печерський районний суд міста києва
Справа № 757/60282/25-к
пр. 1-кс-50285/25
29 листопада 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
підозрюваної ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у залі суду, судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025000000001400 від 13 травня 2025 року ОСОБА_3 ,
29.11.2025 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_6 , за погодження відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000001400 від 13.05.2025 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025000000001400 від 13.05.2025 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у квітні 2024 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , який володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, перебуваючи на території м. Києва, точне місце під час досудового розслідування не встановлено, вирішив створити та очолити стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, з метою власного протиправного збагачення та збагачення співучасників організованої групи внаслідок заволодіння чужим майном - коштами громадян країн Європи, у тому числі громадян Чеської Республіки, у особливо великих розмірах, шляхом їх обману (шахрайств), а також шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що вчинення запланованих злочинів можливе лише при об'єднанні групи осіб, детальному плануванні їх дій, розподілі обов'язків, забезпеченні взаємозв'язку та координації поведінки, розуміючи, що вказана діяльність є протиправною та маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого часу, спланував досягнути поставленої мети шляхом створення і керування стійким ієрархічним об'єднанням - злочинною організацією.
Діючи умисно, з корисливих мотивів, відповідно до поставленої мети ОСОБА_8 у квітні 2024 року (точну дату не встановлено), з метою вчинення злочинів, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайств), а також шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, створив злочинну організацію, до складу якої особисто або через інших осіб учасників злочинної організації з подальшим їхнім погодженням, залучено:
1. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
3. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,;
4. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
5. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також інших невстановлених на цей час осіб (далі - невстановлені учасники).
Узявши на себе функції загального керівництва створеною ним злочинною організацією, ОСОБА_8 визначив її склад, структуру, порядок підпорядкування в ній (ієрархію), загальні правила поведінки її учасників, розподіл між ними функцій (злочинних ролей), як під час вчинення окремих злочинів, так і функціонування цієї організації в цілому, заходи, спрямовані на прикриття та конспірацію її діяльності, забезпечення фінансування злочинної діяльності та порядок розподілу коштів, отриманих унаслідок вчинення злочинів.
ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та інші невстановлені учасники, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи злочинні наміри ОСОБА_8 щодо створення злочинної організації, погодилися увійти до її складу, виконувати покладені на них функції, підпорядковуватися її керівнику та брати участь у злочинах, учинюваних цією злочинною організацією.
Таким чином, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та інші невстановлені учасники дійшли попередньої змови та домовилися про скоєння злочинів у складі злочинної організації до початку їх вчинення.
Водночас, ОСОБА_8 , усвідомлюючи необхідність забезпечення стабільності та безпеки функціонування створеної злочинної організації, а також необхідність ефективно протидіяти чинникам, що можуть її дезорганізувати, як внутрішнім, так і зовнішнім, ужив ряд заходів, спрямованих на її тривале функціонування.
Так, будучи обізнаним про те, що систематичне вчинення злочинів щодо великої кількості потерпілих та тривала діяльність злочинної організації, до складу якої залучено значну кількість учасників, не може залишатися непоміченою, з метою забезпечення стабільності та безпеки її функціонування розподілив учасників організації на окремі структуровані групи, які у свою чергу, відповідали за підготовку та вчинення окремих етапів злочинної діяльності.
Указане повинно було забезпечити безпеку діяльності злочинної організації вцілому у разі викриття окремих її учасників та непритягнення до кримінальної відповідальності інших учасників організованої групи.
Метою діяльності створеної злочинної організації було особисте і системне внаслідок ієрархічної зорганізованості та створення широкої мережі злочинних осередків збагачення її учасників з корисливих мотивів у спосіб протиправного заволодіння чужим майном (шахрайство) у великих та значних розмірах щодо великої кількості громадян країн Європи у тому числі Чеської Республіки шляхом обману, а також шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Так, відповідно до злочинного умислу ОСОБА_8 , щодо вчинення тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів - заволодіння чужим майном - коштами громадян, незаконні дії передбачали обман, що виражався у їх спонуканні здійснювати торгові операції на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, зокрема бінарними опціонами (контрактами на різницю цін), валютою, криптовалютою, тощо (далі - фінансовими інструментами), з використанням спеціально розроблених учасниками організованої групи псевдотрейдингових платформ, з метою отримання прибутку.
