ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20311/24
провадження № 2/753/5948/25
"04" грудня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Лужецької О.Р.,
при секретарі Григораш Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Лужецької О.Р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 вересня 2025 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження і підготовчому судовому засіданні на 02 жовтня 2025 року.
В судовому засіданні призначеному на 04 листопада 2025 року суд зобов'язав позивача направити позовну заяву з додатками відповідачу. Розгляд справи підкладено на 04 грудня 2025 року.
В судовому засіданні, призначеному на 04 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_1 заявив відвід головуючому судді Лужецькій О.Р. Підставою для відводу зазначає те, що він не бачив кольорових фотографій з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.
Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.
Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.
Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа, яка подала заяву про відвід судді повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи.
При цьому, законодавець визначив, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, які були винесені під час розгляду справи не може бути підставою для відводу судді.
Підставою для відводу судді скаржником визначено те, що він не бачив кольорових фотографій з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Звертаючись до суду з усною заявою про відвід відповідач ОСОБА_1 належним чином не мотивував підстав для відводу судді. Разом з тим, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260,261 ЦПК України,
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Лужецької О.Р. у цивільній справі цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя О.Р.Лужецька