Справа № 706/1290/25
2/706/791/25
(заочне)
03 грудня 2025 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - Школьної А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Самсоненко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 11 775,08 грн та судові витрати.
В обґрунтування позову позивач стверджує, що 11.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 255191902, за яким відповідач отримала грошові кошти в сумі 9 200 грн. Кредитний договір укладений у формі електронного документа та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора MNV638MT.
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 ініціювала укладення Кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.
На виконання умов укладеного договору товариство перерахувало 11.02.2022 на банківську карту відповідача кошти в сумі 9 200 грн, які відповідач мала повернути та сплатити проценти.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за укладеним 28.11.2018 договором факторингу № 28/1118-01 своє право вимоги до ОСОБА_1 відчужило ТОВ «Таліон Плюс».
30.10.2023 ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача за договором факторингу № 30/1023-01 відчужило ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», у свою чергу, за договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 право вимоги до відповідача відступило позивачу - ТОВ «ФК «ЕЙС».
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 05.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, за клопотанням позивача витребувано в АТ «Ощадбанк» інформацію щодо емітування на ім'я відповідача платіжної картки, зазначеної в договорі, зарахування на неї коштів, інформацію щодо фінансового номеру телефона відповідача, повного номеру рахунку та первинні документи бухгалтерського обліку банку.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи і винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку шляхом направлення за місцем її реєстрації судової кореспонденції, яка вручена оператором поштового зв'язку особисто відповідачу. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, а тому прийняте рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Постановленою 03.12.2025 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою вирішено провести заочний розгляд справи.
Дослідивши надані позивачем та витребувані за його клопотанням докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - достатності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
11.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 2551919021 (далі Договір, Кредитний договір), за умовами якого товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту 9 200 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п. 2.1 Договору).
Згідно приписів п. 2.3 Договору кредитодавець надав позичальнику перший транш за договором в сумі 9 200 грн одразу після укладення договору зі строком повернення до 13.03.2022.
За змістом п. 7.1 Договору, на момент його укладення сторони дійшли згоди, що сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду кредитування 13.03.2022, а саме не пізніше ніж через 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника (п. 8.2 Договору).
Якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним - базова процентна ставка (п. 8.3 Договору).
Зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п. 8.4 Договору).
Якщо позичальник здійснить повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування кредитом будуть визначається за процентною ставкою 229,95 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,63 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним - Дисконтна процентна ставка (п. 8.5.1.); якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів та здійснить повернення всієї суми отриманого Кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування Кредитом за період від дати видачі Кредиту до 13.03.2022 (включно) будуть визначається на умовах п. 8.5.1. Договору за Дисконтною процентною ставкою, а з наступного дня після 13.03.22 - за ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним - індивідуальна процента ставка. У разі здійснення починальником двох та більше пролонгацій кредитодавець може зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір Позичальник інформується в Особистому кабінеті (п. 8.5.1, 8.5.2 Договору).
Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення Дисконтного періоду, умови про розрахунок загальних витрат за кредитом та загальної вартості кредиту на умовах описаних в п. 8.5. Договору не застосовуються. Відповідно загальна вартість кредиту за період всього Дисконтного періоду визначається відповідно до розміру базової процентної ставки вказаної в п. 8.3. Договору (п. 8.7. Договору).
Договір укладений сторонами із використанням позичальником одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Із розділу 15 Договору суд встановив, що цей правочин підписаний відповідачем як позичальником шляхом введення у спеціальному полі одноразового ідентифікатора, а саме: MNV638MT, що мало місце 11.02.2022 о 11:54:29.
До Договору № 255191902 від 11.02.2022 представник позивача долучив копію паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ», який містить відомості про кредитодавця, загальні умови можливого кредитування, процентні ставки та порядок повернення кредиту.
У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 11.02.2022, яка містить загальну інформацію про позичальника, персональні дані та адресу ОСОБА_1 , також вказано номер банківської картки НОМЕР_1 .
Відповідно до сформованої 08.11.2023 довідки щодо дій позичальника в інформаційно - телекомунікаційній системі - позичальник ОСОБА_1 акцептувала оферту шляхом введення 11.02.2022, надісланого на телефон НОМЕР_2 , одноразового ідентифікатора. Сума погодженого кредиту 9 200 грн, строк кредитування 30 днів, процентна ставка 0,63% в день.
За змістом паперової копії електронної довідки №255191902/18042025/Є від 18.04.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повідомило, що на виконання договору № 255191902 від 11.02.2022 товариство здійснило перерахування коштів в сумі 9200 грн на карту ОСОБА_1 НОМЕР_1 .
На підтвердження перерахування коштів в сумі 9 200 грн на картку ОСОБА_1 5167-80XX-XXXX-1783 згідно договору №255191902 від 11.02.2022 позивач також надав копію платіжного доручення від 11.02.2022, в якому вказано призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 255191902 від 11.02.2022, ОСОБА_1 , код НОМЕР_3 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.
Належність платіжної картки № НОМЕР_4 ОСОБА_1 та зарахування на неї 11.02.2022 грошових коштів у розмірі 9 200 грн підтверджено витребуваною на підставі ухвали суду у АТ «Ощадбанк» інформацією та випискою про рух коштів по рахунку за період із 11.02.2022 по 16.02.2022. Банк також зазначив, що на момент здійснення операції із зарахування на картку ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 9 200 грн, її фінансовим номером телефону був НОМЕР_5 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором кредитної лінії № 255191902, зробленого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 05.05.2022, за ОСОБА_1 обліковується борг за тілом кредиту в сумі 9 200 грн та заборгованість за проценти в сумі 893,32 грн. За даними розрахунку відповідач грошові кошти на виконання умов договору не сплачувала.
Згідно наданого ТОВ «Таліон Плюс» розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.10.2023 складає 11 775,08 грн, з яких тіло кредиту - 9 200 гривень, проценти - 2 575, 08 грн. Проценти правонаступником кредитодавця нараховані за період із 06.05.2022 по 10.06.2022.
ТОВ ФК «ЕЙС» 31.07.2025 сформувало виписку з особового рахунку за кредитним договором № 255191902 про наявність у відповідача заборгованості в розмірі 11 775,08 грн, у тому числі по тілу кредиту - 9 200 гривень, по прострочених процентах - 2 575,08 грн.
28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладений Договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнт, зобов'язується відступити ТОВ «Таліон Плюс», як фактору, права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1. Договору).
Згідно з п. 1.3 Договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1. Договору).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 28.11.2019, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.2. Договору).
Додатковими угодами № 19, № 26, № 27, № 31 та № 32 строк дії Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжений до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 на виконання Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за Договором № 7255191902 від 11.02.2022, у сумі 10 093,32 грн, з яких: 9 200 грн основного боргу та 893,32 грн - заборгованості за несплаченими процентами.
Із дослідженого судом розрахунку заборгованості за Договором № 255191902 від 11.02.2022, здійсненого ТОВ «Таліон Плюс», встановлено, що з 06.05.2022 по 15.05.2025 новий кредитор нараховував відповідачу проценти за 10 днів у сумі 17,48 грн, а за 26 днів щоденно по 57,96 грн процентів, тому розмір боргу за процентами збільшився до 2 575,08 грн.
ТОВ «Таліон Плюс» набуті за попереднім Договором факторингу права вимоги відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», що підтверджує копія дослідженого судом Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 на виконання умов Договору факторингу № 30/1023-001 від 30.10.2023 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» від ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за Договором № 255191902 від 11.02.2022 у розмірі 11 755,08 грн, з яких: 9 200 грн основного боргу та 2 575,08 грн - заборгованості за процентами.
08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуті за попереднім Договором факторингу права вимоги до третіх осіб боржників, строк виконання зобов'язань за якими настав або виникне в майбутньому, відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» згідно Договору факторингу №08/07/25-Е.
За умовами цього правочину перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому передачі Реєстру боржників.
Витяг з реєстру боржників до Договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 підтверджує, що до ТОВ «ФК «ЕЙС» від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за Договором № 255191902 від 11.02.2022 у розмірі 11 775,08 грн, з яких: 9 200 грн основного боргу і 2 575,08 грн заборгованості за процентами.
Правовідносини, які виникли між сторонами, крім умов вказаного вище кредитного договору, врегульовані нормами ЦК України.
Зокрема, у ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що Договір № 255191902 від 11.02.2022 між ОСОБА_1 та первісним кредитором є електронним документом. Укладений із дотриманням положень Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну комерцію», «Про електронний цифровий підпис» та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був їй направлений у смс-повідомленні на зазначений нею ж у заявці на отримання кредитних коштів. На ім'я відповідача банком емітована карта - маска карти 5167-80XX-XXXX-1783, і на цей картковий рахунок зараховані первісним кредитором 9 200 гривень.
Уклавши Договір з первісним кредитором, відповідач погодилася з його умовами та правилами надання споживчих кредитів.
Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами.
Відповідач факт укладення кредитного договору в електронній формі та отримання за ним кредитних коштів не спростувала.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Позивачем доведений перехід права вимоги за кредитним договором № 255191902 від 11.02.2022.
Отже, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань перед новим кредитором ТОВ «ФК «ЕЙС» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором за вищевказаним Договором, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь основного боргу за правочином у розмірі 9 200 грн є обґрунтованими.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, окрім основного боргу, просить стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Договором № 255191902 від 11.02.2022 передбачено, що строк його дії обчислюється з моменту підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених. Договором. У будь-якому разі зобов'язання що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання (п.11.1).
У пункті 7.1 Договору сторони обумовили, що сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернута кредитодавцю не пізніше дати закінчення дисконтного періоду кредитування - 13.03.2022, тобто не пізніше ніж через 30 днів від дати отримання першого траншу.
Водночас пунктом 7.2 Кредитного договору визначено, що дата повернення кредиту обумовлена в п. 7.1 Договору переноситься, а вказаний строк кредитування продовжується при настанні таких відкладальних обставин:
- у разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту кожен раз переносяться на нову дату закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахувану відповідно до правил цього договору;
- у разі якщо позичальник продовжує користуватися кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
Тобто Договором передбачена пролонгація строку кредитування на строк не більше 90 календарних днів.
Перевіривши порядок нарахування процентів відповідачу первинним кредитодавцем та ТОВ «Таліон Плюс», суд встановив, що вони нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування та у розмірі, визначеному Договором.
Відповідач власного розрахунку заборгованості не надала, розрахунок суми боргу позивача не оспорювала, а тому суд виснує про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 11 775,08 гривень, з яких: 9 200 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 2 575,08 гривень - заборгованість за процентами.
Щодо розподілу судових витрат, то суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи, що заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення стягненню на його користь з відповідача підлягає 2 422,40 грн судового збору.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст. 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, зокрема, наданий договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Дослідженням копій доданих до справи доказів суд встановив, що між позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» і Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» 09.07.2025 укладений Договір про надання правничої допомоги № 09/07/25-01, предметом якого є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим правочином.
Відповідно до датованої 09.07.2025 Додаткової угоди до Договору позивач доручив Адвокатському бюро надавати юридичну допомогу на захист прав і інтересів товариства у справі про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 255191902 від 11.02.2022.
Вартість послуг узгоджена сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги від 09.07.2025, і за датованим 17.07.2025 Актом прийому - передачі наданих послуг АБ «Тараненко та партнери» надало ТОВ «ФК «ЕЙС» правові та юридичні послуги вартістю 7 000 гривень.
Вирішуючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує правовий висновок Об'єднаної палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, про те, що витрати на надану правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Частиною 5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у постанові від 06 березня 2019 року у справі №910/15357/17, додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
Виходячи із встановленої реальності участі адвоката та його необхідності, а також з урахуванням очевидної не співмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п.6 ч.3 ст.2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280 - 284, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №255191902 від 11.02.2022 у розмірі 11 775 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят п'ять) гривень 08 копійок, з яких: 9 200 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 575,08 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» понесені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 3 000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Текст судового рішення складений та проголошений 03 грудня 2025 року.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ - 42986956, місцезнаходження: вул. Алматинська, 8, офіс 310а, м. Київ, 02090.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Альона ШКОЛЬНА