Заволодіння коштами громадян повинно було вчинятися з використанням електронно-обчислювальної техніки, спеціально розроблених та створених учасниками злочинної організації Інтернет-сайтів, псевдотрейдингових платформ, які постійно адмініструвалися (проводився комплекс заходів щодо підтримки чіткого функціонування платформ, їх працездатності, швидкої роботи, зручності для користування, тощо), а також програмного забезпечення, яке:
- створювало у потерпілих уяву про те, що насправді торгівля відбувається, про правильність їх дій щодо внесення коштів;
- забезпечувало доступ до персональних даних потерпілих, в тому числі й відомостей про наявність коштів на рахунках, вчинені розрахункові операції;
- створювало хибну уяву у потерпілих про те, що внесені ними кошти дійсно залучені до торгівлі фінансовими інструментами.
Так, будучи обізнаним про покарання за вчинення на території України тяжких та особливо тяжких злочинів, з метою уникнення притягнення до відповідальності за їх вчинення, ОСОБА_8 вирішив вчиняти такі злочини стосовно іноземних громадян, з підготовленням та початком їх вчинення на території України.
Вказане повинно було забезпечити відсутність поданих від іноземних громадян до правоохоронних органів України заяв про вчинення злочинів, неможливість в подальшому давати показання про це під час досудового розслідування, в суді та як наслідок - не притягнення до кримінальної відповідальності учасників злочинної організації.
Крім того, учасники злочинної організації, які здійснювали спілкування з потенційними потерпілими щодо здійснення торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, використовували ІP-телефонію та мобільні термінали, які не відображають реквізити ІМЕІ, проводили обмін документами виключно за допомогою використання електронно-обчислювальної техніки та надавали для перерахування коштів реквізити рахунків, спеціально підібраних та/або створених для здійснення злочинної діяльності.
Зазначені дії також були спрямовані на забезпечення безпеки діяльності злочинної організації, оскільки не давали можливості потерпілим у подальшому ідентифікувати учасників злочинної організації, які безпосередньо вводили їх в оману та створювали хибну уяву про те, що після перерахування ними коштів вони дійсно отримають прибуток.
При цьому ОСОБА_8 , здійснюючи керівництво створеною ним злочинною організацією, розробив загальний план злочинної діяльності.
Розроблений ОСОБА_8 загальний план злочинної діяльності спрямований на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства передбачав наступне:
- створення Інтернет-сайтів та псевдотрейдингових платформ з метою використання їх реквізитів під час вчинення злочинів;
- створення умов для використання вказаних Інтернет-сайтів та псевдотрейдингових платформ під час учинення злочинів, а саме з метою введення в оману майбутніх потерпілих, щодо їх начебто реальної діяльності;
- підшукання приміщень для використовування їх учасниками злочинної організації, як так званні «Кол-центри»;
- обладнання підшуканих приміщень електронно-обчислювальною технікою та засобами зв'язку з метою їх використовування учасниками злочинної організації, під час вчинення злочинів;
- інформування іноземних громадян, у тому числі громадян Чеської Республіки, які виявлять бажання здійснювати торгові операції на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, зокрема бінарними опціонами (контрактами на різницю цін), валютою, криптовалютою, з метою нібито отримання прибутку;
- повідомлення особам, які виявлять бажання здійснювати торгові операції на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, завідомо неправдивих відомостей, зокрема про необхідність перерахунку активів на спеціально створені криптовалюні гаманці з метою в майбутньому отримати прибуток, тобто введення їх в оману з метою заволодіння чужим майном;
- виготовлення з використанням реквізитів створених та/або вигаданих для вчинення злочину юридичних осіб, документів фінансово-господарської діяльності та направлення їх засобами електронного зв'язку особам, які виявили зацікавленість здійснювати торгові операції на фондовому ринку різними фінансовими інструментами;
- отримання коштів, перерахованих потерпілими на спеціально придбані криптовалютні гаманці та подальше учинення дій, спрямованих на негайне їх перерахування на особисті криптовалютні гаманці, які використовуються для переведення безготівкових активів у готівку;
- розподіл коштів, отриманих внаслідок учинення злочинів між учасниками злочинної організації;
- фінансування злочинної діяльності шляхом здійснення виплат винагороди особам, схиленим до вчинення злочинів, та особам, які, не будучи обізнаними про справжні наміри учасників організованої групи, сприяли вчиненню злочинів, придбання та оплати засобів зв'язку, оплати послуг із реклами щодо торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, оренда приміщень, які використовувались учасниками злочинної організації, як так званий «Кол-центр».
Довівши до учасників злочинної організації загальний план злочинної діяльності, ОСОБА_8 визначив її загальну структуру, а також порядок підпорядкування в ній (ієрархію).
