжують покарання.
Враховуючи, що судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання, обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав, усвідомив свою вину та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, що суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання та суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, працює, має визначене місця проживання на території України, позитивно характеризується, суд дійшов висновку, що необхідно призначити основне покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 362 КК України, а саме: позбавлення волі строком на один рік шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування строком на один рік шість місяців.
На підставі ст.75 КК України необхідно звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з урахуванням особи обвинуваченого, який вину визнав, розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується, працює, раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання.
Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_5 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
При цьому в підготовчому судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом у підготовчому судовому засіданні також встановлено, що укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
За таких підстав суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної від 17.09.2025 року, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 62025100120000221 від 22.04.2025 року, між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5 та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Долю речових доказів необхідно вирішити у порядку, встановленому ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст.314, 475 КПК України, суд, -
Угоду про визнання винуватості, укладену 17.09.2025 року між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5 , - затвердити.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.362 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування строком на один рік шість місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ч.1,2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: мобільний телефон темно-синього кольору, «Iphone 13», серійний номер НОМЕР_5 , номер моделі ML 933LL/A, IMEI: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , що поміщено до сейф пакету ДБР 009477, - повернути власнику.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту його проголошення прокурором та обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене, ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання, нероз'яснення наслідків укладення угоди. Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК Україниугода не може бути укладена.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1