справа № 691/720/25
провадження № 2/691/605/25
04 грудня 2025 рокум. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гергель М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_2 на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом Богуславського районного суду Київської області, виданого 12.08.2022 у справі № 358/1399/14-ц, у сумі 243943 грн. 31 коп.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Білінкіна Т.В. пояснила, що рішенням Богуславського районного суду Київської області від 22.10.2014, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% неоподаткованого мінімуму доходів громадян до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 04.09.2014. Відповідач протягом дев'яти років не сплачував аліменти у встановленому розмірі на утримання дитини, у зв'язку з чим у нього виникла суттєва заборгованість у сумі 243942 грн. 31 коп. Частково сплатив аліменти лише після звернення ОСОБА_1 до органів виконавчої служби. ОСОБА_2 неодноразово був притягнений до адміністративної відповідальності за несплату аліментів. Вважає, що за безпідставне прострочення сплати аліментів на утримання дочки за період 04.09.2014 по 24.04.2025 із ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача пеню в розмірі 243943 грн. 31 коп.
У ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 позовні вимоги уточнила, надала додаткові письмові пояснення та просила врахувати, що врахуванню підлягає пеня, яка виникла з часу відкриття виконавчого провадження з жовтня 2022 року по квітень 2025 року, в сумі 452578 грн. 74 коп. Однак оскільки розмір пені не може перевищувати суму заборгованості по аліментах, тому просила стягнути з відповідача пеню в сумі 243943 грн. 31 коп.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений за місцем реєстрації.
Будь-якого роду клопотань від відповідача до суду не надходило.
Оскільки відповідач не подав відзив на позовну заяву, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.02.2008, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач ОСОБА_2 .
Рішенням Городищенського районного суду від 20.07.2022 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 визначено з матір'ю ОСОБА_1 .
Заочним рішенням Богуславського районного суду Київської області від 22.10.2014, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 04.09.2014, за яким видано виконавчий лист від 22.10.2014 у справі № 358/1399/14-ц.
Постановою головного державного виконавця Городищенського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Фалько Т.С. від 19.10.2022, відкрито виконавче провадження № 70112641 по примусовому виконанні виконавчого листа № 358/1399/14-ц (дублікат) від 12.06.2022.
Згідно довідки-розрахунку Городищенського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області від 24.04.2025 № 11921, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів за період з 04.09.2014 по 24.04.2025 складає 265491 грн. 00 коп. Сплачено за вказаний період 21548 грн. 69 коп. Загальний розмір заборгованості станом на 24.04.2025 становить 243942 грн. 31 коп.
Представником позивача надано суду розрахунок пені за несплату аліментів з жовтня 2022 року по квітень 2025 року, на суму 452578 грн. 74 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного Кодексу, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула наступна: заборгованість за місяць, помножена на кількість днів заборгованості, помножена на 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1%.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Вказана позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670 сво 19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто відповідач зобов'язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. При цьому стягнення пені, передбаченої нормами указаної статті, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежності від характеру рішення (Seryavin and Oters v. Ukraine, № 4909/04 від 10.02.2010). Рішення суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (Хірвісаарі проти Фінляндії).
Згідно здійсненого представником позивача розрахунку пені за прострочення сплати аліментів, її розмір станом квітень 2025 року становить 452578 грн. 74 коп.
Свого розрахунку відповідач суду не надав.
Перевіривши порядок здійснення представником позивача розрахунку пені, суд повністю з ним погоджується.
При цьому, як зазначалося вище, розмір пені не може перевищувати розмір заборгованості за аліментами та який станом на 24.04.2025, становить 234 942 грн. 31 коп.
У той же час позивач просить стягнути пеню в сумі 234 943 грн. 31 коп., а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1211 грн. 19 коп.
Керуючись ст. 196 Сімейного Кодексу України; ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 - 282 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за виконавчим листом Богуславського районного суду Київської області від 12.08.2022 у справі № 358/1399/14-ц, у розмірі 234 942 (двісті тридцять чотири тисячі дев'ятсот сорок дві) грн. 31 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 19 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.
Суддя Л. В. Подорога