Так, відповідно до визначеної структури злочинна організація складалася із:
- керівної ланки, до якої входив безпосередньо організатор злочинної організації ОСОБА_8 ;
- учасників злочинної організації, що здійснювали дистанційне управління криптовалютними рахунками створеними для вчинення злочинів, визначали реквізити яких саме із них необхідно використовувати в певний проміжок часу, а також здійснювали функції з обліку коштів, отриманих злочинним шляхом, які підпорядковувалися ОСОБА_8 ;
- учасників злочинної організації, які займалися пошуком громадян іноземних країн у тому числі Чеської Республіки, що мали намір здійснювати торгові операції на фондовому ринку різними фінансовими інструментами та проводили з ними переговори з використанням ІP-телефонії, вводячи їх в оману, як щодо можливості отримання прибутку, так і можливості повернення коштів, які підпорядковувалися ОСОБА_8 ;
Розробивши загальний план злочинної організації та визначивши структуру злочинної організації ОСОБА_8 , здійснюючи керівництво створеною ним злочинною організацією, розподілив функції (злочинні ролі) між її учасниками як під час учинення окремих злочинів, так і під час функціонування цієї організації вцілому.
Відповідно до цього розподілу ОСОБА_8 залишив за собою функції керівництва створеною ним злочинною організацією та повинен був:
- ініціювати вчинення конкретних злочинів, визначати учасників злочинної організації чи інших осіб, які повинні брати участь у їх учиненні, а також розподіляти між ними злочинні ролі;
- забезпечувати взаємозв'язок між учасниками злочинної організації та схиленими до вчинення злочинів іншими особами;
- організовувати підшукування осіб, які погодяться увійти до складу злочинної організації та вчиняти злочини у її складі;
- організовувати підшукування та схилення до вчинення злочинів інших осіб, які погодяться сприяти вчиненню злочинів учасникам злочинної організації, не входячи до її складу;
- визначати, реквізити якої саме створеної та/або вигаданої юридичної особи необхідно використовувати для вчинення злочинів у певний проміжок часу;
- забезпечувати фінансування злочинної діяльності, а також розподіляти кошти, отримані внаслідок учинення злочинів, між учасниками злочинної організації та іншими особами;
- організовувати співпрацю з працівниками фінансових установ чи груп з метою переведення безготівкових активів, отриманих унаслідок учинення шахрайств, у готівку, та/або криптовалюту;
- організовувати приховування злочинної діяльності шляхом визначення місць розташування учасників злочинної організації, документів з реквізитами спеціально створених та/або вигаданих для вчинення злочинів юридичних осіб, їх печаток, а також коштів, отриманих унаслідок злочинної діяльності;
- слідкувати за дотриманням загальних правил поведінки, дисципліни та конспірації учасниками злочинної організації;
- прикривати злочинну діяльність шляхом вирішення конфліктних ситуацій з іншими злочинними об'єднаннями;
- здійснювати виплат винагороди особам, схиленим до вчинення злочинів, та особам, які, не будучи обізнаними про справжні наміри учасників злочинної організації, сприяли вчиненню злочинів, придбання та оплати засобів зв'язку, оплати послуг із реклами щодо торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, оренда приміщень, які використовувались учасниками злочинної організації, як так званий «Кол-центр», тощо;
- уживати інших заходів, спрямованих на забезпечення функціонування злочинної організації в цілому.
Учасники злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та інші невстановлені учасники злочинної організації, які відповідали за введення потерпілих в оману з метою заволодіння їх коштами, перерахованими за нібито отримання прибутку від торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, повинні були:
- систематично здійснювати пошук громадян іноземних країн у тому числі Чеської Республіки, які виявлять бажання здійснювати торгові операції на фондовому ринку різними фінансовими інструментами;
- придбання баз із даними про персональні дані громадян іноземних країн, у тому числі громадян Чеської Республіки та їх матеріальний стан, з метою подальшого ведення їх в оману, під приводом отримання прибутку від торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами;
- проводити з потенційними потерпілими переговори, в тому числі з використанням ІP-телефонії вводячи їх в оману, під приводом торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами та про можливість отримання ними прибутку;
- під час вчинення злочинів перебувати в спеціально обладнаних приміщеннях «Кол-центрах»;
- створювати Інтернет-сайти та псевдотрейдингові платформи з метою використання їх реквізитів під час вчинення злочинів;
- використовувати в певний проміжок часу за погодженням із керівником злочинної організації ОСОБА_8 , реквізити спеціально створених та/або вигаданих для вчинення злочинів юридичних осіб;
- з використанням реквізитів цих юридичних осіб виготовляти документи фінансово-господарської діяльності та здійснювати направлення їх засобами електронного зв'язку особам, які виявили зацікавленість здійснювати торгові операції на фондовому ринку різними фінансовими інструментами;
- підтримувати спілкування з потерпілими з метою переконання останніх щодо реальності торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами та впевнити останніх у тому що чим більша сума коштів буде внесена, тим більший прибуток потерпілий отримає;
- підтримувати протягом незначного періоду часу спілкування з потерпілими до завершення використання у вчиненні злочинів спеціально створених та/або вигаданих для цього юридичних осіб, які використовуються в цей період часу, що надавало можливість іншим учасникам обготівковувати кошти отриманні злочинним шляхом;
- підкорятися вказівкам керівника злочинної організації та виконувати інші функції, спрямовані на вчинення злочинів учасниками злочинної організації.
