04 грудня 2025 рокуСправа №: 695/4669/25
Номер провадження 3/695/2333/25
04 грудня 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,
ОСОБА_1 03.10.2025 близько 15 год 00 хв у АДРЕСА_1 , порушив вимоги ТЗП Серії АА №444831 від 01.10.2025 по 04.10.2025 про заборону контактувати у будь-який спосіб з ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Згідно з положеннями статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Відповідальність за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП настає за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під домашнім насильством слід вважати діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Частинами першою - другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Відповідно до ч.4-11 ст.25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.
Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов'язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства протягом однієї доби з моменту винесення термінового заборонного припису у спосіб, передбачений законодавством.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України. Оскарження термінового заборонного припису не зупиняє його дію.
Терміновий заборонний припис не може містити заходів, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, якщо кривдником є особа, яка на день винесення припису не досягла вісімнадцятирічного віку та має спільне місце проживання (перебування) з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-8 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №437078 від 03.10.2025; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.10.2025; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 03.10.2025; даними електронного рапорту від 03.10.2025; терміновим заборонним приписом Серії АА №444831 від 01.10.2025, терміном дії з 17 год 00 хв 01.10.2025 до 17 год 00 хв 03.10.2025.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП суду не надано.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-8 КУпАП, а винуватість його у вчиненому доведено поза розумним сумнівом.
Доказів того, що вказане діяння вчинено ОСОБА_1 у стані неосудності суду не надано та не названо.
При призначенні покарання, суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.
За таких обставин, суддя вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано та не названо, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення у сумі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. 40-1,173-8,283,284 КУпАП
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-8 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 340 (триста сорок) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Роз'яснити правопорушнику, що у разі неможливості сплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, відповідно до положень ст.301 КУпАП, він має право на звернення до суду, яким винесено постанову, з заявою про розстрочку виконання постанови суду у частині накладеного адміністративного стягнення у виді штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати громадянином штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути подвійний розмір штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська