02.12.2025
Справа № 696/1143/25
Провадження № 2/696/487/25
02 грудня 2025 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Шкреби В.В.,
за участі секретаря Степанової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, вул. Загородня, 15, оф. 118/2 м. Київ) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
встановив:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» через предствника звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 29250 грн., судових витрат, а саме зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. та правничу допомогу в сумі 10000 грн..
Вимоги позову мотивували тим, що 18 березня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_2 було укладено електронний договір № 1503272 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком повернення кредиту.
Банк свої зобов'язання відповідно до договору виконав, перерахувавши обумовлену суму грошових коштів відповідачу.
Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 29250 грн..
24 грудня 2024 року згідно умов Договору факторингу № 24122024, ТОВ «Слон Кредит» відступило право вимоги в тому числі і за кредитним договором № 1503272 від 18.03.2024 року на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», а відповідно ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло права вимоги до Відповідача.
Відповідач заборгованість не сплатила ні первісному кредитору, ні позивачу по справі. Її заборгованість за кредитним договором залишається 29250 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 3000 грн; заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 20325 грн., заборгованість за нарахованими відсотками після відступлення права вимоги за 79 календарних днів 5925 грн..
Отже, станом на дату подання даної позовної заяви позивач є єдиним належним кредитором за кредитним договором № 1503272 від 18.03.2024 року, укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 ..
Саме з вказаних обставин позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача вищезазначену суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати. Додатково позивач в порядку ст.265 ЦПК України, просить нараховувати інфляційні втрати і 3% річних за ст.625 ЦК України починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту його виконання на задоволену суму боргу.
02.09.2025 року ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання, надано строк на відзив.
08.10.2025 року ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в поданому до суду позові просили розгляд справи провести без представника позивача. Також зазначили, що не заперечують проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомляла, про час, день та місце судового засідання була повідомлена у встановленому законом порядку належним чином відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, про що свідчить виклик відповідача на офіційному веб-сайті Кам'янського районного суду Черкаської області від 30.10.2025 року. Відзив на позов не подала. Згідно з ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.11ст.128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Так судом встановлено, що 18.03.2024 року, ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит», та уклала з товариством електронний договір № 1503272 про надання споживчого кредиту. Даний договір та паспорт споживчого кредиту, позичальник підписала одноразовим електронним ідентифікатором «М032».
Відповідно до п.п. 1.3-1.5 Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн, строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати відсотків-кожні 15 днів. Тип процентної ставки-фіксована. Процента ставка стандартна та становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту.
Кредитор виконав свої зобов'язання за Договором в повному обсязі перерахувавши позичальну обумволену договором суму на банківську картку вказану позичальником ОСОБА_1 НОМЕР_2 . Дане підтверджено листом платіжного провайдера ТОВ «Пейтек» (а.с.24).
Нормою ч. 1ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згіднозі ст.1081ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
24 грудня 2024 року згідно умов Договору факторингу № 24122024, ТОВ «Слон Кредит» відступило право вимоги в тому числі і за кредитним договором № 1503272 від 18.03.2024 року на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», а відповідно ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло права вимоги до Відповідача.
Отже, станом на дату подання даної позовної заяви Позивач є єдиним належним кредитором за кредитним договором № 1503272 від 18.03.2024 року, укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 ..
Відповідно до витягу з реєстру боржників, який є додатком № 1 до договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № № 1503272 від 18.03.2024 в загальному розмірі 24825 грн., без врахування відсотків, нарахованих позивачем, після відступлення права вимоги за кредитним договором (а.с.25)..
Відповідно до разрахунку заборгованості відповідача, її заборованість становить 29250 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 3000 грн; заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 20325 грн., заборгованість за нарахованими відсотками після відступлення права вимоги за 79 календарних днів 5925 грн..
На даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, що стало приводом для звернення до суду з вказаним позовом.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: поспортом споживчого кредиту; копією договору про споживчий кредит № 1503272 від 18.03.2024 року; копією договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року; листом платіжного провайдера ТОВ «Пейтек»; розрахунком заборгованості; реєстром боржників та іншими доказами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін ) його повернення, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань і заборгованість за договорами не погашає.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вищевказаним фінансовим договором в загальному розмірі 29250 грн.00 коп..
Щодо процесуального клопотання позивача про нарахування інфляції та 3% річних за ст.625 ЦК України в порядку частин 10, 11 ст.265 ЦК України на майбутнє то суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Відповідно до ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі №910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) зазначено, що питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.
З огляду на викладене, оскільки ухвалення рішення в цій частині є правом суду, а позивачем не обґрунтовано доцільності застосування цієї норми, суд не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв'язку з задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп..
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з положеннями ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до п.1 ч.2ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
10.12.2024 між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФК«Фінтраст Капітал» укладено договір про надання правової допомоги №10/12-2024 та додана копія ордера серії АІ №1969875 від 12.05.2024 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал" адвокатом Столітнім М.М.
Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №10117 від 12.08.2025 до договору №10/12-2024 від 10.12.2024, - адвокат Столітній М.М. надав, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» прийняло правову допомогу, загальна вартість якої становить 10000,00 грн.
Відповідно до рахунку на оплату № 10117-12/08-2025 від 12 серпня 2025 р., адвокат Столітній М.М. надав ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» правничу допомогу, вартість якої становить 10000,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» надало суду докази на підтвердження витрат на надання юридичних послуг у справі загального провадження.
За таких обставин заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 282-284 ЦПК України, ст.ст. 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1054 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, вул. Загородня, 15, оф. 118/2 м. Київ) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, вул. Загородня, 15, оф. 118/2 м. Київ) заборгованість за кредитним договором № 1503272 від 18 березня 2024 року в сумі 29250 (двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн.00 коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., та витрати на правничу допомогу в сумі 10000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп..
В іншій частині позовних вимог-відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: В.В. Шкреба