Справа №:755/22928/25
Провадження №: 2-а/755/762/25
про залишення позовної заяви без руху
"01" грудня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16 січня 2025 року № Б/805 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
У поряду автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею
171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить із такого.
Згідно із частинами першою, другою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положеннями частин першої, другої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, приписи процесуального закону пов'язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.
Частиною другою статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Оскаржувану постанову № Б/805 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 2101 КУпАП винесено 16 січня 2025 року. Таким чином, десятиденний строк на оскарження такої постанови тривав до 27 січня 2025 року (включно).
Позов подано до суду 22 листопада 2025 року засобами поштового зв'язку (вхід. від 25 листопада 2025 року, № 71599), тобто з пропуском встановленого статтею 286 КАС України 10-денного строку звернення до суду з відповідної заявою.
До адміністративного позову ОСОБА_1 долучено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
На обґрунтування клопотання позивач зазначає, що 10 листопада 2025 року у мобільному застосунку «Дія» отримав повідомлення про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16 січня 2025 року № Б/805, винесеної за порушення правил військового обліку, а саме - неприбуття за повісткою ТЦК. Оскаржувана постанова йому вручена не була, про її наявність поінформований не був, отримати її копію самостійно не міг. Позивач перебуває у складеному життєвому становищі, змінював місце проживання, не мав стабільного доступу до кореспонденції. Строк на оскарження постанови слід обчислювати від
10 листопада 2025 року. Строк на оскарження постанови пропущено у зв'язку із поважними причинами.
З огляду на викладене просив поновити пропущений процесуальний строк на оскарження постанови.
До матеріалів позовної заяви долучено: копію військово-облікового документа ОСОБА_1 , сформованого за допомогою мобільного застосунку «Резерв+» 27 жовтня 2025 року з відміткою про порушення правил військового обліку (неприбуття за повісткою ТЦК та СП) від 02 грудня 2024 року, копію постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дидюка Б.О. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16 січня 2025 року № Б/805 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн, копію постанови від 10 листопада 2025 року про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 та постанови від 10 листопада 2025 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Так з матеріалів справи встановлено, що оспорювана постанова прийнята відповідачем 16 січня 2025 року та направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку. Жодних відомостей про ненадходження на адресу позивача засобами поштового зв'язку, оспорюваної постанови, до позовної заяви позивачем не долучено, зокрема, але не виключно, інформаційної довідки оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» про поштові відправлення на ім'я позивача за період після 16 січня 2025 року із зазначенням інформації про їх статус, в тому числі про причини повернення.
Водночас, з долученого до позовної заяви військово-облікового документа сформованого за допомогою мобільного застосунку «Резерв+» встановлено, що про порушення правил військового обліку військовозобов'язаний ОСОБА_1 обізнаний з 27 жовтня 2025 року - дата формування військово-облікового документа. При цьому, примітка датується ще 02 грудня 2024 року.
Суд також враховує, що питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, де вказано на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Враховуючи викладене, строк на звернення до суду з цим позовом не може бути поновлено з тих підстав, які зазначені у позовній заяві, за відсутності відповідних доказів обставин, на які посилається позивач.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, з урахуванням відсутністю підстав для поновлення пропущеного строку у зв'язку із необґрунтованістю таких причин, наявні підстави для залишення позову без руху та надання позивачеві можливості в десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали, подати до суду заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, долучивши докази на підтвердження поважності причин такого пропуску.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід подати обґрунтоване клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку для звернення до суду з позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, а також та докази поважності причин його пропуску.
За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до пункту 8 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Всупереч вказаним вимогам законодавства позивачем до матеріалів адміністративного позову не долучено копії оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 січня 2025 року № Б/805 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Водночас, адміністративний позов ОСОБА_1 містить клопотання про витребування доказів у порядку статті 80 КАС України, зокрема, позивач просить витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 справу (без зазначення номера та дати).
Надаючи оцінку заявленому позивачем клопотанню про витребування доказів суд враховує таке.
Частиною першою статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Заявлене позивачем клопотання подано з дотримання встановленого процесуальним законодавством строку.
Водночас, частиною другою статті 80 КАС України встановлено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Водночас, всупереч вимогам пункту 4 частини другої статті 80 КАС України позивачем не зазначено вжиті заходи щодо отримання витребовуваного доказу самостійно.
Витребування доказів судом має бути застосовано як виключення, а не як правило. Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання якої-небудь інформації, що може бути використана для доведення обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Поряд з цим, позивач не позбавлений права звернутися до володільця інформації - ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо отримання інформації про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, отримання копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та, у випадку необхідності, копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Також копію оскаржуваної постанови позивач може отримати з матеріалів виконавчого провадження.
З огляду на викладене клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволенню не підлягає у зв'язку із недотриманням позивачем вимог частини другої статті 80 КАС України.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід подати копію оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами та доповненнями).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028 гривень.
За приписом статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн).
А за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 211,20 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 виклала такий правовий висновок.
За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. А відповідно до частини другої цієї статті суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Водночас, до адміністративного позову ОСОБА_1 не долучено доказів сплати судового збору за подання до Дніпровського районного суду міста Києва, як адміністративного, позову до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до акту Дніпровського районного суду міста Києва про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушення цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 25 листопада 2025 року, підписаного головним спеціалістом ОСОБА_5, провідним спеціалістом ОСОБА_3, діловодом ОСОБА_2 , головним спеціалістом ОСОБА_4, не виявилось вказаних у додатку документів, а саме: оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід надати документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного вище, адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, а тому його слід залишити без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов ОСОБА_1 згідно із вимогами пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України буде повернуто позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 83, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 242, 243, 248, 286 КАС України,
Визнати причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом неповажними.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова