12.11.2025 Справа № 756/10586/24
Унікальний номер судової справи 756/10586/24
Номер провадження 2/756/670/25
Іменем України
12 листопада 2025 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Луценка О.М.,
за участі секретаря судових засідань Галелюк Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, Київська міська рада про визнання права користування квартирою,
встановив:
у серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, Київська міська рада про визнання права користування квартирою.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є братом позивача. Померлий ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав в квартирі за адресою АДРЕСА_1 та був знятий з реєстрації за вказаною адресою у зв'язку зі смертю. Вказана квартира не була приватизована. Померлий ОСОБА_2 був одинокою особою все життя проживав сам. Наприкінці 2021 року, стан здоров'я померлого ОСОБА_2 значно погіршився після перенесення захворювання на СОУЮ-19 з ускладненнями, двостороння пневмонія. Оскільки в померлого не було жінки та дітей, в лікарні за ним доглядала його рідна сестра ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після виписки з лікарні, ОСОБА_2 так і не зміг відновитись, йому було важко пересуватись, він втратив здатність самостійно забезпечувати належний побут та обслуговувати себе, ходити в магазин за продуктами, тощо. В зв'язку з чим, позивач переважну більшість часу проводила з хворим братом в його квартирі, забезпечувала його побут, харчування, забезпечення продуктами та ліками. Позивач мала можливість переважно перебувати з братом, оскільки не працює, являється пенсіонером, діти вже повнолітні та дорослі. Після початку військових дій зі сторони рф, позивач більшу частину часу почала проживати з братом в його квартирі, оскільки її квартира знаходилась в Дарницькому районні міста Києва, а ускладнення з роботою громадського транспорту, перекриття доріг мобільними блок-постами, великими заторами, не давали можливості швидко їздити додому. А після смерті і поховання чоловіка, позивач остаточно переїхала жити до брата в якого на той час погіршувалось здоров'я, пам'ять, він починав все забувати, а тому потребував сторонньої допомоги. Позивач з померлим братом почали вести спільний побут, спільний бюджет, позивач замовляла та встановлювала в квартирі брата бойлер, духову шафу для приготування їжі, контролювала лікування брата, приймання ним ліків, тощо. З 11.03.2024року брат не відповідав на телефонні дзвінки в зв'язку з чим 12.03.2024 року позивачка повідомила про зникнення до поліції, що підтверджується відповіддю Дарницького УП НПУ ГУ у м. Києві від 19.06.2024, в якій зазначається, що ОСОБА_1 12.03.2024 року повідомила про зникнення брата ОСОБА_2 , який має проблеми з пам'яттю. Через декілька днів після зникнення, брата знайшли в стаціонарі Київської міської клінічної лікарні № 5, де він помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оформленням всіх документів та похованням брата також займалася позивач після смерті ОСОБА_2 , 12.07.2024 року позивач звернулась до приватного нотаріуса КМНО Гавриленко A.M. з заявою про прийняття спадщини після смерті брата. Позивач з 1989 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 та є співвласником вказаної квартири на підставі Свідоцтва права власності на житло від 30.03.2009 року виданого відділом приватизації житла Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, однак з травня 2022 року вона фактично не проживала за вказаною адресою та не користувалася вказаною квартирою, оскільки після смерті в квітня 2022 року чоловіка, прийняла рішення переїхати до свого рідного брата та здійснювати за ним догляд. Вищевикладені обставини підтверджують, що позивач з червня 2022 року постійно проживає в неприватизованій квартирі за адресою АДРЕСА_1 , де здійснювала догляд за своїм померлим братом ОСОБА_2 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , вели спільне господарство, мали спільні витрати, в тому числі на купівлю майна в квартиру, тобто позивач проживала в квартирі без реєстрації в ній місця проживання однією сім'ю з братом, тому просить суд визнати за нею право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_3 .
