02.12.2025
Справа № 696/1323/25
Провадження № 2/696/581/25
02 грудня 2025 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області в складі
головуючого судді Шкреби В.В.,
при секретарі Степановій Н.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кам'янка Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877, вул. Стельмаха, б. 9а, оф. 203м. Ірпінь Київської області), третя особа Кам'янський відділ ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м.Київ) (код ЄДРПОУ 34978804, пров. Г. Кудрі, б. 10 м. Кам'янка Черкаського району Черкаської області) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - Позивач) через свого представника звернулась в суд з вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (далі - Відповідач). Третя особа у справі Кам'янський відділ ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м.Київ).
В обґрунтування позовних вказала, що 26 січня 2022 року старшим державним виконавцем Кам'янського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Мелікян Людмилою Олександрівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68370454 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» забогованості на загальну суму 13540 грн.96 коп..
Виконавче провадження було відкрите на підставі виконавчого напису № 12755 від 19 грудня 2021 року, вчиненого приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни.
Вважає, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом незаконно, безпідставно, з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Просила суд визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 02 жовтня 2025 року по справі відкрито провадження, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні, та надано сторонам строк для подання заяв по суті та відзиву на позов.
Також ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 02 жовтня 2025 року, в порядку забезпечення позову, зупинено стягнення по виконавчому провадженню № 68370454.
28 жовтня 2025 року ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті та витребувано докази у відповідача по справі та у третьої особи.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилась. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без сторони позивача та задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Директор ТОВ «Фінансова компанія управління активами» подав до суду заяву, в якій зазначив, що позов визнає, та просить суд стягнути судові витрати з урахуванням ч.1 ст.142 ЦПК України. Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову .
Представник третьої особи також в судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомляли.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно із ч. 1.ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках (стаття 13 ЦПК України).
У частині 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи по захист свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно зі статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Тобто, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від цього вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
Як встановлено в ході судового розгляду, 26 січня 2022 року старшим державним виконавцем Кам'янського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Мелікян Людмилою Олександрівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68370454 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» забогованості на загальну суму 13540 грн.96 коп..
Виконавче провадження було відкрите на підставі виконавчого напису № 12755 від 19 грудня 2021 року, вчиненого приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни.
З виконавчого напису вбачається, що при його видачі приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни керувалась ст.87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (а.с.12).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закону України "Про нотаріат"). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів регламентована Главою 14 Закону України "Про нотаріат" та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок).
Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до підпунктів 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" перелік документів після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» був доповнений новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".
Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 були визнанi незаконними i нечинними, зокрема, положення пункту 2 Переліку. Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Виконавчий напис нотаріуса № 12755, який є предметом дослідження у даній справі вчинено нотаріусом 19 грудня 2021 року, тобто після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22 лютого 2017 року, якою були визнані незаконними i нечинними, зокрема, положення пункту 2 Переліку.
Отже, у зв'язку з визнанням судом незаконними норм постанови КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року, якими було доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, положеннями про кредитні договори, станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису постанова КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 діяла в редакції, яка не передбачала права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору, а передбачала стягнення на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 констатувала, що коли порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України "Про нотаріат", та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Однак, у даній справі, яка є предметом розгляду встановлено недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України "Про нотаріат" в частині невідповідності наданих нотаріусу документів, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, що призвели до порушення гарантованих законом прав боржника.
Встановлені судом та визнані представником відповідача обставини свідчать, що серед документів наданих ТОВ «Фінансова компанія управління активами» нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 викладено висновок про те, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, в тому числі визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що спірний виконавчий напис не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про судові витрати суд, крім ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховує положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, оскільки відповідачем до початку розгляду справи по суті визнано позов.
Таким чином, 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем ОСОБА_1 при подачі позову за заяви про забезпечення позову відповідно до ID квитанцій № 2621-7415-3777-8036 та № 6543-8812-1615-3154 від 01.10.2025 року сплаченого у АТ «Таскомбанк», що становить загальному розмірі 1059 (одна тисяча п'ятдесят дев'ять) грн. 80 коп. підлягають поверненню їй з державного бюджету, інші 50 відсотків сплаченого судового збору суд стягує з відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на користь позивача ОСОБА_1 ..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877, вул. Стельмаха, б. 9а, оф. 203м. Ірпінь Київської області), третя особа Кам'янський відділ ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м.Київ) (код ЄДРПОУ 34978804, пров. Г. Кудрі, б. 10 м. Кам'янка Черкаського району Черкаської області) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 12755 від 19 грудня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» забогованості на загальну суму 13540 грн.96 коп..
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , 50 відсотків судового збору, а саме в загальному розмірі 1059 (одна тисяча п'ятдесят дев'ять) грн. 80 коп., сплаченого при подачі позову та заяви про забезпечення позову відповідно до ID квитанцій № 2621-7415-3777-8036 та № 6543-8812-1615-3154 від 01.10.2025 року, сплаченого у АТ «Таскомбанк».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877, вул. Стельмаха, б. 9а, оф. 203м. Ірпінь Київської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , 50 відсотків понесених нею судових витрат по сплаті судового збору в загальному розмірі 1059 (одна тисяча п'ятдесят дев'ять) грн. 80 коп.
Застосовані ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 02 жовтня 2025 року заходи забезпечення позову щодо зупинення стягнення у виконавчому провадженні продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя : В.В.Шкреба