ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25409/25
провадження № 2-о/753/814/25
"03" грудня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Лужецька О.Р., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України про встановлення факту, що має юридичне значення, -
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України з метою виконання бойових спеціальних завдань під час відрядження до ОТУ «Донецьк» з 06 червня 2023 року по 21 червня 2023 року.
Заяву мотивовано тим, що у період з 06 червня 2023 року по 21 червня 2023 року ОСОБА_1 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України з метою виконання бойових спеціальних завдань. Однак, командуванням в/ч НОМЕР_1 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі довідки про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України. Як наслідок, комісія ГШ ЗС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (протокол від 29.05.2025 №5) повернула матеріали на доопрацювання у зв'язку із відсутністю довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статуту учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Після повторного звернення зі скаргою на бездіяльність командування військової частиниНОМЕР_1 , яка за період перебування ОСОБА_1 очолювала ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », отримали відмову.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України з метою виконання бойових спеціальних завдань під час відрядження до ОТУ «Донецьк» з 06 червня 2023 року по 21 червня 2023 року.
Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 ЦПК України).
Стаття 293 ЦПК України встановлює, які справи можуть бути розглянуті в порядку окремого провадження. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України такими справами є справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
В статті 315 ЦПК України визначено справи про встановлення яких фактів, що мають юридичне значення, можуть бути розглянуті судом.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводяться у ст. 315 ЦПК України і не є вичерпним.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Як роз'яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У пункті 2 цієї постанови містяться роз'яснення про те, що суди при вирішенні питання про підвідомчість справи мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - Порядок).
Пунктом 4 Порядку визначений чіткий перелік документів, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій приймається: комісіями - стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону; міжвідомчою комісією - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, та стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 21 і 25 частини першої статті 6 Закону.
Рішення комісії або міжвідомчої комісії може бути оскаржене відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку.
Суд приходить до висновку, що для вирішення питання про встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, чинним законодавством визначений інший позасудовий порядок розгляду, а саме шляхом звернення до відповідної Комісії. І тільки у разі незгоди з рішенням зазначеної комісії, заявник має право на звернення до суду, але не з заявою про встановлення факту, а з позовом про оскарження дій та прийнятого рішення у передбаченому законом порядку.
Оскільки законодавством визначено позасудовий порядок, який дає змогу особі встановити вказані вище факти, то ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.08.2018 в справі № 490/9547/17.
Таким чином, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки фактично стосуються рішень та дій посадових осіб щодо не підтвердження факту безпосередньої участі заявника у захисті безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Враховуючи діючий порядок, отримавши відмову, у разі незгоди з його рішенням ОСОБА_1 має право звернутися за захистом свого права в суд, але не з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а зі скаргою на прийняте рішення за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, на думку суду, заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення не підлягає розгляду у порядку ЦПК України, а тому у відкритті провадження слід відмовити.
При цьому суд враховує, що заявник не позбавлений можливості звернутися до суду із позовною заявою про оскарження рішення комісії за правилами КАС України.
Керуючись ст. ст. 10-13, 255, 256, 293, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА