Справа № 690/415/25
Провадження №1-кп/690/95/25
04 грудня 2025 року м. Багачеве
Багачевський міський суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в суду в місті Багачеве кримінальне провадження №12025255310000243, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ватутіне (Багачеве) Черкаської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянин України, не одружений, з вищою освітою, не працює, є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
ОСОБА_4 15 червня 2025 р. близько 21 год. 00 хв., перебуваючи в перев'язувальній кімнаті хірургічного відділення Багачевської міської лікарні по вул. Михайла Грушевського, 11, в м. Багачеве Звенигородського району Черкаської області, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , який працює лікарем хірургом в К;НП «Багачевська міська лікарня», наніс один удар кулаком правої руки в ніс, внаслідок чого потерпілий відповідно до висновку експерта №05-9-01/177 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку, перелому кістки носа зі зміщенням, синців на спинці носа, на нижній повіці лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що влітку 2025 року він сильно порізав праву руку і відкрилась кровотеча, у зв'язку з чим звернувся до приймального невідкладного відділення поліклініки в м. Багачеве. На його звернення прийшов лікар хірург ОСОБА_5 , який був в стані алкогольного сп'яніння та відмовився надати йому медичну допомогу і висловлювався нецензурними словами на його адресу, після чого він вдарив його в ніс. Одразу після цього поїхав в поліклініку м. Звенигородка, де йому надали належну медичну допомогу. Вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, свої дії виправдовує емоційним станом внаслідок неправомірної поведінки потерпілого та значною крововтратою через рану.
Потерпілий ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про дату та час проведення судового розгляду, у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності. З урахуванням думки учасників судового провадження, враховуючи можливість з'ясування всіх обставин справи, суд вважає можливим провести судовий розгляд без участі потерпілого.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, ухвалою головуючого вирішено питання про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
У судових дебатах прокурор просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, та призначити йому покарання у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обвинувачений у судових дебатах та останньому слові свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, просив призначити йому покарання у виді штрафу.
З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.
При цьому суд враховує вимоги ст. 65 КК України, а також роз'яснення, наведені у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7, згідно з якими при призначенні покарання суд повинен в повній мірі враховувати ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, що скоїла злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на спеціальних обліках в медичному закладі не перебуває, неодружений, є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується посередньо. .
У відповідності до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд враховує активне сприяння розкриттю кримінального проступку обвинуваченим та щире каяття у скоєному.
Обставиною, що обтяжує покарання винного згідно ст. 67 КК України в обвинувальному акті не зазначено.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 КК України покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим і достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 , і попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а відтак відповідає визначеній законом меті покарання (ст. 50 КК України), засадам гуманності, невідворотності та адекватності.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід Ремезу під час досудового розслідування не обирався, під час судового розгляду такого клопотання прокурором не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп..
Засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
У разі несплати штрафу уповноважений орган з питань пробації через один місяць після закінчення строку сплати штрафу або чергового платежу звертається до суду із заявою про видачу виконавчого листа. Виконавчий лист, виданий судом, надсилається уповноваженим органом з питань пробації до органу державної виконавчої служби для стягнення штрафу в порядку, визначеному законом
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Багачевський міський суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку суду.
Суддя ОСОБА_1