01.12.2025
Справа № 696/1058/25
Провадження № 2/696/453/25
01 грудня 2025 року м. Кам'янка
Кам 'янський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Шкреби В.В.,
за участі секретаря Степанової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, вул. Симона Петлюри, б. 30 м. Київ) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
встановив:
ТОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 19.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено електронний договір позики № 73458574.
Позикодавець за вказаним договором свої зобов'язання виоконав, перерахувавши обумовлено в договорі суму позики, позичальнику на його картковий рахунок.
Позичальник умови договору не виконав, в результаті чого за вказаним договором має заборгованість у сумі 24335 грн., з яких 7500 грн.-сума заборгованості за основною сумою боргу, 1550 грн.- сума заборгованості за відсотками, 14985-сума заборгованості за пенею; 300 грн.-комісія за надання позики.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 42 від 24 січня 2025 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 73458574 від 19.09.2024 року, на суму 24335 грн..
Саме з вказаних обставин позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача вищезазначені суми заборгованості за договором позики та суму судового збору, сплачену позивачем при подачі позову 3028 грн.00 коп..
25.08.2025 року ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання, надано строк на відзив.
01.10.2025 року ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в поданому до суду позові просили розгляд справи провести без представника позивача. Також зазначили, що не заперечують проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомляв, про час, день та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку належним чином відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, про що свідчить виклик відповідача на офіційному веб-сайті Кам'янського районного суду Черкаської області від 30.10.2025 року. Відзив на позов не подав. Згідно з ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.11ст.128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Так в судовому засіданні встановлено що 19.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено електронний договір позики № 73458574. Відповідно до умов договору, кредитодавець надав ОСОБА_1 в позику 2000 грн., строком на 30 днів, зі денною сплатою 0,250 %. За понадстрокове користування позикою процентна ставка 2,70%, пеня 2,7% в день, комісія 15,00%, що у грошовому виразі складає 300 грн..
Порядок нарахування процентів виходячи із строку фактичного користування позикою, обумовлений в п.4 договору позики.
Даний договір позики, відповідач підписав одноразовим електронним ідентифікатором «50152», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали договір позики.
Кредитодавець виконав умови договору, перерахувавши зазначену суму позичальнику, на ним вказаний картковий рахунок НОМЕР_2 .
Позичальник умови договору не виконав, в результаті чого за вказаним договором станом на 30.06.2025 року, має заборгованість у сумі 24335 грн., з яких 7500 грн.-сума заборгованості за основною сумою боргу, 1550 грн.- сума заборгованості за відсотками, 14985-сума заборгованості за пенею; 300 грн.-комісія за надання позики.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 42 від 24 січня 2025 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 73458574 від 19.09.2024 року, на суму 24335 грн..
Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» наділено правом вимоги до Відповідача за вищезазначеним фінансовим договором.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно ч.1,2 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи(вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України). На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як передбачено ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Згідно з ч. 1 ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу. Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом. Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі. Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісних кредиторів, що було б належним виконанням відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, та не надав суду доказів належного виконання зобов'язання, після відступлення праав вимоги попередніми кредиторами, так і позивачу по справі.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач не надав будь-яких доказів в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування обставин, на які посилається позивач, та не направив суду жодних заперечень щодо вимог позивача, а тому, з врахуванням наданих позивачем доказів, суд вважає доведеними посилання позивача на існування заборгованості відповідача перед позивачем за за вищезаначеним фінансовим договором у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості. Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до положень ч.1 ст.638 та ч.1 ст. 640 ЦК України та правової позиції Верховного Суду України по справі № 6-63цс12 кредитний договір є укладеним не з моменту передачі грошей, а з моменту досягнення сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов такого договору.
У постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року № 6-50цс16 наголошено на тому, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Отже, факт надання позичальнику грошових коштів первісними кредиторами підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, зокрема, самим договором позики, який є дійсними в силу статті 204 ЦК України.
Договір, укладений між відповідачем ОСОБА_1 та первісними кредиторами, а також договір факторингу з додатками, укладений між первісним кредитором на підставі якого право грошової вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення богів» у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.
Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язання та який б спростовував суму заборгованості, договір кредиту є дійсними та ніким не скасований, а тому підлягають виконанню.
При цьому відповідач не клопотав про призначення судово-бухгалтерської експертизи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань і заборгованість за договорами не погашає.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вищевказаними фінансовими договорами в загальному розмірі 24335 грн..
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн.00 коп., сплата яких належним чином підтверджена платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 22 липня 2025 року № 125562.
На підставі ст.ст. 509, 526, 536, 610, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13,18, 141, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, вул. Симона Петлюри, б. 30 м. Київ) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( проживає по АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий 10.12.2015 Кам'янським РС УДМС України в Черкаській області, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, вул. Симона Петлюри, б. 30 м. Київ, реквізити IBAN № НОМЕР_4 ) заборгованість за договором позики № 73458574 від 19 вересня 2024 року в сумі 24335 (двадцять чотири тисячі триста тридцять п'ять) грн., та витрати по оплаті судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: В.В. Шкреба