СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25786/25
пр. № 3/759/8373/25
11 листопада 2025 року м.Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Косик Л.Г., розглянувши матеріали, які надійшли зі Святошинського УП ГУНП у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 25.10.2025 приблизно о 01 год. 38 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту вдарив свою дружину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив фізичне домашнє насильство, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілій. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкався, просив суворо не карати.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 635703 від 25.10.2025, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 25.10.2025, довідку інспектора СПДН Святошинського УП ГУНП у місті Києві від 25.10.2025 про те, що при перевірці даних ІІПС «АРМОР» ОСОБА_1 протягом року за ст. 173-2 КУпАП не притягувався, суддя дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення в межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
На підставі наведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, письмові пояснення, приходжу до висновку про те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є малозначним, вчинене вперше, відтак, вважаю за можливе звільнити останнього від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
З огляду на вищевикладене та керуючись ст. 9, 22, ч. 1 ст. 173-2, ст. 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і обмежитись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Л.Г. Косик