Справа №760/32174/25 1-кс/760/13877/25
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03 грудня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22025101110001021 від 26.08.2025 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,-
Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, у якому просила накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон Samsung Galaxy A54 5G модель SM-A546E/DS s/n НОМЕР_6 IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із сім картою з номером телефону НОМЕР_3 .
За твердженням сторони обвинувачення, СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження № 22025101110001021 від 26.08.2025 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
Так, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора в ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР», 07 березня 2025 року діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими особами, з корисливих мотивів, перебуваючи у невстановленому місці, направив до Міністерства оборони України звернення №0603 з пропозицією визначити ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №76 від 27.01.2023, критично важливим для функціонування економіки та забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, додавши копію завідомо підробленого державного контракту №0603 від 06.03.2025 на виконання на території Донецької області робіт з будівництва фортифікацій оборонного призначення, укладеного між військовою частиною НОМЕР_4 ДССТ МО України (ЄДРПОУ НОМЕР_5, АДРЕСА_2 ) та ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР».
За результатами розгляду вказаного звернення, наказом Міністерства оборони України від 25 березня 2025 року за №9/ДСК, ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, що надало можливість ОСОБА_4 здійснювати бронювання від військового призову громадян України чоловічої статі призовного віку, що працюють в ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР».
Так, згідно із загальним планом та розподіленими ролями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, з лютого по вересень 2025 року забезпечували пошук військовозобов'язаних громадян України, які мають намір ухилитися від обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, та формально укладуть договір працевлаштування на ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР», яке має можливість «бронювання» працівників, що надасть останнім можливість не бути мобілізованими до ЗС України, за грошову винагороду.
Надалі, військовозобов'язані особи надавали ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншим невстановленим особам, необхідні для фіктивного працевлаштування документи, а саме копію паспортів та довідок про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків, які в подальшому передавались директору ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, у період з лютого по вересень 2025 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи як директор працевлаштував на роботу в ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» для подальшого бронювання від мобілізації 581 військовозобов'язаних осіб.
Після працевлаштування вказаних осіб на роботу в ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР», ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, перебуваючи у невстановленому місці, в період часу з березня 2025 року по 23 жовтня 2025 року, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, відповідно до вимог Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 №1332), забронював за ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» 581 особу, у тому числі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У ході проведення обшуку 13 листопада 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung Galaxy A54 5G модель SM-A546E/DS s/n НОМЕР_6 IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із сім картою з номером телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 .
Постановою слідчого від 13 листопада 2025 рокувиучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відтак, з метою всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність у накладенні арешту на майно задля збереження речових доказів.
Перед початком судового розгляду від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання про арешт майна без його участі. Зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
За ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Зі змісту п.1 ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України слідує, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів - щодо майна, будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно зі ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст.173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; крім того можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На даний час, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, забезпечення виконання всіх необхідних слідчих дій, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, запобігання спробам перешкоджання у встановленні істини та притягнення винних до кримінальної відповідальності, необхідно накласти арешт на вищезазначене майно у кримінальному провадженні.
Стороною обвинувачення на даному етапі доведено, що майно, на яке необхідно накласти арешт, відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України. Вилучені предмети можуть бути доказами ймовірного кримінального правопорушення і відносяться до категорії речових доказів.
Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон Samsung Galaxy A54 5G модель SM-A546E/DS s/n НОМЕР_6 IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із сім картою з номером телефону НОМЕР_3 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8