23.09.2024 від представника Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації до суду надійшов відзив відповідно до якого проти наданого позову заперечують, оскільки користування квартирою АДРЕСА_3 здійснювалось ОСОБА_2 з 05 травня 1988 року до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно інформації з відділу Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 19 вересня 2024 року № 318, приватизація квартири АДРЕСА_3 , станом на 19 вересня 2024 року, органом приватизації державного фонду Оболонського району міста Києва не здійснювалась. В матеріалах справи відсутні будь які згоди квартиронаймача на вселення в зазначену квартиру ОСОБА_1 . Окрім того, як вбачається та позивачем не заперечується, що ОСОБА_1 зареєстрована в приватизованій квартирі АДРЕСА_2 , де були зареєстровані також її померлий чоловік та повнолітні діти. Позивач є співвласником вищезазначеної квартири на підставі Свідоцтва про право власності виданого відділом приватизації житла Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 30 березня 2009 року № 51617. Таким чином користування квартирою АДРЕСА_3 , здійснювалось однією особою, а саме: ОСОБА_2 , відсутність його згоди на вселення в зазначену квартиру ОСОБА_1 та наявність у позивача у приватній власності своєї квартири АДРЕСА_2 , відсутні правові підстави для визначення за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_3 .
23.09.2024 від представника Київська міська рада до суду надані письмові пояснення відповідно до яких просили в задоволенні позовних вимог відмовити.
До судового засідання представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі. оскільки позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
Представники відповідачів до судового засідання надали клопотання про розгляд справи без участі їхніх представників та в задоволенні позову відмовити.
Суд дослідивши матеріали справи, суд надходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що користування квартирою АДРЕСА_3 здійснювалось ОСОБА_2 з 05 травня 1988 року до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Померлий ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав в квартирі за адресою АДРЕСА_1 та був знятий з реєстрації за вказаною адресою у зв'язку зі смертю.
Згідно інформації з відділу Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 19 вересня 2024 року № 318, приватизація квартири АДРЕСА_3 , станом на 19 вересня 2024 року, органом приватизації державного фонду Оболонського району міста Києва не здійснювалась.
ОСОБА_1 12.07.2024 року звернулась до приватного нотаріуса КМНО Гавриленко A.M. з заявою про прийняття спадщини після смерті брата.
Як стверджувала позивач з червня 2022 року постійно проживала в неприватизованій квартирі за адресою АДРЕСА_1 , де здійснювала догляд за своїм померлим братом ОСОБА_2 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , вела з ним спільне господарство, мала спільні витрати, в тому числі на купівлю майна в квартиру, тобто проживала в квартирі без реєстрації в ній місця проживання однією сім'ю.
Згідно із частиною першою та другою статті 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово- експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Відповідно до статті 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48 ЖК України), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).
Згідно з частиною першою статті 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно до частини другої статті 64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Як передбачено статтею 65 ЖК України квартиронаймач вправі в установленому порядку, за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
За змістом статті 103 ЖК України договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки зі згоди наймача, членів його сім'ї та наймодавця. Але досягнута домовленість між наймачем, членами його сім'ї та наймодавцем з приводу зміни договору найму житлового приміщення сама по собі правових наслідків не має, доки вона не знайде свого офіційного закріплення у рішенні відповідного органу, до компетенції якого належить вирішення таких питань. Та тільки після рішення відповідного органу зміни до договору найму житлового приміщення набирають юридичної сили.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 106 ЖК України повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.
ОСОБА_1 зареєстрована в приватизованій квартирі АДРЕСА_2 та є співвласником вищезазначеної квартири на підставі Свідоцтва про право власності виданого відділом приватизації житла Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 30 березня 2009 року № 51617. Загальна площа квартири 72,46 кв.м.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що користування квартирою АДРЕСА_3 , здійснювалось однією особою, а саме: ОСОБА_2 , відсутність його згоди на вселення в зазначену квартиру ОСОБА_1 та наявність у позивача у приватній власності своєї квартири АДРЕСА_2 , відсутні правові підстави для визначення за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_3 , а тому суд доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.
Керуючись статтями 64,65,Житлового кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, Київська міська рада про визнання права користування квартирою - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Луценко