ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23637/25
провадження № 3/753/8431/25
"26" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 126 ч. 5 КУпАП,
21.10.2025 о 20 годині 22 хвилин, по Харківському шосе в місті Києві, ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом «Renault» н/з НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом постановою Деснянського районного суду м. Києва №8395/41/11/4-2024 від 05.03.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постановою ЕНА-3700037 від 21.12.2024 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, чим порушив ст. 15 ЗУ "Про дорожній рух"та п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 5 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що того дня побратим вмовив його сісти за кермо.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 490136 від 21.10.2025, картку обліку адміністративного правопорушення, постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3700037 від 21.12.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, постанову Деснянського районного суду м. Києва від 16.04.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ст.ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, довідку інспектора ВАП УПП у місті Києві ДПП щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 490136 складений у відповідності до вимог чинного законодавства, а викладені у ньому обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
Таким чином, у судовому засіданні об'єктивно встановлено та підтверджується дослідженими доказами у їх сукупності, що ОСОБА_1 всупереч вимогам п. 2.1 (а) ПДР України повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП та про необхідність накладення на нього, як особу, винну у вчиненні адміністративного правопорушення, адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом.
Вирішуючи питання про необхідність накладення адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд керується відповідними положеннями Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 р.
Так, в п.п.4 п. 28 Постанови зазначено, що не можна накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що транспортний засіб «Renault» н/з НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , не належить останньому. З урахуванням наведеного, суд вважає неможливим накладення на ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 40-1, 126 ч. 5, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі шістсот п'ять гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього КУпАП, на підставі статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Суддя