Учасник злочинної організації ОСОБА_10 , яка відповідала за підшуковування та схиляння осіб, які погодяться увійти до організованої групи та вчиняти злочини у її складі, повинна була:
- підшуковувати осіб, які погодяться увійти до складу злочинної організації та вчиняти злочини у її складі;
- підшуковувати та схиляти до вчинення злочинів інших осіб, які погодяться сприяти вчиненню злочинів учасникам злочинної організації, не входячи до її складу;
- вчиняти дії, у тому числі співбесіди, з метою перевірки осіб, які погодяться увійти до складу злочинної організації та унеможливлення викриття діяльності організованої групи;
- підкорятися вказівкам керівника злочинної організації та виконувати інші функції, спрямовані на вчинення злочинів учасниками злочинної організації.
Учасник злочинної організації ОСОБА_11 , який відповідав за фінансування злочинної діяльності, а також розподіл коштів, отриманих внаслідок учинення злочинів, між учасниками злочинної організації та іншими особами, повинен був:
- здійснювати фінансування злочинної діяльності, а також розподіляти кошти, отримані внаслідок учинення злочинів, між учасниками злочинної організації та іншими особами;
- здійснювати співпрацю з працівниками фінансових установ чи груп з метою переведення безготівкових активів, отриманих унаслідок учинення шахрайств, у готівку, та/або криптовалюту;
- надавати учасникам злочинної організації доступи до, так званих «Холодних» криптовалютних гаманців, з метою подальшої передачі їх потенційним потерпілим під виглядом гаманців псевдотрейдингових платформ.
Крім того, відповідно до злочинного плану розробленого ОСОБА_8 , направленого на заволодіння чужим майном - коштами іноземних громадян у тому числі громадян Чеської Республіки, у невстановлений дату та час та за невстановлених обставин, однак не пізніше квітня 2024 року, учасниками злочинної організації створено псевдотрейдингові платформи в тому числі «Pulse-investments».
Разом з тим, відповідно до розробленого ОСОБА_8 злочинного плану та за вказівкою останнього учасниками злочинної організації зареєстровано на криптовалютній біржі «Binance» акаунти з метою отримання на них коштів від вчинення шахрайств, на яких в подальшому створено криптовалютні гаманці.
Крім того, з метою вчинення шахрайств, учасниками злочинної організації отримано доступи до наступних, так званих «Холодних» криптовалютних гаманців, а саме:
- НОМЕР_1;
- НОМЕР_2.
Після реєстрації вказаних криптовалютних гаманців, які спеціально створені для вчинення шахрайств, учасники злочинної організації отримавши доступ до них, мали можливість дистанційного доступу до цих криптовалютних гаманців.
У період часу з квітня 2024 року по даний час учасники злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , діючи відповідно до основної мети цієї організації - вчинення злочинів, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме коштами іноземних громадян, у тому числі громадян Чеської Республіки, під приводом здійснення торгових операцій на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, умисно, з корисливих мотивів вчинили наступні кримінальні правопорушення:
- в період часу з 02.05.2024 по 10.06.2024, заволоділи коштами у сумі 189 486 чеських крон, що станом на 10.06.2024 еквівалентно сумі 338 194, 61 грн, перерахованими громадянкою Чеської Республіки ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 );
- в період часу з 23.04.2024 по 12.08.2024 заволоділи коштами у сумі 1 616 599, 58 чеських крон, що станом на 12.08.2024 еквівалентно сумі 2 875 122, 35 грн, перерахованими громадянином Чеської Республіки ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ).
Всього у зазначений період часу учасники злочинної організації, створеної ОСОБА_8 , шляхом введення в оману потерпілих заволоділи чужим майном на загальну суму 1 806 085, 58 чеських крон, що еквівалентно сумі відповідно до курсу встановленого Національним банком України на момент вчинення злочинів у розмірі 3 212 123, 20 грн.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, який вчинив тяжкий злочин. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:
Зокрема, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 255 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за які законом передбачене покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, відповідно тому ОСОБА_3 без належного контролю за її поведінкою може переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, оскільки останнє є доволі значним терміном ув'язнення.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що в ході проведення досудового розслідування не встановлено місцезнаходження частини речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення:
- всіх засобів стільникового зв'язку, сім-карток мобільних операторів, які використовувались під час вчинення кримінальних правопорушень;
- всіх криптогаманців які використовувались під час вчинення кримінальних правопорушень;
- чорнових записів та документів, блокнотів, робочих зошитів, а тому, перебуваючи на волі ОСОБА_3 зможе вчинити дії, спрямовані на їх знищення чи спотворення з метою унеможливлення їх використання як доказів у кримінальному провадженні;
- документів та печаток низки підконтрольних підприємств, реквізити, яких використовувалися для введення в оману потерпілого;
- банківських карток, виданих на юридичних та фізичних осіб, які були задіяні для вчинення не злочину;
- коштів, отриманих унаслідок вчинення шахрайських дій, чорнових записів та документів, блокнотів, робочих зошитів, а тому, перебуваючи на волі ОСОБА_3 зможе вчинити дії, спрямовані на їх знищення чи спотворення з метою унеможливлення їх використання як доказів у кримінальному провадженні.
Також, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, експертів та потерпілого з метою відмови або зміни їх показань.
Перебуваючи на волі, підозрювана ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії, направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними у кримінальному провадженні особами у якості свідків та потерпілого.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілих, експертів, спеціалістів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також, ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_3 під час вчинення злочину, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_3 не працює, не має законних джерел для існування, що в свою чергу може призвести до того, що перебуваючи на волі він продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення пов'язані із заволодінням чужим майном шляхом шахрайства.
Разом з цим, на думку сторони обвинувачення на даний час існує наявність ризику, який обґрунтовується запровадженням відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» правового режиму воєнного стану в Україні.
Так, відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної в пункті 8 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 як відповідний ризик має ураховуватися запровадження воєнного стану та збройна агресія в Україні.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваної під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання її винною, у сукупності із даними про особу підозрюваної та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваної має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник підозрюваної проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що невірно визначена підслідність, ризики не доведені, підозра не обґрунтована. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання підозрюваної або особисте зобов'язання.
Підозрювана підтримала свого захисника та зазначила, що їй не відомі особи, які затримані разом із нею.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
28.11.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , належним чином повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
- протоколами допитів потерпілих громадян Чеської Республіки, у тому числі ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ;
- документів отриманих від криптовалютних бірж, у тому числі «Binance», «Bybit» в порядку ст. 93 КПК України та в межах проведення досудового розслідування спільною слідчою групою щодо розподілу коштів отриманих злочинним шляхом між учасниками злочинної організації;
- документами отриманими від іноземних банківських установ щодо руху коштів потерпілих громадян Чеської Республіки, у тому числі ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ;
- протоколом огляду речей та документів в ході проведення якого встановлено рух коштів потерпілих на підконтрольні криптовалютні гаманці учасників організованої злочинної групи та розподіл коштів між учасниками вказаної групи;
- протоколами оглядів комп'ютерної техніки потерпілих в ході проведення яких встановлено спілкування потерпілих громадян Чеської Республіки із учасниками організованої групи та інформацію щодо діяльності ;
- матеріалами наданими чеською стороною в межах угоди між Україною та Чеською Республікою, про створення спільної слідчої групи;
- протоколами обшуків, які проведено за місцями проживання та місцем здійснення незаконної діяльності учасників організованої групи;
- іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами у своїй сукупності.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого їй стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_3 забезпечить виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , дані, які характеризують останню, як особу, стан здоров'я підозрюваного, її соціальні зв'язки, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому слідчому судді вважати, що підозрювана може:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Питання доведеності вини підозрюваної у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
При визначенні підозрюваній альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваної, тяжкість правопорушення, у якому вона підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава в сумі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень з покладенням обов'язків передбачених частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000001400 від 13 травня 2025 року, тобто до 20 січня 2026 року включно.
Одночасно визначити підозрюваній ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Покласти на підозрювану ОСОБА_3 в разі внесення застави, наступні обов'язки, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування до 20 січня 2026 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1